Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель під час перебування на посаді намагалася стримати прагнення України швидко вступити до НАТО, оскільки побоювалася військової реакції з боку російського диктатора володимира путіна.
Цю інформацію вона виклала у своїй книзі "Свобода. Мемуари 1954–2021", уривки з якої публікує видання Die Zeit.
"Я зрозуміла бажання країн Центральної та Східної Європи стати членами НАТО якомога швидше", – пише вона про вирішальний саміт НАТО в Бухаресті 2008 року, коли йшлося про план отримання статусу кандидата на вступ для України та Грузії.
Ексканцлерка додала, що "прийняття нового члена має принести більше безпеки не тільки йому, але й НАТО".
Меркель зазначає, що усвідомлювала ризики, пов'язані з присутністю російського Чорноморського флоту на українському півострові Крим. Вона підкреслює, що такого поєднання з російськими військовими структурами не спостерігалося у жодного з кандидатів на вступ до НАТО. Також Ангела Меркель стверджує, що на той час лише невелика частина українського населення підтримувала ідею членства країни в Альянсі.
"Я вважала ілюзією припускати, що статус кандидата на вступ захистив би Україну та Грузію від агресії путіна, що цей статус мав би такий стримуючий ефект, що путін пасивно сприйняв би розвиток подій. Чи можна було тоді уявити, що в надзвичайних ситуаціях країни-члени НАТО відповіли б військовою силою – матеріалами та військами – і втрутилися? Чи можна було б уявити, що як канцлер я попросила би німецький Бундестаг про такий мандат для нашого Бундесверу та отримала б підтримку більшості?" – йдеться у книзі колишньої канцлерки.
За її словами, компроміс таки був досягнутий: "Той факт, що Грузія та Україна не отримали зобов'язання щодо статусу кандидатів, для них стало "ні" для їхніх надій. Той факт, що НАТО також запропонувала їм загальну обіцянку членства, для путіна стало "так" членству в НАТО для обох країн та оголошенням війни".
Ангелу Меркель вперше обрали до Бундестагу 1990 року, а з 2000 по 2018 рік вона очолювала Християнсько-демократичний союз. Протягом 16 років вона обіймала посаду канцлера Німеччини, до виборів 2021 року, коли вирішила не балотуватися на новий термін.
Під час свого перебування на цій посаді Меркель вважалася однією з найвпливовіших політичних фігур у Європі та світі.
Проте після початку повномасштабної війни в Україні її політика умиротворення росії, залежність від російського газу та небажання визнати власні помилки почали викликати різку критику.
Читайте також: "Величезна помилка": у Бундестазі заявили, що Меркель відповідальна за війну в Україні
Дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.