Повернути все і навіть з лишком. Офіційні Київ та Вашингтон таки узгодили угоду про корисні копалини. Про це повідомляють джерела "Файненшел Таймс" із посиланням на анонімних посадовців України. Останні кажуть, це може поліпшити відносини з адміністрацією Дональда Трампа. В документі США нібито відмовилися від права на $500 мільярдів доходу, натомість буде створений спільний фонд для інвестицій в Україну. Але головне – гарантій безпеки буцімто немає. Що ще відомо про документ, який вирішує трансатлантичну підтримку України, наша Олена Рибінська розбиралася.
Мільярдні ріки, рідкісноземельні береги, а гарантій безпеки – катма. Після тижнів напруженого перекидання фразами і звинуваченнями угоду між США та Україною таки погодили. Про це стверджують джерела американського видання Financial Times із посиланням на українських урядовців. Надвечір вівторка стало відомо: Київ готовий підписати договір про спільне розроблення своїх корисних копалин. Одначе після того, як США відмовилися від вимоги про $500 мільярдів потенційного доходу від експлуатації ресурсів. Експерти зауважують, аби лиш у цій угоді не було фантазійних умов, які не вигідні для України.
"Україна висловлювала попередні позиції, у тому числі у відповідь на нераціональні й нічим не піддтверджені заяви Трампа щодо українських заборгованостей, які ми маєм забезпечити за рахунок своїх рідкісноземельних металів. Ми бачили, що позиція Штатів була доволі жорсткою, і ми не готові були віддати наші реальні резерви, наше майбутнє. Є сподівання, що в угоді не буде речей, які є небезпечними фантазіями щодо українського майбутнього. Уже сам факт, що вони висунули оцей райдер, цей список вимог, – це вже поганий дзвіночок і нестандарт в усій світовій політиці всіх цивілізованих країн", – зауважив експерт з питань безпеки й військовослужбовець ЗСУ Іван Варченко.
Набагато вигідніші умови й ба більше – розширення відносин зі США заради зміцнення перспектив України. Видання стверджує: у версії угоди від 24 лютого передбачається створення фонду. До нього Україна вноситиме 50% майбутніх доходів від видобутку корисних копалин, зокрема нафти й газу. Кажуть, це не стосуватиметься поточної діяльності "Нафтогазу" або "Укрнафти". Фахівці додають: помітними в цій версії угоди є дипломатичні зусилля України.
"Певне мистецтво перемовин. Відстоюючи наші інтереси, ми займалися просвітницькою діяльністю. Спочатку через різкізаяви потім пом'якшену риторику Зеленського. Долучилися й експрем'єр-міністр Британії Борис Джонсон, з Італії Мелоні, і ще багато наших партнерів, а ще візит Макрона до Вашингтона, які намагалися пояснити не лише про угоду, а й про важливість США далі підтримувати трансатлантичну єдність, про важливість, і внесок США бути з Європою партнерами. Ця угода вже не виглядає, як аналітики говорили, що це рекетирство, здирництво, не підкріплене безпековими гарантіями, навіть гірше ніж будапештський меморандум. Зараз вдалося відстояти певні пункти. Нині ця угода розглядається як рамкова до ширшої співпраці, і до проговорення безпекового компоненту", – сказала громадська діячка, голова правління мережі "АНТС" і голова Комітету у закордонних справах ВРУ VIII скликання Ганна Гопко.
Проте в угоді не згадуються гарантії безпеки від США, на яких з самого початку наполягала Україна. Також немає і розміру частки Сполучених Штатів у згаданому фонді. Та Білий дім очікує приїзду Володимира Зеленського до Вашингтона вже цієї п'ятниці. Українська сторона додає, що це може бути шансом для нашого президента обговорити всі деталі віч-на-віч із Трампом:
"Так, я чув, що він приїде у п'ятницю. Якщо він хоче, мені це підходить. Він хотів би підписати її зі мною. Розумію, що це велика угода, дуже велика угода. …Вона може бути на трильйон, може бути на будь-яку суму, але це рідкісноземельні мінерали та інші речі. І дивіться, ми витрачаємо сотні мільярдів на те, що Україна та росія воюють. …Ми витратили 350 мільярдів доларів, і хочемо їх повернути. Тож американські платники податків отримають свої гроші назад".
Та поки рамкової угоди про рідкісноземельні українські ресурси не було на столах обох країн, росія поспішно влізла й собі. Її самопроголошений президент путін видав: росія готова працювати, зокрема, й з американськими компаніями у царині рідкісноземельних металів. Ба більше, аналітики зауважують: під час перемов у Саудівській Аравії тема ресурсів країни-окупантки могла бути основною.
"А про що ж домовлялися росіяни з американцями в Ер-Ріяді – військову тему відкинемо. Наголошую, це війна за ресурси! рф запропонувала американцями видобуток нафти і газу на Сахалінских шельфах. А знаєте яка сума? 300 мільярдів доларів!" – наголосив співголова громадської ініціативи "Права справа" й військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
Готовий і зацікавлений. Президент Трамп на брифінгу із журналістами додав, що не проти угоди щодо купівлі копалин й у росії:
"Я хотів би також купити корисні копалини на російській землі. Вони теж мають дуже хороші рідкісноземельні мінерали. Це також чудово для росії, тому що ми могли б укладати угоди. У них дуже цінні землі, які не використовуються, тому щось подібне може статися".
Джерела видання Bloomberg повідомляють: рекомендації щодо підписання угоди про рідкісноземельні ресурси може погодити Кабінет міністрів у середу. Вашингтон поки що це не коментував.
Олена Рибінська, "5 канал"
Читайте також: "Ми просто роздаємо свої гроші": Трамп звинуватив Україну в зриві угоди щодо корисних копалин.
Нагадаємо, Трамп розповів, коли зустрінеться із Зеленським для підписання угоди про надра.
Дивіться також відео за темою:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.