Літій, скандій і не тільки. Українські надра, багаті на корисні копалини, стали темою для активних обговорень. На думку українців, партнерський видобуток рідкісноземельних металів – один зі шляхів до справедливого миру. Але чи є в українській землі поклади, про які мріють у Білому домі? І скільки грошей та часу потрібно буде на їхню розвідку – наша Наталія Москаленко дізнавалася.
Надра в обмін на підтримку. Українська геологія опинилася у фокусі громадської цікавості, а все через багаті поклади корисних копалин.
"В основі України, практично в середині України, розташований український кристалічний щит. Він йде від Житомира, вздовж всієї України, до Приазов'я. І завдяки цьому, в нас є багато – великих, крупних інколи навіть унікальних родовищ корисних копалин", – зауважив завідувач кафедри загальної геології, гідрогеології та палеонтології Одеського національного університету Сергій Кадурін.
Саме унікальні корисні копалини стали предметом жвавих обговорень в нашій країні та на міжнародній арені. Україна сподівається не лише на спільне розроблення надр, а й на гарантії безпеки. Неабияку зацікавленість нашими рідкісноземельними металами вже продемонструвала й команда новообраного американського президента.
"Трамп сказав, але незрозуміло які метали, які корисні копалини, компоненти він мав на увазі. Він же не назвав тинтал, гафній, ніобій чи літій. До речі, літій теж не відноситься до рідкоземельних елементів", – сказав гірничий інженер Борис Собко.
Фахівці кажуть, під землею України є багатства, які хоч і не належать до переліку рідкісноземельних, однак мають не меншу цінність. І можуть бути для міжнародних партнерів привабливим бонусом за допомогу Україні.
"Є ще декілька таких елементів, як: цирконій, скандій, ітрій – вони не відносяться до рідкісноземельних, вони не входять в ту саму групу, однак вони так само дуже важливі та стратегічно важливі. Титан – теж стратегічна сировина в урахуванні сучасних технологій", – наголосив Сергій Кадурін.
Унікальні фізичні та хімічні властивості цих металів використовують у високотехнологічних галузях, таких як сучасна металургія, зелена енергія, медицина та оптика.
"Переважно це надміцні й надпотужні сплави, жаростійкі, напівпровідникова техніка, електроніка. Такі сплави можуть використовуватися і в авіації, і в космічній техніці. Їх називають металами майбутнього", – зауважив геолог Сергій Шевченко.
Однак щодо оцінок українських родовищ – фахівці мають тільки приблизне уявлення. Для точних даних потрібні детальні й дорогі дорозвідки та дослідження. За часів Незалежності України ці роботи майже не проводили.
"Пошук, розвідка та підрахунок запасів корисних копалин відбувалися за ще радянських часів. З розрахунку на те, що коли з'явиться інвестор, то треба буде в будь-якому випадку перераховувати, дораховувати, щоб точно зрозуміти – де, що, як і звідки воно там лежить", – сказав Сергій Кадурін.
Також геолог Сергій Шевченко додав:
"На перспективних ділянках треба проводити геологорозвідувальні роботи детально. Робити скважини, брати керн, вивчати його".
А от вартість видобутих металів – величина змінна. Все залежить від того, на якому етапі збагачення сировину продаватимуть:
"Порода, яка містить певну кількість якогось такого корисного компонента, потім ми ту руду починаємо збагачувати, потім ми її ще раз збагачуємо, потім робимо з неї концентрат, після цього концентрату ми переробляємо в якусь необхідну для промисловості сировину, на кшталт якогось там оксиду. Цікавість в економіці цього процесу полягає в тому, що на кожному етапі той самий концентрат, чи наступний концентрат, це вже товар, його вже можна продавати. Зрозуміло, що концентрат з низьким відсотком корисної компоненти буде продаватися значно дешевше".
Однак для використання сучасних технологій у збагаченні руди потрібні значні інвестиції.
"Окремі технології ми розробили, але щодо створення таких продуктів, наскільки мені відомо, таких технологій немає", – відзначив доктор геологічних наук Сергій Шевченко.
Фахівці кажуть, економіки провідних країн світу базуються саме на використанні корисних копалин. І в України є оптимістичні перспективи щодо їх видобутку.
"У надрах нашої країни майже вся таблиця Менделєєва. Тільки три елементи немає, в нас майже всі ці корисні копалини", – наголосив доктор технічних наук, завідувач кафедри гірничих робіт дніпровської політехніки Борис Собко.
Окрім цього, завідувач кафедри загальної геології, гідрогеології та палеонтології Одеського національного університету додав:
"В Україні є величезний, просто величезний, потенціал. Розвиток такого сировинного потенціалу буде базовим поштовхом до розвитку економіки України".
Однак, фахівці зазначають, такі прогнози можливі лише за умови безпеки для України.
Наталія Москаленко, Аліна Оганезова, "5 канал"
Нагадаємо, у понеділок, 3 лютого, президент США Дональд Трамп оголосив про свої плани знайти спосіб обміняти українські рідкоземельні метали на американську допомогу.
Читайте також: Газові сховища та корисні копалини: коли зустрінуться Трамп та Зеленський та що обговорюватимуть.
Дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.