За себе і за того хлопця – тиснути кнопки в Раді вже не зможуть. З 2 березня в парламенті запровадили сенсорну кнопку, яка унеможливлює "кнопкодавство", бо натискати необхідно двома руками. Чому лише через 12 років запустили механізм, який був від початку вмонтований у систему "Рада-3", і яким був дебютний день персонального голосування – дізнавалася журналістка "5 каналу".
Уже шостий рік депутати Київради голосують лише персонально, а от найвищий законодавчий орган запровадив запобіжник для "піаністів" лише на 30-му році незалежності.
Сенсорну кнопку встановили в систему "Рада-3" ще 2008 року, але депутати знаходили тисячу та одну причину, щоби обійтися без неї.
"Сенсорна кнопка почала розроблятися за часів спікера Яценюка, і потім це зупинилося, коли прийшла вже влада Януковича. Було обрано керівництво його парламенту, і спікер був потім Литвин і вони займалися ратифікацією Харківських угод, руками, ногами, копитами голосували за них", – зауважує співголова фракції "Європейська солідарність" Ірина Геращенко.
Народна депутатка від фракції "Слуга народу" Ірина Верещук говорить: "Вона була неробочою, бо закінчився термін ліцензії, ліцензії треба було поновити, а ця кнопка встановлена вже давним давно, і точно не за нашої каденції".
За попередньої каденції сенсорну кнопку хотів запустити тодішній спікер Андрій Парубій. У серпні 2019-го випробувати її не змогли, але його звинуватили, що це несанкціоноване втручання в систему роботи "Рада".
"За десять хвилин до того, як мало початися загальне тестування, зайшли дванадцять слідчих, вони заблокували роботу комп'ютерного центру", – говорив голова Верховної Ради (2016-2019) Андрій Парубій.
Теперішній спікер Ради вважає сенсорну кнопку величезним досягненням. Одразу дві руки нардепів зайняті.
"Спочатку натискається сенсорна кнопка, після цього натискається кнопка голосування. Для фіксації голосування необхідно десь 3 секунди, тобто ви можете всередині голосування це зробити, але важливо, щоби в момент фіксації, ваші пальці були на кнопках і кнопки були натиснуті", – наголошує голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.
Набивати руки депутати почали ще перед засіданням. Зареєструватися змогли лише з 15-ї спроби. А деякі – у процесі одразу тестували, чи вдасться обвести довкола пальця систему, адже розробники запевнили, що ніяк.
"Пробували телефонами, пробували гумками, пробували навіть шкіряними предметами прикладати для того, щоби вона не спрацьовувала", – додає Разумков.
Без казусів не минулося.
"На трибуні не спрацювала сенсорна кнопка, я за перший законопроєкт не проголосував", – каже нардеп від "Слуги народу" Данило Гетманцев.
Нардеп від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин із цього приводу зауважує: "Насправді, це дуже просто. І я розумію частину колег, які звикли, що за них голосують друзі, колеги чи вони голосують за друзів, які в останній момент забирали".
Навіть запровадження кримінальної відповідальності за "кнопкодавство" не стало на заваді. Вперше в історії – вручили підозру депутатові Владиславу Поляку з групи "Довіра", який намагався внести правки до закону про ринок землі. Торік рух "Чесно" впіймав на гарячому двох.
"Друга кримінальна справа, яку зараз розслідують правоохоронці, це по мажоритарнику із Франківщини – Іванчук, він "кнопкодавив" під час голосування за бюджет", – коментує координаторка руху "Чесно" Віта Думанська.
Але найвідомішою є третя кримінальна справа. Депутати з "Голосу" зафіксували: за призначення Сергія Шкарлета міністром освіти проголосували картки депутатів, яких у залі не було.
За 9 років моніторингу рух "Чесно" вполював понад три сотні піаністів, які загалом натиснули на кнопку за себе та колегу, а то й не одного – понад 2 тисячі разів. А були й рекордсмени, які за 10 секунд могли проголосувати за 9.
"У Раді 9-го скликання найбільше "кнопкодавили" представники "ОПЗЖ" і "Довіри". Тому що "слугам народу" немає сенсу "кнопкодавити", тому що в них на початку була монобільшість, у попередніх скликаннях "кнопкодавили" представники коаліції. Це був "БПП! і "Народний фронт", – підсумовує Віта Думанська.
А от коли депутати зможуть голосувати відбитками пальців – наразі не прогнозують. Адже, на відміну від сенсорної кнопки, на яку не витратили жодної гривні, за біометричні системи доведеться викладати мільйони.
Леся Головата, Олексій Тищенко та Юрій Усік, "5 канал"
