Екскерівниця департаменту НБУ Софіна звільнилася перед обшуками НАБУ: що відомо про її роль у справах "Сенс Банку" та Порошенка

Колишня директорка департаменту ліцензування Національного банку України Дар’я Софіна подала заяву на звільнення незадовго до обшуків НАБУ в НБУ, які відбулися 21 жовтня. За даними медіа, слідчі дії можуть стосуватися справи про ймовірне відмивання коштів через державний "Сенс Банк". Видання "Букви" також пов’язує Софіну з рішеннями щодо Петра Порошенка та звертає увагу на її професійні контакти з уповноваженим президента з питань санкційної політики Владиславом Власюком.

Від санкційної політики до ліцензування банків

Софіна перейшла до Національного банку з Національного агентства з питань запобігання корупції у грудні 2022 року. Спочатку вона очолювала управління санкційної політики в структурі департаменту фінансового моніторингу, а в травні 2024-го стала директоркою департаменту ліцензування НБУ.

До повноважень цього підрозділу належали реєстрація та ліцензування банків і небанківських фінансових установ, погодження змін до банківських статутів, оцінювання структури власності, а також погодження кандидатур керівників і власників банків.

У сфері відповідальності департаменту був і державний "Сенс Банк", який фігурує у справах НАБУ та САП, відомих як «Форест Гамп» і «Феміда». За наведеними у матеріалі "Букв" даними, розслідування стосуються можливого відмивання коштів, зокрема під час внесення застав за фігурантів кримінальних проваджень. Водночас сам факт керівництва департаментом, який здійснює наглядові функції, не доводить причетності Софіної до можливих правопорушень у банку.

Рішення щодо Порошенка та санкційна політика

Окремий напрям претензій пов’язаний із рішенням НБУ щодо Петра Порошенка. За інформацією "Букв", після призначення директоркою департаменту ліцензування Софіна підписала лист, який використовували під час розгляду питання про його "небездоганну ділову репутацію".

Також вона брала участь у засіданні профільного комітету НБУ 28 квітня 2025 року. За даними видання, під час засідання Софіна обґрунтовувала застосування обмежень щодо п’ятого президента України.

Адвокат Порошенка тоді назвав рішення Нацбанку частиною політичного переслідування. Це оцінка сторони захисту; сама по собі вона не встановлює незаконності дій регулятора.

Що відомо про контакти Софіної та Власюка

"Букви" також звертають увагу на професійні контакти Софіної з Владиславом Власюком, який із серпня 2024 року є уповноваженим президента з питань санкційної політики.

Раніше Власюк працював позаштатним радником президента Володимира Зеленського, а з квітня 2022 року був секретарем міжнародної робочої групи з питань санкцій проти росії, відомої як група Єрмака–Макфола. У липні 2023 року він увійшов до наглядової ради націоналізованого "Сенс Банку".

За даними "Дзеркала тижня", до Офісу президента Власюк потрапив за сприяння Дарії Зарівної, яка тоді була радницею Андрія Єрмака. Згодом його називали серед можливих кандидатів на посаду керівника ОП після відставки Єрмака.

Софіна та Власюк також виступали на конференції Київської школи економіки, присвяченій санкціям проти Росії. Захід організували за підтримки українського уряду та санкційної групи Єрмака–Макфола. Однак спільна участь у професійному заході сама по собі не підтверджує наявності неправомірних домовленостей між його учасниками.

Звільнення напередодні обшуків НАБУ

21 жовтня стало відомо про проведення обшуків працівниками НАБУ в Національному банку України. За повідомленнями медіа, слідчі дії можуть бути пов’язані з розслідуванням щодо "Сенс Банку".

На тлі цих подій з’явилася інформація, що Софіна звільнилася незадовго до обшуків і нібито виїхала з України. Згодом вона підтвердила у Facebook, що подала заяву на звільнення, але заперечила інформацію про виїзд за кордон.

Нагадаємо, що посадові особи державного "Сенс Банку" могли бути обізнані про махінації з коштами, які згодом внесли як заставу за ексміністра юстиції Германа Галущенка. Про це під час обґрунтування підозри керівнику "Сенс Банку" заявив прокурор САП.

За даними прокурора, Микитась та Єлізаров спілкувалися зі Ступаком і Гладишенком щодо фіктивних договорів, необхідних для проведення фінансових операцій через "Сенс Банк". Гладишенко, як стверджує обвинувачення, узгоджував незаконні дії безпосередньо зі Ступаком.

Раніше повідомлялося, НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему: її фігуранти незаконно легалізувати 150 млн грн через державний "Сенс Банк". Про це йдеться у матеріалах справи, якуі оприлюднили правоохоронці. Задля цього підозрювані фактично взяли під повний контроль фінансову установу. 

Ймовірно, саме за рахунок цих коштів і було сплачено заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, який є фігурантом так званої "справи Міндіча" або операції "Мідас".

Читайте також: Держслужба фінмоніторингу фігурує у плівках НАБУ щодо 150 млн грн застави за Галущенка.