Бояться демонструвати свої статки чи захищаються від російських спецслужб? Днями Верховна Рада ухвалила у другому читанні важливий для антикорупційної реформи законопроєкт – про поновлення обов'язкового електронного декларування чиновників та депутатів. Але від суспільства парламентарі отримали лише критику та обурення. Адже доступ до декларацій із майном можновладців залишається закритим. То що насправді стоїть за цим резонансним рішенням і чи буде вето – журналістка "5 каналу" Лідія Середюк дізнавалася.

Декларації під грифом "секретно". Верховна Рада повернула електронне декларування для нардепів та чиновників. Але є одне велике "але": доступу до цих декларацій у громадськості поки що не буде.

"Ключовою проблемою залишається те, що депутати залишили закритими реєстр електронних декларацій ще на рік. Але цей рік така невизначена історія, тому що цей рік можуть в процесі продовжувати", – пояснює керівниця юридичного відділу "Центру протидії корупції" Олена Щербан.

Правку до законопроєкту про негайне відкриття декларацій парламентарі просто не підтримали. А в ухваленому документі про поновлення декларування йдеться, що вказувати своє майно чиновник чи депутат повинен, і не лише за поточний 2023 рік, а й за два попередні. Ці дані можуть бути оприлюднені. Однак лише з дозволу декларанта.

"Як правильно зазначають автори цієї правки, радники ОП дуже сильно впливають на публічну політику і ми маємо знати – хто ці люди. З якою метою, з якими фінансами, з яким бекграундом вони впливають на нашу політику. Тому важливо, що мова не лише про тих, хто отримує зарплату, а мова про тих, хто має вплив на життя українців", – розповідає парламентська аналітикиня руху "Чесно" Вікторія Олійник.

Ще один обурливий для українців законопроєкт, за який проголосували під куполом – про відповідальність за брехню в декларації. Якщо декларант не вкаже майно вартістю до 1 мільйона 300 тисяч гривень, то може відбутися штрафом у 17 тисяч гривень. До того ж порушника не внесуть до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення. Тобто корупціонера не вважатимуть притягненим до відповідальності.

"Якщо цей реєстр буде фактично вичищений, то висока вірогідність існує того, що на посади суддів або органів державної влади потраплять корупціонери", – зазначає голова НАЗК Олександр Новіков.

А от самі парламентарі не бачать великих проблем, якщо дані про статки будуть закритими. Навпаки, кажуть: у деклараціях є конфіденційна інформація, якою, на їхню думку, може скористатися ворог.

"В умовах воєнного стану, коли всі народні депутати і багато чиновників високого ранку з перших днів війни були на прицілі окупаційних військ, які стояли біля Києва і зараз ми на прицілі спецслужб рф. Тому чи варто чи не варто давати такі прямо чи опосередковано встановити ідентифікаційні ознаки: де живе, де майно, де родина – це питання неоднозначне. Але я голосував за те, щоб відкрити. Я думаю, що тут страшного в цьому нічого немає. Заходи безпеки це абсолютно допустимий варіант", – вважає член комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки, "Слуга народу" Федір Веніславський.

У русі "Чесно" вважають, що парламентарі, прикриваючись нібито безпековими заходами, насправді намагаються приховати свої статки, набуті під час повномасштабної війни. І тому демонструвати їх просто невигідно.

"Усі розуміють, що хтось з чиновників та депутатів придбав якесь лакшері майно під час воєнного стану, це викличе серйозні занепокоєння в суспільстві і серйозні проблеми надати для таких чиновників репутаційно. Інформація про адресу, про ідентифікаційний код, інші персональні дані, які можуть засвітити персональні дані щодо проживання народного депутата чи іншого чиновника вони, власне не публікуються в реєстрі", – зазначає керівниця юридичного відділу "Центру протидії корупції" Олена Щербан.

Громадськість вимагає накласти вето на закон, щоб декларації таки стали публічними.

"З одного боку суспільство, яке ціною надзусиль витягує цю війну. З іншого боку – носії повноважень, які отримали повноваження від суспільства, закривають свої статки з високою долею імовірності вони роблять це тому, що з тими статками щось не в порядку", – наголошує автор петиції, військовослужбовець ЗСУ Олександр Ябчанка.

Військовослужбовець ЗСУ, який нині після поранення лікується у шпиталі, створив петицію з вимогою таки зробити декларації депутатів та чиновників публічними. Вона з'явилася на сайті президента ввечері 6-го вересня. Буквально за кілька годин після публікації через ажіотаж були технічні проблеми. Вже на ранок петиція набрала понад 50 тисяч голосів при 25 тисячах необхідних. Станом на 12-ту годину п'ятниці підписів було уже понад 80 тисяч.

"Я дуже щасливий, що в суспільстві така кількість відповідальних громадян", – каже автор петиції, військовослужбовець ЗСУ Олександр Ябчанка.

Остаточне рішення про подальшу долю цього законопроєкту – за президентом. І підписувати його чи не підписувати – поки для нього питання. Каже, що рішення ухвалить після консультацій із Ольгою Стефанішиною – віцепрем’єркою з європейської та євроатлантичної інтеграції. Адже боротьба з корупцією, невід'ємна складова якої – відновлення електронного декларування держслужбовців, – одна з умов для початку переговорів про вступ до ЄС.

Лідія Середюк, Микола Довгий, "5 канал"

Як повідомляв 5.UA, Рада ухвалила закон про відновлення е-декларування, але провалила голосування за важливу поправку до нього. Українці в той же день зареєстрували на сайті Офісу президента петицію до глави держави із закликом ветувати документ – необхідні 25 тисяч підписів вона набрала лише за три години. Сам Зеленський заявив, що рішення щодо підпису закону про декларування він ухвалить після консультацій.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Дивіться також відео за темою: 

"ЄС" вимагає обов'язкового декларування – які умови озвучила для влади.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.