Чому ми досі не в НАТО? Обговорити це на форумі "Україна 30" зібралися представники силових відомств на чолі з президентом Володимиром Зеленським. Там знову говорили про курс України на вступ до Альянсу і перетворення, потрібні для цього. Так вирішили готуватися до саміту НАТО, який відбудеться цьогоріч у червні. Чи буде там Україна, навіщо нам план дій щодо членства і чому вступ до НАТО – поки марево на обрії десятків реформ? Подробиці дізнавалася журналістка "5 каналу".
На цей сигнал Україна чекає вже понад десятиліття. У Брюсселі 14 червня відбудеться саміт НАТО. В України на нього великі сподівання. Адже на порядку денному можуть розглянути план дій щодо членства у блоці. Анонсував це президент Польщі днями під час зустрічі з Володимиром Зеленським. В Офісі президента тепер повідомили, представники нашої держави запрошення не отримували.
"Не буде цей саміт відбуватися без України. Україна буде на цьому саміті щонайменше під час обговорення", – повідомив заступник керівника Офісу президента Ігор Жовква.
Чого саме бракує для вступу до Альянсу, знову зібралися говорити чільники силових відомств. На черговому форумі "Україна 30" говорять про безпеку і згадують НАТО в кожному виступі. Президент наголошує, що нам лише на Захід.
"Стратегічним курсом держави є набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору", – наголосив Володимир Зеленський.
Обговорюють це від 2008 року. Тоді президент Віктор Ющенко надіслав до Брюсселя заявку на отримання плану дій щодо членства. За два роки президент Янукович її скасував. Після Революції Гідності Україну знову визнали претенденткою на вступ. Торік у червні Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями.
"Це великий успіх для України. Він передбачає ще амбітнішу практичну співпрацю, включаючи розширений доступ до навчань НАТО та обміну інформацією", – зазначив голова Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков.
Експерти кажуть, що насправді це заохочувальний приз. На крок ближче до справжнього членства ми не стали.
"Такий інструмент як доступ до членства, ПДЧ, він би міг створити стимул таким, яким раніше був безвіз і допоміг би Україні швидше просунути реформи. З боку України є прохання. З боку партнерів немає чітких обіцянок", – зауважила генеральна секретарка Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олена Трегуб.
Після форуму президент підписав Річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО. Міністр оборони звітує: вже ухвалені зміни до законів про територіальну оборону, будують сучасні військові містечка.
"Проводить переозброєння ЗСУ, нами закуповується багато сучасної військової техніки, яка буде взаємосумісна із системами НАТО", – зазначив міністр оборони України Андрій Таран.
Та заважає вступу України до НАТО не тип зброї і навіть не бойові дії на сході, а система управління військовою галуззю.
"Отримання членства в НАТО не визначає рівень військової майстерності. Це радше відображення сильного демократичного суспільства, яке відповідає євроатлантичним принципам", – каже тимчасово повірена у справах США в Україні Крістіна Квін.
Держава гальмує через радянський спадок організації силових структур. Одна з перших вимог – реформа Служби безпеки.
"У країнах НАТО є поняття органів контррозідки, як займається охороною дежтаємниці. У нас СБУ – це спадкоємець СБУ, вони не є контррозвідкою. Безпекові питання у військових частинах контролюють СБУвці. НАТОвські партнери цього не розуміють", – підкреслює генеральна секретарка Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олена Трегуб.
Україна має створити комітет для парламентського контролю за розвідкою. А ще бракує прозорої системи забезпечення Збройних сил. Центр оборонних закупівель почав створювати міністр оборони Андрій Загороднюк. Зеленський змінив його на Андрія Тарана. Той реформу скасував. Не влаштовує НАТО надмірна засекреченість оборонної сфери. Без особливої потреби під державну таємницю підпадають усі оборонні закупівлі. Натомість цінні розвіддані ніхто належним чином не охороняє.
"Йдеться перш за все про те, як побудована українська система. Чи є подвійний контроль, коли один орган контролює інший, щоб ці дані були захищені. Вони не можуть з нами нічим ділитися, бо вони думають, що ми або цю інформацію втратимо, або що в нас у владі є багато російських агентів", – підсумовує генеральна секретарка Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони Олена Тригуб.
Це питання вирішать зміни до закону про державну таємницю. А от вплив Росії так просто подолати не вдасться. НАТО – це військово-політичний союз, і геополітичні питання часто виходять на перший план. Давати Україні членство всупереч інтересам чинних країн-членкинь ніхто не погодиться. А дружба з Росією чи її подальше умиротворення – і досі в колі інтересів деяких західних країн.
Марія Писаренко, Сергій Новіков, "5 канал"