Президент України Володимир Зеленський може опинитись за ґратами після втрати посади. Таку думку висловили журналісти та політологи в ефірі проєкту "СтопРеванш" на "5 каналі".

За два роки експерти нарахували в діях президента щонайменше з десяток епізодів, які можна кваліфікувати статтями Кримінального кодексу України. Зокрема:

• неконституційний розпуск парламенту – це спроба узурпації влади – стаття 109 ККУ;
• зрив операції із затримання вагнерівців – державна зрада – стаття 111 ККУ;
• скасування указів попередників, призначення на посади своїх друзів та партнерів – це зловживання владою – стаття 364 ККУ;
• публічне таврування убивцями підозрюваних у справі загибелі журналіста Павла Шеремета – втручання в роботу правоохоронних органів, судів тощо – 343 стаття Кримінального кодексу України.

Чи не єдиний шанс для Зеленського уникнути кримінальної відповідальності – максимально продовжити своє перебування при владі, вказують експерти. Для цього глава держави може піти на безпрецедентний крок – оголосити дочасні президентські вибори, поки рейтинги дозволяють йому сподіватись на переобрання.

"В нього стовідсотково є така думка. Не так у нього, як у його оточення. Вони вважають, що ліпше гарантувати собі ще п’ять років зараз, поки рейтинг високий, аніж ризикувати", – розповідає блогер Карл Волох.

На Банковій вже почали президентську кампанію. Піар Зеленського на "Великому будівництві" набув химерних масштабів. Паралельно з Офісу президента пішла пряма вказівка – атакувати політичних конкурентів чинного президента. Спершу вдарили по Віталію Кличку. Обшуки у столичних комунальних підприємствах мали б створити в суспільстві думку про корупційність міського голови Києва.

Опосередковано про підготовку Банкової до виборів свідчить і поява нового журналістського розслідування від команди BIHUS info. Плівки Медведчука, як і 2 роки тому – записи Ігоря Гладковського, сина тодішнього заступника секретаря РНБО України, повинні були завдати Петру Порошенку іміджевого удару.

"В контексті Гладковських очевидно, що це викидалося під вибори. Це ж усе компонувалося і озвучувалося. Що це бізнес-партнер, друг пана Порошенка. Значить, і Порошенко до цього, можливо, причетний. Ось ця механіка, процедура, в певний момент певними дозованими порціями з неможливістю підтверджень джерела і їхнього походження, і з відсутністю оригінальних записів. Абсолютно ідентичний підхід", – вказує юрист Руслан Волинець.

Журналісти "СтопРеваншу" звертають увагу, що всі звинувачення на адресу Порошенка, які висловлює Денис Бігус і його команда, базуються на розмовах самого Медведчука з третіми особами. Жодного запису перемовин кума Путіна та Порошенка немає.

"Вірити Медведчуку? Звичайно ні. Ну хто взагалі в українському суспільстві вірить Медведчуку?", – звертає увагу Павло Клімкін, міністр закордонних справ України в 2014-2019 роках.

У розслідуванні BIHUS info бракує не лише якогось глибокого аналізу, а й банальної перевірки фактів, вказують політологи.

"Ми маємо історію з Ізварино, коли Медведчук хвалиться своїм кураторам, що він поговорив з Порошенком і колона на Ізварино не піде. А ми ж не бачимо контексту, може, Порошенко його після того послав куди подальше? Тому що колона на Ізварино пішла і виконала своє завдання. А Медведчук хвалився, що не пішла. Бігус, який, відверто кажучи, до неймовірного лінивий, він навіть не перевірив факт і почав висвітлювати: Медведчук сказав – Порошенко виконав. А з'ясувалося – факт протилежний", – наголошує Тарас Чорновіл, політичний експерт.

До медійної атаки після публікації плівок Медвдечука долучився і Володимир Зеленський.

"Всі ці страшні записи, я вважаю, що ці телефонні дзвінки – це чиста державна зрада, і те, що він (Порошенко, – ред.) віддав усі перемовини в руки Медведчука, це говорить про те, що ніхто не був зацікавлений в закінченні війни", – розповідає Зеленський.

Порошенко не президент уже 2 роки, Медведчук з 2017-го не бере участі в переговорному процесі щодо звільнення полонених, звертають увагу журналісти. То чому ж війна триває? Хто зацікавлений у її продовженні, пане президенте, питають політологи? Та й не варто Зеленському таврувати опонентів державною зрадою. Бо свіже публічне визнання у зриві операції щодо захоплення бойовиків Вагнера – це вже навіть не про імпічмент, наголошують експерти.

Дивіться також: Безвиїзд замість безвізу: скільки ще українці сидітимуть вдома, і хто в цьому винен