Цього дня, чотири роки тому, в ніч з 26 на 27 лютого 2014 року невідомі на той час особи зі зброєю в руках вдерлися та захопили будівлі парламенту та уряду Автономної Республіки Крим.
В той період, починаючи з 23 лютого в кримських містах, особливо в Севастополі, вирували антиукраїнські акції протесту. Проросійськи налаштовані парламентарі Кримської автономії погрожували територіальній цілісності нашої держави, допомагаючи місцевим агентам впливу від'єднатися від України. Російська пропаганда лякала навалою "бандерівців" та Правим сектором, які начебто цілими вагонами вже їдуть до Криму, щоб вбивати місцеве населення. Кремлівські політтехнологи вдало використавши нестабільний для української державності час, повним ходом нагнітали істерію та українофобію. Водночас, як виявилося згодом, це була ретельно спланована Кремлем військова операція з анексії української території, причому в планах Кремля було відновлення проросійськи налаштованої влади на території всієї України та повернення Києва у сферу впливу Москви.
26 лютого під будівлею Верховної Ради АРК в Сімферополі відбулися дві великі демонстрації. Між прихильниками та противниками України відбулися сутички внаслідок яких дві людини загинули та більше 30-ти були травмовані.
Заява тодішнього голови Ради міністрів АРК Анатолія Могильова про захоплення будівлі невідомими:
Вночі, невідомі особи зі зброєю захопили будівлі парламенту та уряду Автономної Республіки Крим та вивісили російські прапори. Пізніше з'ясувалося, що це були кадрові російські військові та спецслужби, що діяли за ретельно розробленим планом. Спочатку вони не висували ніяких вимог, заявляючи, що не уповноважені вести перемовини з представниками української влади.
Незважаючи на те, що місцева міліція Криму оточила будівлю, жодних дій стосовно обеззброєння терористів правоохоронці не здійснювали. А нова київська влада на той час не приділила належної уваги кримським подіям, тому втратила безцінний час та стратегічну ініціативу для швидкого присікання агресії на ранній стадії.
Початок проросійськи налаштованого мітингу під Верховною Радою АРК:
Українські чиновники, хоч і намагалися вести даремні переговори з представниками кримської влади, але нічого не змогли вдіяти – в приміщенні захопленого терористами кримського парламенту відбулася незаконна сесія. Під дулами автоматів парламентарі прийняли низку незаконних рішень: про проведення 25 травня 2014 року місцевого референдуму щодо розширення повноважень автономії та призначення нового уряду АРК на чолі з сепаратистом Сергієм Аксьоновим.
Сутички кримських татар з проросійськими мітингувальниками:
Наступного дня, 27 лютого в Севастополь прибула група депутатів Державної думи держави-агресора, які публічно підтримали ідеї місцевих сепаратистів про приєднання Криму до Росії. Паралельно з цим розпочалися військові операції по захопленню українських військових частин та інших стратегічних об’єктів. Серед перших 27 лютого 2014 року російськими військовими був захоплений аеропорт "Бельбек", була заблокована керченська поромна переправа та була розпочата блокада українських військових частин на півострові.
Наступного дня колишні бійці кримського "Беркуту" розпочали споруджувати блокпости на усіх в’їздах до півострова з боку материкової України. На державних будівлях вже майоріли прапори країни-агресора. У відкритому збройному вторгненні Росії уже ніхто не сумнівався, водночас нова українська влада та світове співтовариство не очікувало такого нахабства та порушення усіх норм міжнародного права від держави, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН та підписантом Будапештського меморандуму.
Серед причин такого легкого захоплення частини території нашої держави стали дезінтеграція місцевої української влади, зрада частини українських правоохоронців та військових з подальшим переходом їх на бік агресора та тотальне зомбування місцевого населення кремлівськими ЗМІ.