Виступали учора в Мюнхені віце-президент США Майк Пенс, канцлер Німеччини Ангела Меркель, а також президент України Петро Порошенко. Глава української держави мав низку двосторонніх зустрічей на полях Безпекової конференції. Про ключові акценти, що їх розставили дипломати під час другого дня конференції, більше знає кореспондент "5 каналу" Михайло Прудник.
Складні відносини з Росією на порядку денному і в другий день безпекової конференції. Попри бажання вести діалог й економічно співпрацювати, учасники дискусій визнають: не можна забувати про події останніх років.
"Росія за радянських часів була нашим супротивником у холодній війні. Після падіння Берлінської стіни, ми думали, що вона зміниться і цю справу можна здати в архів. Але виявилося, що це не так. 2014-го року сталася анексія Криму, вторгнення в Україну – це порушення міжнародного права. Були підписані Мінські угоди, Україна та Росія спробували домовитися, однак це не дало результатів. Ми обов'язково будемо стежити і намагатися врегулювати цей конфлікт", – запевнила канцлер Німеччини Ангела Меркель.
"Це абсолютно нова реальність, і нам треба навчитися жити у цьому. Нам треба зрозуміти, що якщо ми не будемо реагувати... Якщо Росія припинить стріляти – настане мир, якщо ж стріляти перестане Україна – то Україна припинить існувати", – наголошує своєю чергою український Президент.
Німеччина обіцяє зберегти санкції і разом з європейськими партнерами посилювати тиск. Щоправда, Берлін не збирається відмовлятися від підтримки спільного з Росією проекту "Північний потік-2", але визнає, що він має і політичну складову.
Як реагувати на нові агресивні дії Росії – про це дискутують на Мюнхенській безпековій конференції. Захоплення українських кораблів та військових поблизу Керченської протоки не можна залишати поза увагою. Європейці готують новий пакет санкцій проти конкретних осіб та говорять про можливість секторальних обмежень.
Пакет так званих "азовських санкцій" Рада ЄС може ухвалити вже у понеділок, 18 лютого, Водночас, у Брюсселі обговорюватимуть новий план для підтримки українських територій, зокрема, приморських, які постраждали від агресії. Європейці готові фінансувати, приміром, інфраструктурні проекти.
"Я дуже сподіваюся, що санкції, які будуть в понеділок – це ще не кінець… В ЄС вже є пропозиції. Ви чули про ідею щодо недопуску російських кораблів у порти, але є і креативніші ідеї", – зазначає міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Більшу підтримку обіцяють і Сполучені Штати. Віце-президент Майк Пенс нагадав: Росія, порушуючи міжнародні закони, намагається перекроїти кордони. Саме тому Вашингтон надає військову підтримку Україні і збереже її, поки триватиме агресія.
"Хочу сказати вам та всьому українському народові дуже просту річ: ми разом із вами та підтримуємо вас. Останні події біля Керченської протоки нагадують нам про виклики, з якими стикається Україна внаслідок агресії Росії. Хочу запевнити: США продовжать підтримувати Україну. Ми надалі співпрацюватимемо, щоб досягти безпеки у Європі", – однозначно заявив Майк Пенс.
Український Президент почув слова підтримки і під час численних двосторонніх зустрічей. Ймовірний наступник глави Єврокомісії Манфред Вебер навіть озвучив ідею створення спільної системи протиракетної оборони ЄС за участі України, а тему тиску на агресора продовжать порушувати і в Європі, і в США – на Генеральній асамблеї ООН.
"Ми домовилися про те, що і на Генеральній асамблеї ООН під час дебатів по окупованих територіях, і в міжнародних організаціях тверда підтримка України буде триватиме", – повідомив Петро Порошенко.
Санкції проти Росії діють вже п'ять років. І хоча це не зупинило агресора, обмеження значно послабило економіку Федерації, констатують європейці під час дискусій. А головне – такі кроки дали зрозуміти Москві: за кожний агресивний крок буде відповідна реакція.
З Мюнхена, Михайло Прудник, Іван Довганик, "5 канал"