Десята ранку 5 жовтня криголам James Clark Ross оминає Воронцовський маяк. До Одеси він ішов із Данії два з половиною тижні. За пів години швартується на причалі морвокзалу, де на нього вже чекають науковці. Кажуть: нарешті зможуть проводити дослідження у Світовому океані.

"Нам стає доступним для дослідження десь до 90% світового океану. Також для нас стають доступними полярні регіони, адже судно льодового класу, кригу до 1 метра воно долає в штатному режимі, а за необхідності до 3-4 метрів, воно бере на борт, крім екіпажа, одночасно до 50 науковців, тобто це такий невеличкий плавучий морський інститут. Після 20-річної перерви ми повертаємося у Світовий океан", – директор національного Антарктичного наукового центру Євген Дикий.

Криголам побудували у Великій Британії 30 років тому. Окрім пошуково-рятувальних шлюпок та моторних човнів, на облавку – спеціальні конструкції для досліджень. Науковці переконують: судно використовуватимуть для експедицій іще щонайменше 20 років.

"Оце літерою "П" – спеціальний кран-балка для занурення приладів та інші пробовідбірники для донних осадів і звичайно зонт-батометри, які дозволяють з будь-якої визначеної глибини принести води. Глибина до 8 тисяч метрів. А велика буква "П" – тралова лебідка, яка пристосована насамперед до різних видів тралів, сіток, біоресурсних досліджень", – демонструє Євген Дикий.

Доставили криголам 22 моряків. Здебільшого британці. Лише двоє – капітан та механік – українці. Іноземні колеги їх вчили, як керувати таким судном. У капітана Олега Новосильного багаторічний досвід роботи в морі, навіть із кригами. Утім, каже, корабель зовсім інший.

"Сама система комп'ютерна, але є багато сенсорів і вхідних даних, які треба осмислити. Багатолітні криги. Буває дуже складно відрізнити тверду кригу від м'якої, адже багатолітня вона тверда, як камінь, якщо судно зустрінеться з нею і вдарить, може бути пошкодження корпусу і пробоїна", – пояснює капітан Олег Новосильний.

Коштував криголам 5 мільйонів доларів США. Придбали його за державні гроші, які цьогоріч виділили на науку. А от вартість досліджень за участю цього судна буде більшою.

"8 місяців у морі і 4 місяці обслуговування, то це 172 млн грн, а власне вартість придбання, за рахунок, що курс був нижче, 141 млн грн. Воно буде і для геологів, і для вивчення течі, дослідження клімату, ну і морська біологія, ресурси, риба і тощо", – директор Національного антарктичного наукового центру.

Нині на кораблі необхідно провести інвентаризацію та оформити всі необхідні документи. Якщо впораються швидко та підготують екіпаж, у першу експедицію – на полярну станцію криголам вирушить уже наприкінці листопада. Якщо ні – на початку січня.

Раніше українську антарктичну станцію "Академік Вернадський" обслуговували іноземні дослідницькі судна. Тепер наші науковці не залежать від логістики інших країн. Вони зможуть працювати майже в будь-який час. Крім того, частину витрат на роботу криголама полярники компенсуватимуть, обслуговуючи станції інших країн, в яких немає свого флоту.

В Україні цей криголам уже не буде називатися James Clark Ross. Науковці антарктичного центру на своїй сторінці провели опитування щодо нової української назви корабля. Було запропоновано 20 назв. Вибрати одну з них доручили президенту України. Він має це зробити до кінця жовтня. Тоді ж зустрічатимуть іще одне дослідницьке судно, подароване Бельгією.

Ольга Дунська, Одеса, "5 канал"

Нагадаємо, Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) та установа "Дослідження та інновації" Великої Британії (куди входить Британська антарктична служба) підписали акт про купівлю Україною криголаму James Clark Ross.