Один місяць і один день жахіття. Так місцеві мешканці описують окупацію Ірпеня. 28 березня населений пункт остаточно визволили від рашистів. Утім те, що вони зробили з колись квітучим містом, шокувало увесь світ. Більш як три сотні вбитих і закатованих мирних людей, зруйновані житлові райони. Розруха, мародерство і цілковита ненависть. Такою тактикою послуговуються так звані "визволителі". Нині минув рік після звільнення міста, та рани досі не загоїлись. Ірпінці шанують героїв, які відбили місто в окупантів.
Ірпінці не можуть та й не хочуть цього дня стримувати своїх емоцій. Біля пам'ятника воїнам-добровольцям зібралися рідні, друзі та знайомі загиблих від російських куль, а ще військові побратими і представники духовенства. Нині тут вшановують загиблих за Незалежність України ірпінців.
російська армія пробула в Ірпені 1 місяць і 1 день: з 27 лютого по 28 березня. З моменту деокупації цього міста минув рівно рік. Утім про те, що рашисти лишили тут по собі, містяни донині згадують з тяжким серцем.
Подружжя з Ірпеня з жахом пригадує ті моторошні дні окупації. Дубінчаки не виїжджали з Ірпеня мало не до визволення від росіян. Бо 90-річна мама пані Тетяни не хотіла кидати напризволяще домівку. 23 березня їм вдалося вийти з міста зеленим коридором, а за 5 днів російську армію вибили з Ірпеня українські військові. А допоки не виїхали, жили на лінії розмежування між двох позицій.
"Оці всі обміни снарядами відбувалися прямо над нашою головою. Це було так страшно", – пригадують мешканці Ірпеня Тетяна і Віктор Дубінчаки.
Та подружжя зізнається, найбільший жах викликали в них тіла ірпінців, які лежали на вулицях міста. Усього за місяць рашисти вбили і замордували 322 місцевих мешканців та зруйнували 70% міста.
"Це справді було жахливо. Цьому звірству не було меж. Це, мабуть, не люди були вже, а сатана вселився в них. Горіли хати кругом нас. Страшенно горіли. І міни були. У нас сина вбили під Волновахою! Він похований на Алеї Слави", – додають Тетяна і Віктор Дубінчаки.
Мусимо припинити інтерв'ю. Бо лють до московитів, які спочатку вдерлися з війною в країну, потім у домівку, а після того ще й забрали життя сина, для пані Тетяни нестерпна. Й подібних історій від ірпінців ми почули, на жаль, багато.
"Прийшли згадати пам'ять мого чоловіка. Він з першого дня став на оборону Ірпеня і загинув 5 березня, коли вже масово ця російська орава вже посунула. Був великий наступ", – зазначила мешканка Ірпеня Наталія Сєропова.
Втратила лік часу на Алеї Слави ірпінського кладовища і пані Оксана. Усі вже давно пішли, а вона не може відійти від могили. Тут поховали її 30-річного сина-Героя.
"Він тут в Ірпені навчався, жив, працював, був заступником начальника муніципальної варти. З першого дня він прийняв удар на себе. 5 числа він зник зі зв'язку. Знайшли ми його 11 квітня, коли він помер, я не знаю. Він був у полоні. Змусив, скажімо так, вагітну жінку свою поїхати. Сам з нею не поїхав. Він врятував свою дружину, врятував свою ще ненароджену дитину. Вони дуже чекали на цю дівчинку. Вона народилася вже, на жаль, після того, як ми його поховали", – пояснила мешканка Ірпеня Оксана Колєснікова.
Міський голова наголошує: ірпінці, жителі області та й усі українці не мають забути подвиг цих Героїв. Бо ж ціна свободи занадто висока.
"Почали вони атакувати з кількох одночасно напрямків. На одному напрямку ми зупинили і не дали піти далі, а на одному вони зайшли іще на 500 метрів в місто. До них йшло підкріплення з Бучі, з Гостомеля. І наша артилерія, хлопці, розбомбили їхнє підкріплення. І тоді було прийняте командуванням рішення контратакувати в усіх напрямках. Бо росіяни тоді не очікували цього. І ми зібрали всі резерви, всіх хлопців у кулак, і з ними я проговорив, що хлопці, сьогодні вирішальний бій. Сьогодні вирішуватися буде доля Київщини і нашого міста Ірпінь. І ми перемогли", – підсумував міський голова Ірпеня Олександр Маркушин.
Юрій Пугач та Олексій Іванченков, "5 канал"
Читайте також: подати заявку про пошкоджене майно під час війни відтепер можна в "Дії" – як це працює
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео: російський літак скинув бомбу просто на будинок: родина з Ірпеня лишилася без житла
