"Крокуючи наслідками війни" – під таким гаслом у селищі Нові Петрівці, що на Київщині, місцева громада разом із ветеранами АТО розробляли програму, як швидше адаптуватися військовим до мирного життя. Адже воїни після повернення додому ще довго подумки живуть в окопах. Захід відбувся на базі Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році". Бачила журналіст "5 каналу" Євгенія Китаїва.
Валерій пішов на фронт добровольцем у січні 2015-го. У свої 24 він вирішив: країну потрібно захищати і свій вклад має зробити кожен. За півтора року на фронті у відпустці був лише раз. Коли повернувся додому, каже, призвичаїтися до мирного життя найбільше допомогла родина.
Хлопець розповідає: "Любов родичів, що мене раді бачити, що я повернувся живий додому. Друзі, родичі, мама, дружина, діти. Якби не вони, було б набагато складніше. Коли ми там – про нас пам'ятають, коли ми повертаємось – про нас просто забувають".
Боєць пригадує, що було найважче для нього, коли повернувся додому: "Там набагато легше, бо ти знаєш, що з одного боку – твої і вони тобі поможуть, а з іншого боку – чужі. А тут ти приїжджаєш і залишаєшся один, крім побратимів, які вже теж прийшли з війни".
Галина Оруел, військовий психолог, каже: "Навіть коли людина повернулася додому, вона адаптувалася, будь-який тригер – спусковий гачок – може повернути людину до якихось спогадів, може повернути людину до якихось переживань і суспільство повинно бути готовим до того, щоб підтримати цих людей".
Розібратися, як саме військовим краще адаптуватися до мирного життя, зібралася громада на Київщині. Допомогав Український центр ненасильницького спілкування. Організатори поставили завдання: з огляду на потреби, які виникають у військовослужбовців, скласти список дій для громади.
Модератор тренінгу Артем Сівак переконаний: "Якщо створити умови, де люди можуть почувати безпечно, щоб говорити про всі ці гострі питання і знаходити, що за цим стоїть, то тоді люди починають бачити один в одному людей".
Військовий психолог Галина розповідає: бійці не звертаються по допомогу, бо вважають це виявом слабкості. Тож до фахівців приходять вже тоді, коли психологічний стан стає критичним: "Часто звертаються тоді насправді, коли наприклад агресія неконтрольована, коли це вже впливає на стан сім'ї, коли, наприклад, впливає це на стан здоров'я, наприклад, кошмари, які приходять вночі".
Самі ж військові погоджуються з тим, що психологічну реабілітацію мають проходити всі бійці. Зізнаються, під час адаптації до мирного життя найбільше бракує турботи оточення.
"Набагато краще було б, якби вони сприймали, що там, де ми були, що ми бачили, де ми жили. Якби відчули, вони б тоді набагато краще нас сприймали і розуміли б", – каже Валерій.
Євгенія Китаїва, Михайло Третяк, "5 канал"
Дивіться також фотогалерею за темою:
Басейн, спортзал, масаж: де проходять реабілітацію бійці АТО – фото
