5 канал

"Крокуючи наслідками війни": на Київщині розбиралися, як адаптувати бійців АТО до мирного життя

Часто бійці не звертаються по допомогу, бо вважають це виявом слабкості

"Крокуючи наслідками війни" – під таким гаслом у селищі Нові Петрівці, що на Київщині, місцева громада разом із ветеранами АТО розробляли програму, як швидше адаптуватися військовим до мирного життя. Адже воїни після повернення додому ще довго подумки живуть в окопах. Захід відбувся на базі Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році". Бачила журналіст "5 каналу" Євгенія Китаїва.

Валерій пішов на фронт добровольцем у січні 2015-го. У свої 24 він вирішив: країну потрібно захищати і свій вклад має зробити кожен. За півтора року на фронті у відпустці був лише раз. Коли повернувся додому, каже, призвичаїтися до мирного життя найбільше допомогла родина.

Хлопець розповідає: "Любов родичів, що мене раді бачити, що я повернувся живий додому. Друзі, родичі, мама, дружина, діти. Якби не вони, було б набагато складніше. Коли ми там – про нас пам'ятають, коли ми повертаємось – про нас просто забувають".

Боєць пригадує, що було найважче для нього, коли повернувся додому: "Там набагато легше, бо ти знаєш, що з одного боку – твої і вони тобі поможуть, а з іншого боку – чужі. А тут ти приїжджаєш і залишаєшся один, крім побратимів, які вже теж прийшли з війни".

Галина Оруел, військовий психолог, каже: "Навіть коли людина повернулася додому, вона адаптувалася, будь-який тригер – спусковий гачок – може повернути людину до якихось спогадів, може повернути людину до якихось переживань і суспільство повинно бути готовим до того, щоб підтримати цих людей".

Розібратися, як саме військовим краще адаптуватися до мирного життя, зібралася громада на Київщині. Допомогав Український центр ненасильницького спілкування. Організатори поставили завдання: з огляду на потреби, які виникають у військовослужбовців, скласти список дій для громади.

/
/
/
/
/
/
/

Модератор тренінгу Артем Сівак переконаний: "Якщо створити умови, де люди можуть почувати безпечно, щоб говорити про всі ці гострі питання і знаходити, що за цим стоїть, то тоді люди починають бачити один в одному людей". 

Військовий психолог Галина розповідає: бійці не звертаються по допомогу, бо вважають це виявом слабкості. Тож до фахівців приходять вже тоді, коли психологічний стан стає критичним: "Часто звертаються тоді насправді, коли наприклад агресія неконтрольована, коли це вже впливає на стан сім'ї, коли, наприклад, впливає це на стан здоров'я, наприклад, кошмари, які приходять вночі".

Самі ж військові погоджуються з тим, що психологічну реабілітацію мають проходити всі бійці. Зізнаються,  під час адаптації до мирного життя найбільше бракує турботи оточення.

"Набагато краще було б, якби вони сприймали, що там, де ми були, що ми бачили, де ми жили. Якби відчули, вони б тоді набагато краще нас сприймали і розуміли б", – каже Валерій.

Євгенія Китаїва, Михайло Третяк, "5 канал"

Дивіться також фотогалерею за темою:

Попередній матеріал
Мітинги у Вірменії: новопризначений прем'єр закликав лідера опозиції до негайних перемовин
Наступний матеріал
Про патріотичне кіно, цирк без тварин і секонд-хенд: міністр культури Євген Нищук у програмі "Рандеву" – відео

"Дайте команду "фас", і будемо на кордоні" – захисники Луганського налаштовані рішучо

"Чотири роки минуло, а біль не вщухає": на Полтавщині увічнили пам'ять полеглого Героя України

"Чітко видно, коли РФ, а коли наші "юди": як вартують оборонці Лебединського

"Насипали, що аж бліндажі спалахнули": ЗСУ під Талаківкою трохи ворога вгамували

Троїцьке, найгарячіша точка Луганського напрямку: як починається ворожий "прихід"

Відпочити від війни: курорти Словаччини прийняли 25 поранених ветеранів АТО