Колишню Арку дружби народів можна демонтувати. Мінкульт позбавив її статусу пам'ятки. А у висновку Інституту національної пам'яті йдеться про те, що монумент загрожує національній безпеці України. Тож демонтувати – чи залишити, і що чекає на монумент, який віднедавна мав назву Арка Свободи українського народу? Дізнавалася журналістка "5 каналу" Карина Шевченко.
Арка дружби народів, ярмо, веселка, пам'ятник велосипедисту – як тільки не називали цей монумент. Від 2022 року – вже Арка Свободи українського народу. Тепер її можуть демонтувати.
Днями Міністерство культури та інформаційної політики виключило монумент із Державного реєстру пам'яток України. Пояснили: монумент репрезентує виключно радянські ідеологеми та конотації.
"Вона стала просто об'єктом майна, це металева конструкція яка може бути демонтована, може бути змінена за рішенням власника. Сьогодні арка є німим нагадуванням про возз'єднання, принаймні, тогочасних територій України та російської імперії. Так чи інакше, я думаю, протягом тривалого часу, якщо навіть не згадувати певні аспекти, вона все одно буде згадуватися, як Арка дружби народів", – заявив т.в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Скульптурна композиція, створена українським та російським архітекторами 1982 року до 60-ї річниці СРСР та 65-ї річниці Жовтневого перевороту. Композиція поєднувала скульптури двох чоловіків, які, за задумом авторів, зображали українського та російського робітників. У них за спиною – учасники Переяславської ради. Над усім цим височіла титанова Арка.
"Це місце завжди відігравало дуже важливу роль у радянській пропаганді, тут знаходяться ряди, де дуже часто відбувалися покази різноманітних радянських фільмів, також тут часто відбувалася посвята в піонери. Арка безпосередньо несла етимологічний символ, символ ідеологічний для радянських людей, як один народ. Так як ми пам'ятаємо 70-80 роки, курс партії був переведений на те, щоб був створений один "радянський народ" – росіяни, українці і білоруси", – розповіла історикиня Аліна Понипаляк.
За понад 40 років існування монумента арка фігурувала під час багатьох визначних подій в Україні. Під час "Євро-2012" підсвічувалася кольорами веселки. 2017-го у ці ж кольори її пофарбували до "Євробачення". Уже після окупації Криму та початку російського вторгнення на так званій Арці "Дружби народів" з'явилася тріщина. Її зобразили українські митці.
"Це було в час голодовки Сенцова і ми підтримували Кольченка і Сенцова і одна з них це була тріщина на арці. Ідея була дати тріщину, якби тріщина взаємовідносин між великою імперією і незалежною Україною. Присвятити її в'язням кремля, завершенню війни та звільненню Криму", – поділився художник та громадський активіст Володимир Кузнецов.
Після повномасштабного вторгнення, у квітні 2022, монумент перейменували на Арку Свободи українського народу, а скульптури робітників демонтували.
Ця арка належить до символіки російської імперії – такий висновок оприлюднила комісія Інституту національної пам'яті. А міф про "братній народ" росія використовує й досі в умовах Великої війни. Тому, за висновками комісії, – монумент слід демонтувати.
"Насправді це ідеологічний фейк, що возз'єднання, що дружба, тому що для росії все це були підкорені народи, які вона як імперія свого часу захопила. І захопила в свої володіння, відповідно цей фейк не може бути нормалізований у публічному просторі. Факт залишається фактом – це радянська монументальна пропаганда, створена спеціально для ідеологічних цілей і залишити її так як є, не відповідає справедливості і здоровому глузду", – розповів голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Тож, зносити арку, чи залишити? Ми поцікавилися думкою киян.
"Я думаю, що її точно не треба демонтовувати, а на цьому місті нашим нащадкам треба показати історію про те, як дружба перетворюється на ворожнечу", – поділився думкою киянин Віталій.
Також інша місцева жителька Людмила розповіла, що, на її думку, не варто зносити споруду в будь-якому випадку, "вона – візитівка Києва".
"Це те минуле, яке не можна забувати, але треба пам'ятати, скільки лиха воно нам зробило. І якщо б цю арку знесли і все інше, то було б дуже чудово", – розповіла киянка Христина.
Активіст і художник Володимир Кузнецов проти демонтажу арки. Вважає, монументу потрібно надати нового значення.
"Я вважаю, що потрібно зробити великий заклик до переосмислення арки. Це може бути, наприклад, тераса для прогулянок, це можна віддати творчим ініціативам, це може бути фонтан", – зауважив він.
Заява Мінкульту та висновок Українського інституту національної пам'яті – лише рекомендації. Долю Арки вирішує Київська міська рада.
"Ми максимально намагаємось врахувати думку киян. Демонтаж сьогодні не є на часі, бо він потребуватиме і коштів, і він викликає дискусії, які абсолютно протилежні, думки в суспільстві, думки киян і потрібно уникати тих рішень, які роз'єднують суспільство", – розповіла депутатка Київради Вікторія Муха.
Проте вона запевнила: частину композиції, яка стосується Переяславської ради, зокрема Богдана Хмельницького та російського боярина Василя Бутурліна, демонтують вже до кінця весни.
Каріна Шевченко, Олексій Іванченков, "5 канал"
Читайте також: розпочато першу відбудову знищеного росіянами села з нуля – агентство відновлення про Посад-Покровське.
Дивіться також відео: ВІДБУДОВА ХАРКОВА: робота стоїть, НЕМАЄ КОШТІВ. Що кажуть місцеві жителі.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
