Світло, камера, мотор! Брати Люм'єр та Томас Едісон – саме їх знає світ як творців рухомих картинок і винахідників перших кінокамер. Тепер і камери мають значно більше можливостей, та й біле простирадло, на яке транслювалося зображення, замінило сучасне обладнання.  Однак мало хто знає, що першу у світі камеру винайшов саме українець.

Винахід Йосипа Тимченка – стрибковий механізм-равлик, необхідний для переривчастого руху плівки під час проекції на екран, на кілька років випередив розроблення братів Люм'єр. Та майже 130 років тому цей винахід забрали до  Москви, де він так і залишився у музеї. А вже незабаром, в 1895 році, брати Луї та Огюст Люм'єри представили, а потім і запатентували першу кінокамеру та здійснили перший публічний комерційний кінопоказ. І цим започаткували нову еру – кінематографу. Про еволюцію  рухомих картинок розповість журналістка "5 каналу" Нонна Стефанова для програми "Час за Гринвічем".

Знімає, проявляє і одночасно проєктує зображення на великий екран. Саме такі функції мала кінокамера братів Люм'єрів, яка називалася "кінематограф". У перекладі з грецької – пристрій для запису руху. 

28 грудня 1895 року, після першого публічного показу фільмів, знятих на цю кінокамеру, французьких підприємців і стали називати "батьками кінематографу". Хоча і до них чимало охочих намагалися "оживити фотографію". І успішно це робили, як-от американський винахідник Томас Едісон. Серед його доробків – кінематограф і кінетоскоп. На одному – знімали зображення, на іншому – показували.

Та на відміну від кінематографа Люм'єрів – кінетоскоп Едісона не був технічно придатний для публічних показів. Рухомі картинки показували у маленькому вічку, в яке по черзі мали зазирати глядачі. Нічого спільного з сучасними кіносеансами.

Дослідники кіно доводять: пальма першості у створенні першої кінокамери належить українцеві. Це Йосип Тимченко, який винайшов стрибковий механізм-равлик, необхідний для переривчастого руху плівки під час проєкції на екран. Він продемонстрував можливості свого винаходу в Одесі, за два роки до братів Люм'єрів.

"Він створив стробоскопічний апарат, він його удосконалив, зі своїм товаришем Фрейденбергом і створив свій перший український кінетоскоп. Цей апарат зберігався в музеї в політехнічному інституті в Москві. Його камера чи його кінетоскоп мав стрибковий механізм – це дуже важливий елемент для правильної проєкції в даному випадку своїх стрічок. Всі були вражені від такого винаходу, дали йому подяку, і на тому закінчилося. Таким чином пальма першості була передана братам Люм'єрам", – розповіла завідувачка відділу історії кіно в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України Галина Процев'ят.

На початку ХХ століття права на кінематограф братів Люм'єрів викупила фірма братів Пате, які зробили зйомку і перегляд кінофільмів великим і прибутковим бізнесом. Одна з перших кінокамер Пате і одна з найстаріших у світі зберігається в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України.

"Власне, унікальний направду знімальний апарат і проєкційний апарат братів Люм'єрів зберігаються ще з першої третини ХХ сторіччя. Довго знімалося наше кіно апаратами братів Люм'єр, зокрема перші стрічки, які заклали фундамент українського кіномистецтва, "Наталка Полтавка" і "Наймичка", – зазначила завідувачка відділу історії кіно в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України Галина Процев'ят.

Поряд із цією камерою зберігається і кінопроєкційний апарат, який демонстрував фільми. В експозиції і фотографія оператора Данила Демуцького зі зйомок подібним кіноапаратом класики українського кінематографу, фільму Олександр Довженка "Земля".

Чи не найвідомішим німим фільмом кінця ХІХ століття, знятим найпершою кінокамерою, є "Прибуття потяга на вокзал Ла Сьйота" братів Люм’єрів. Його вважають першим фільмом жахів. І часом помилково називають найпершою кінострічкою. Але це – помилка. На публічному кінопоказі 25 грудня 1895 року "Прибуття потяга" не показували взагалі: на той час він навіть не був знятий.

Насправді одна з перших знятих кінострічок – "Вихід робітників із фабрики братів Люм'єр", яку брати показали майже за пів року до публічного показу своїх фільмів на закритому з'їзді фахівців-фотохудожників. Де побував ще один піонер українського кінематографу – Альфред Федецький.

"Демонстрація перших фільмів відбулася на першому європейському з'їзді фотографів-художників у Парижі. Вони (Люм'єри) фільмують членів цього з'їзду, серед них був житомирянин Альфред Костянтинович Федецький, художник-фотограф світової слави, який, у свою чергу, започаткував український кінематограф, український перегляд українського кінопродукту вже 2 грудня 1896 року", – наголосила завідувачка відділу історії кіно в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України Галина Процев'ят.

За спогадами сучасників Федецького, український кінематограф, хоч і підконтрольний Російській імперії, відрізнявся від фільмів, знятих у Росії. І користувався особливою увагою і попитом у глядачів. Чимало стрічок перших українських кінематографістів, знятих першими кінокамерами, або не збереглися, або ж заховані в Москві в кінофондах Радянського Союзу. Поки що презентувати їх сучасному глядачеві – неможливо.

Читайте також: у Києві відбувся допрем'єрний показ кримінальної драми "Носоріг" Олега Сенцова.

Нонна Стефанова, "Час за Гринвічем"