Від пострілу пістолета-кулемета у маленькій кімнатці ДОТУ - закладає вуха. У такій атмосфері 70 років тому радянські солдати відбивали напад німців, кажуть пошуковці. От тільки гул був ще більшим. Одночасно стріляли із чотирьох значно потужніших кулеметів "Максим".
На 15 квадратних метрах тісного бетонного приміщення зазвичай було більш як десятки солдатів. Усередині лише найнеобхідніше. Колонка для води, помпа для відкачування порохових газів та перископ для нагляду за противником. Під час війни з"ясувалося: саме він став найвразливішим місцем доту. Не витримували на війні навіть броньовані двері.
Пошуковці історичних клубів розкопали на Київщині понад десяток ДОТів Другої світової. Один із найбільших - 205-й. Під земляними валами приховані 5 вогневих точок та 350 метрів підземних тунелів. Під час війни оточені німцями радянські солдати 10 днів до приходу підмоги тримали ДОТ неприступним.
Поблизу ДОТів пошуковці проводять розкопки. За їхніми даними, у полях досі спочивають тіла майже тисячі солдатів.
Не з чуток про поля, усіяні тілами, знає баба Віра. Війна прийшла у її село, коли та ще була маленькою дівчинкою.
Рештки радянських бійців пошуковці перезаховують у братських могилах. Тих, кого вдається розпізнти за медальйоном, зазвичай забирають родичі. За останні 4 роки знайшли близько вісімдесяти тіл. Упізнати вдалося лише п"ятоьх.
Роман Сухан, Денис Ковальов, "5 канал"