Коли родину пані Анни депортували з Польщі, дівчинці було майже стільки, скільки зараз - її онукові. Однак і в свої вісімдесят - жінка до дрібниць пам`ятає ті дні.
Анна Гарадим, найстарша лемкиня: "Прийшли поляки, руські, сказали за 2 години зібратися з села, попідвозили фіри, по 2-3 родини на фіру, так йшли 50 кілометрів з дітьми, з усім".
Уперше фестиваль провели на 60-ті роковини переселення, у 2006-му. Відтоді - щороку його відвідують делегації з Польші, Канади, Словаччини та Італії - адже лемки розселилися по цілому світу.
Олекса Войчик, поляк: "Там, де ми живемо, лемків не має, вони на Заході Польщі, дотримуються традицій, мають свою культуру".
Останніми роками - фестиваль отримав постійну прописку на Рожнятівщині.
Анатолій Дирів, голова Рожнятівської райради: "35 тисяч українських лемків проживає на території нашої області, півмільйона було депортовано з Польщі, чому дійство саме на Рожнятіщині?, тут є осередок 10 тисяч лемків".
А на лемківській кухні майстрині горщика й казана не лише пригощають різноманітною смакотою, а й демонструють, як вона робиться. Для гурманів - відшукали чи не найдавнішу лемківську страву- Киселицю.
Наталя Новицька, лемкиня: "Наперед замочені пластівці, додаємо чорного хліба, часника, сіль, перець, льняна олія, 2 хвилини доводимо на вогні".
Екстремальні ярмаркові забави - для справжніх лемків. А дівчата - розповідають і показують секрети національного костюма та зачісок, які не змінилися від часу їхніх прабабусь.
Марта Шпак, співачка: "Лемківському костюму притаманний білий колір, плісировані спідниці, гарні вишиті сорочки, в мене стилізована зачиска, бо лемки по різному плели коси, лицевими і на виворіт".
Анастасія Краснова, Антон Гетьманський, Івано-Франківщина, "5 канал".