5 канал

Екс-міністр юстиції про хуліганське життя в Нью-Йорку: ми з братом вибивали зуби

Колишній міністр юстиції Роман Зварич у програмі "ЗА ЧАЙ.COM" на "5 каналі" розповів про те, що анонсована нібито прес-конференція про "держзраду" є фейком, кого вражає своїм вчителем, як допомагав "Азову" та життя в США

В ЖИТТІ ПО-РІЗНОМУ БУВАЄ, РІЗНІ ЛЮДИ ТОБІ ПЕРЕТИНАЮТЬ ШЛЯХ, ДЕХТО З НИХ СТАЄ ТВОЇМ ВОРОГОМ, ДЕХТО З НИХ КОЛИСЬ БУВ ТВОЇМ ДРУГОМ І РАПТОМ СТАЄ ТВОЇМ ПРОТИВНИКОМ

Будемо зараз чаювати з людиною, про яку московський окупант на Росії пише наступним чином: "Азов" Билецкого может стать радикальной альтернативой промайданным партиям для разочаровавшегося во власти, но оставшегося верным избирателя. Помочь в этом молодым националистам должен опытный Роман Зварич, несколько позабытый энтузиаст Оранжевой революции, которого видимо слишком рано списали со счетов". Так пише "РИА Новости". Бачите як вони? Зарано, кажуть, списали Романа Зварича.

– Я думаю, що це, мабуть, десь рік тому вони могли таке писати. Зараз уже вони не можуть таке писати.

Так як? Партія ось недавно тільки зробилась, от недавно писали.

– Мене в "Азові" вже немає мабуть десь 10 місяців.

Слухайте, не плутайте наших глядачів – одна справа "Азов", друга справа партія, третє, щоб ми дізналися, що ви є радником начальника Генштабу ЗСУ, правильно?

– Так.

От бачите скільки всього на раз. Дуже добре, що ви якраз до мене прийшли, бо нам сьогодні на скриньку, на яку приходять новини, зразу впав анонс, і ми з перших рук, як то кажуть, зараз все дізнаємося. Дивіться, зі zvarych@gmail.com о восьмій вечора ми отримали: "Я, Роман Зварич, радник Президента України Петра Олексійовича Порошенка, з усією відповідальністю заявляю про державну зраду у вищих ешелонах влади – СБУ, Адміністрації Президента і Міністерстві оборони. Усвідомлюючи необхідність висвітлити та максимально поширити інформацію щодо здачі країни окупанту через підписання домовленостей з агресором, докази будуть надані в ході прес-конференції, яка відбудеться завтра о 10-й ранку в прес-центрі УНІАН". І далі йдуть телефони, ми той телефон подзвонили і я до вас попав, правильно?

– Так.

Ну то що ви там за зраду будете розказувати?

– Це є фейкова інформація. Звичайно, що я таку прес-конференцію не готував і не готую.

Яка фейкова інформація? Електронка ваша?

– Так.

Телефони ваші?

– Але з моєї скриньки таке повідомлення не відправлялося, я дивився на свою скриньку, і не було. Це або дуже лихий жарт, або швидше всього, я не переконаний, але знаю, що це чиста підлість чиясь.

– Чия? Екс-міністрів юстиції?

– Романе, якщо можна, я трішечки більш розлого на це питання "чия?" відповім, якщо ви дозволите.

Ну нам цікаво.

– Я звичайно знаю, чия. Але я скажу так. Знаєте, в житті по-різному буває, різні люди тобі перетинають шлях, дехто з них стає твоїм ворогом, дехто з них колись був твоїм другом і раптом стає твоїм противником, тому що з тобою якимось чином сперечався. Я думаю, що частково можна судити людину по тому, як вона реагує і таких ситуаціях, і звичайно що треба черпати досвід, який ти набув, коли ти був ще молодшим. Добре, коли молода людина має зразок, на який вона може дивитися, на який вона може рівнятися.

Ви мене вже заплутали, ви вже говорите так, як дідусь-філософ з якогось індійського фільму.

– 63 мені, так що мені вільно.

Та ну перестаньте…

– Але дозвольте, я тільки вам скажу, про що йде мова.

Так.

– Я мав такий еталон поведінки. Це був Ярослав Стецько, якого я досі вважаю своїм вчителем, тобто колись провідник Організації Українських Націоналістів.

Ви ж були в КУН, коли приїхали в Україну на службу?

– Я був в ОУН.

В ОУН, в КУН, потім …

– І в ОУН був, так. Я досі вважаю себе українським націоналістом. В той день, коли б Стецько опустився до такої поведінки, я думаю, що з того моменту він би перестав бути лідером націоналістичного руху. Такі хуліганські штучки не личать людям, які…

Ви думаєте, що то з КУН летить?

– Я знаю, від кого це летить, я дуже так загадково зараз говорю, бо я би не хотів… Якраз той сам Стецько мене вчив бути шляхетним у таких ситуаціях.

Ну добре.

– Я не буду говорити про колись своїх друзів погано, ніколи цього не буду робити.

Але дивіться…

– Але скажу так – виявляється, що не кожному хулігану доводиться стати лицарем, доводиться стати шляхетним. Хоча я знаю дуже багато хуліганів і дуже багато колишніх… людей, які були в різних ситуаціях, які стали героями.

Я ПЕРЕКОНАНИЙ, ЩО ЦЕ БУЛА АВАРІЯ, ВІРНІШЕ, ЯКЩО ЦЕ БУВ ЗАМАХ, Я НЕ ПОВИНЕН БУВ ВИЙТИ З ТІЄЇ МАШИНИ ЖИВИМ

Давайте ми про хуліганів трішки далі поговоримо. Я просто хотів зрозуміти. Тут у вас якісь дивні ось такі кібератаки на вас, а була нещодавно дуже резонансна пригода. В деяких стрічках новин це було, що машина Зварича вдарилася, загорілася, аварія, що вас підрізали. І відповідно постає питання – стоп, це була звичайна аварія чи це був замах на Романа Зварича?

– Мені важко сказати, бо я ще й досі не пам’ятаю окремі фрагменти цього інциденту. Добре пам’ятаю, що мене з правого боку на Житомирській трасі, а я їхав у правому ряду, швидкість не могла бути дуже високою, бо власне в правому ряду…

Правильно, і повільніша.

– Я переїхав на правий ряд, тому що я пам’ятаю, що мені "мигали", щоб я звільнив смугу.

Ну класика українського водіння – давай дорогу.

– Люк мій був відкритий, я закривав його рукою. На моїй машині треба вручну його закрити. Я його закривав, голову підняв і запримітив, що якась машина на обочині і мене намагається обігнати. Наступне, що я пам’ятаю – що пхає мене. Тобто не було удару, я тільки відчув, що мене пхає.

Так все-таки замах чи ні?

– Мені важко це говорити, замах – не замах. Замахи роблять на людей, які комусь якимсь чином можуть нашкодити.

Міністр юстиції, депутат багатьох скликань…

– Романе, я не переконаний, що в той час був комусь…

В той час ви були в "Азові"?

– Був, так. В той час я не думаю, що міг бути комусь дуже такий сильно небезпечний. Хоча дуже дивні обставини, звичайно, цієї аварії.

З багатьох добробатів...

– Я переконаний, що це була аварія, вірніше, якщо це був замах, я не повинен був вийти з тієї машини живим. Богу дякувати, машина була чудесна і мені вона врятувала життя.

А як вас занесло на фронт, із всіх добробатів…

– Я не був на фронті.

– Ні, ви були з добробатом, який був "Азов" і який пізніше став спеціальним підрозділом Національної гвардії. Були ж з ними?

– Ні, на фронті я ніколи не був.

Але з "Азовом" були?

– З "Азовом" був, але там…

Я вас бачив з шевроном "Азов", ви до нас приходили.

– Ми тоді мали окремі… Був окремий захід, який називався "Курси офіцерів", який організував "Азов" і…

А, ви готували?

– Не тільки я сам, але так – я і готував.

В "АЗОВІ" БУЛИ ДУЖЕ ШЛЯХЕТНІ ХЛОПЦІ. БАГАТО З НИХ УЖЕ НА ТОМУ СВІТІ, НА ПРЕВЕЛИКИЙ ЖАЛЬ. АЛЕ ТАМ БУВ НАДЗВИЧАЙНО ШЛЯХЕТНИЙ ДУХ

Дивіться, що про "Азов" кажуть люди, які є мірилами правди і журналістики, тобто даємо слово нашому противнику. Давайте послухаємо, що вони кажуть. Я не знаю, що вони там слухали. Так що? Подивіться, що кажуть.

– Це є фейкова знову ж таки…

"Россия 24"!

– Я не дивуюся цьому. За всі ті часи, що я був в "Азові", чи то в цивільному корпусі, чи там на базах "Азову", які знаходяться на Сході…

Не висіли портрети Гітлера у вишиванках?

– Ні, я цього ніколи не бачив. Були окремі, я би сказав, такі випадки, це, швидше всього, напевно, власне молодість, але вони були…

А ви хуліганів там бачили, які потім стали героями? Там були ці хулігани?

– Так, були.

Расисти, нацисти?

– Я не кажу "расисти". Це ваше слово.

Я запитую.

– Ні, такого я не бачив.

Не було.

– Навпаки, там були дуже шляхетні хлопці. Багато з них уже на тому світі, на превеликий жаль. Але там був надзвичайно шляхетний дух.

Я ДІЙСНО ВІДЧУВАВ ВІДРОДЖЕННЯ СВОЄЇ ВІРИ В УКРАЇНУ, В БОГА, В ТЕ, ЩО Є ЩОСЬ ВИЩЕ, В ТЕ, ЩО Є ВИЩІ ЧЕСНОТИ. ЯКАСЬ ВИЩА СУБСТАНЦІЯ В ЦЬОМУ СВІТІ, ЯКІЙ ВАРТО ВІДДАВАТИ СВОЄ ЖИТТЯ

Про дух. Дивіться, молитва "азовців" у строю за Україну. Хочу маленький фрагмент показати, а потім буде моє запитання.

https://www.youtube.com/watch?v=zNSrlRYvQwE

Ви знаєте, якщо ось це відео повністю подивитися там на Росії, це всі орки від того просто "пісяли кип’ятком". Тобто, вони казали, що ось він доказ – нацисти-карателі наступають, і нам нічого іншого як треба зараз летіти туди…

– А що в цьому поганого? Це є слова, які були написані кров’ю одним націоналістом-політв’язнем перед своєю смертю, це є честь…

А чому тим московитам це так важко зрозуміти?

– Я не знаю, чи вони вміють молитися, тобто що вони можуть?

Як то не вміють? Сам Кіріл Гундяєв розказує.

– Не будемо на це відповідати. Я не знаю, чи це для кожного було таке відчуття, яке я відчував, коли чув молитву, я приймав участь у такій молитві. До речі, кожного разу таке буває.

Що мурахи по шкірі? От який стан коли ви це чуєте, коли реальні бійці, як ви кажете, навіть частина з них вже не з нами.

– Воно мене надихало. Тобто я дійсно відчував відродження своєї віри в Україну, в Бога, в те, що є щось вище, в те, що є вищі чесноти. Якась вища субстанція в цьому світі, якій варто віддавати своє життя. Не пам’ятаю, хто це говорив, але хтось один значно мудріший за мене колись сказав – якщо ти не знайшов у своєму житті таку ідею, за яку варто віддати своє життя, то ти не жив, ти просто існував.

СТВОРЕННЯ ПАРТІЇ – ЦЕ Є ПРОСТО ЛОГІЧНИЙ РОЗВИТОК ПЕВНОГО РУХУ

– Гарна цитата, але я хотів тоді просто зрозуміти. Якщо є легендарний бойовий підрозділ, який увійшов у Національну гвардію, якого так боїться ворог, навіть одної картинки чи просто молитви, то відповідно для чого вони копіюють якісь розклади ірландські?

– А які саме?

А там так було, пам’ятаєте? Була спочатку Ірландська Республіканська Армія, а потім була боротьба за незалежність, а потім був ось цей варіант, а давайте ми зробимо, ось це буде підрозділ, а у нас буде легітимне крило, "Шин Фейн"у парламенті.

– "Шин Фейн" був до того, як з’явилася ІРА.

У 1905 році потім, ми знаємо…Алевони потім так разом розглядали, як дуплет. І це так нагадує, що от у нас є спецпідрозділ "Азов", а є у нього тепер партія і той, хто керував "Азовом" – Білецький, тепер очолить цю партію. Так що ірландською дорогою чи якоюсь іншою? Для чого було створювати партію?

– Це є просто логічний розвиток певного руху. Коли я ще був в цивільному корпусі "Азову", мені було власне доручено виробити певну концепцію розвитку "азовського" руху. І я її бачив в трьох таких окремих галузях – зрозуміло, військова частина, військова складова, хоча я думаю, що вона зараз дещо менш важлива з різних обставин, якщо потрібно, можемо про це поговорити. Друга складова – це була громадська, для цього був створений цивільний корпус, а третя складова, на третьому етапі власне політична партія.

А знаєте, що про цю партію пишуть серйозні хлопці з ВВС?

– Ні.

І дівчата. Давайте я вам зацитую: "Чутка, яка ходить у навколополітичних колах стосовно партії "Азова", – це те, що "Національний корпус" створюється за активного сприяння міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Один із лідерів "Народного фронту" нібито таким чином створює собі "запасний аеродром" в умовах падіння популярності його власної політсили". Кінець цитати. Що скажете?

– Ну я мав такі підозри, коли ще мова йшла про те, щоб створити політичну партію на основі "азовського" руху, що можливо хтось буде дивитися на таку партію як запасний такий…

Міністр Аваков буде дивитися на неї так?

– Я не хочу тут називати конкретні прізвища.

ВВС вже назвали.

– Це їхні слова, не мої. Я думаю, що це є природно. Будь-який політик, якщо він розуміє, що та політична сила, в якій він зараз, не має переконливих шансів для того, щоб залишитися при владі, він буде шукати інші канали, буде шукати інші можливості.

Слухайте, а я подивився програму тієї партії. Ви читали програму партії?

– Ні, не читав.

Я в ній знайшов одну суперову ідею. Крім повернення ядерного статусу для України (тут можна сперечатися і нам не вистачить відра чаю, щоб це обговорити), але от суперова річ в програмі – держава має надати громадянам право відмовитися від військового призову. Для цього громадянин має заплатити певну суму до бюджету і відмовитися від виборчого права. Мені подобається.

– Ну це нонсенс повний.

Але ви були міністром юстиції, тому я і хочу почути.

– Це не має нічого спільного з юстицією, не має нічого спільно з чимось іншим. Будь-яка людина, яка народилася в країні, будучи членом певної нації, повинна розуміти, що це є привілеї, привілеї, які потрібно інколи виборювати, інколи потрібно виходити… і це має бути його обов’язок, інакше…

А якщо це сектант чи якийсь там протестант, і він не хоче брати зброю?

– Він тоді втрачає право приналежності до тієї нації. Я в цьому абсолютно переконаний. Це нонсенс.

"АЗОВСЬКИЙ РУХ" НЕ ПОВИНЕН СЕБЕ НАЗИВАТИ ПРАВИМ РУХОМ.ВІН ПОВИНЕН СЕБЕ НАЗИВАТИ НАЦІОНАЛІСТИЧНИМ РУХОМ

– А поясніть тоді, якщо це праворадикальна, московіти взагалі кажуть, що це нацистська партія, вони ж ІН – ідея нації – взагалі розшифровують як свастику, у них же свастика в усьому виглядає. Так от, я не зрозумів, чому у програмі партії раптом виникають такі речі – партія виступає за націоналізацію активів держави стратегічної сфери, національного господарства, які функціонували на момент отримання Україною незалежності. Нагадує цитату з хворої голови Вітренко. Яка ж то права партія?

– Є таке. Я пам’ятаю, що ми вели навіть дискусію на предмет, я не буду тут зраджувати – я не читав самої програми, але читав деякі наробки. До речі, приходили хлопці, мені їх показували. Зокрема сперечався на рахунок того, а що робити, як трактувати взагалі статус, тобто який має бути статус землі? Я не знаю, назвіть мене "конченим лібералом", був один прем’єр, який мене так називав, але мені видається, що це нонсенс. Я запитував тоді – скажіть мені, будь ласка, яким чином ви збираєтеся відродити село? Або конкретніше – яким чином ви збираєтеся знайти достатній ресурс, щоб кредитувати програми, які могли б могли відродити село?

Я зрозумів – ви за вільний ринок землі.

– Звичайно.

А хлопці кажуть так само, як праві соціалісти – святе не можна рухати?

– Як свята корова – не можна рухати.

А як це пояснити? Усі праві партії це говорять.

– Я не знаю, чим це пояснити. Мені видається, що це чистий популізм. Я думаю, що це роблять велику-велику непослугу українському народу, що поширюють власне таку позицію.

– Після створення партії на основі цивільного корпусу "Азов" і "Патріотів України", бачите навіть трошки змінили і емблематику – державницька – зробили що? Зробили "Марш нації". Фактично це на Покрову було і вийшов якийсь такий варіант легкої шизофренії для гостей столиці і мешканців. Два марші окремо. "Свободівці" навіть образилися і кажуть, що там ми хотіли бути разом, а вони розійшлися. У нас що, тепер буде змагання, хто правіший правіший?

– Так, звичайно, що буде. Я не знаю, чи змагання хто правіший, хто менш правий, бо мені видається, я постійно про це говорив – що "азовський рух" не повинен себе називати правим рухом. Він повинен себе називати націоналістичним рухом. Покрова – це якраз має бути націоналістичним святом. Я в цьому абсолютно точно впевнений.

І всі, і кожного кольору націоналісти…

– Чекайте, це не може бути монополія ні "Азову", ні "Свободи", це має бути свято нації. Якщо власне будь-яка політична сила буде намагатися монополізувати це свято, то вона тільки собі буде робити шкоду.

Так, пане Романе, але в телевізійній картинці і зовні це сприймається… ви добре знаєте діаспору, знаєте?

– Уже не дуже добре.

Сьогодні святкують "двійкарі", завтра тут збираються "мельниківці", а "бандерівці" прийдуть післязавтра. Ну десь приблизно так це виглядає – один марш, другий…

– Ви праві. Я думаю, що цього не повинно було бути. Мав би бути один марш. Якщо націоналісти між собою не можуть знайти спільної мови, звичайно ж, це погано. Я не думаю, що треба було робити якісь такі демонстративні ходи. Але я переконаний, що це не був задум за цим маршем – ні одним, ні іншим – щоб розділитися.

У НАС НЕ ЛІВАЦЬКЕ СУСПІЛЬСТВО. У НАС ОБДУРЕНЕ СУСПІЛЬСТВО. ВОНО ОБДУРЕНЕ ПОПУЛІЗМОМ

А для чого взагалі робити націоналістичну партію в країні, в якій всі хворі на соціалістичну голову? Соціалісти кажуть – у нас просто лівацьке суспільство. І тут варіант такий – даєш пенсію, зарплату і скасовуєш всі тарифи на все. На цьому і порішим.

– Можливо, комусь потрібно бути більш відповідальним? У нас не лівацьке суспільство. У нас обдурене суспільство. Воно обдурене популізмом. Якщо власне чи то "Азов", чи "Свобода", чи будь-яка партія інша буде користуватися такими популістськими лозунгами, то, звичайно, що вони можуть користуватися такою підтримкою солом’яного вогню – вона спалахне і зникне, воно не залишить за собою жодних слідів. Хоча є деякі політичні сили, які якимось чином досить тривало тримаються на такому популізмі, на такій популістській хвилі, але вони не приносять великої честі, необхідної для демократичного розвитку.

От вже політик Роман Зварич заговорив.

– Ні, я вже відійшов від політики.

Стоп-стоп-стоп, ми туди повернемо.

– Чотири роки тому відійшов.

Але я хочу все-таки зрозуміти, у суспільстві, де фактично перший удар ворога взяли на себе саме націоналісти-патріоти, створивши феномен, на який Адольф Путін не розраховував, добробати…

– Так, Богу дякувати, що вони з’явилися.

І в цьому суспільстві мала би бути неймовірно велика соціально-електоральна підтримка тепер правих власне націоналістичних партій.

– Необов’язково.

ВЛАДА НЕ ЗМОБІЛІЗУВАЛА ВСІ РЕСУРСИ НАЦІЇ ДО ЦІЄЇ ВІЙНИ. ЦЕ, Я ВВАЖАЮ, НАЙБІЛЬША ПОМИЛКА

А ви знаєте, що соціологи розказують зараз?

– Що саме?

Ну що "Свобода" десь там в районі 1,5%, Ярош, чиїми візитками дітей по всій наРосії всіх лякали, менше 1%. Ви ж пам’ятаєте результати? Я зараз цитую цифри з Бекешкіної, до речі, з "Демініціатив". Тоді поясніть мені, а чого ж так? Коли кров’ю і своїм життям зупинили ворога, а в суспільстві…

– Романе, ми живемо в суспільстві, яке розуміє, що ми в стані запеклої війни. Скажіть, будь ласка, влада багато зробила для того власне, щоб постійно нагадувати народові, що над нацією нависла така небезпека?

Та зранку до ночі говорять.

– Неправда.

Як не один речник АТО, то другий речник виходить.

– Ну там вони говорять… складається враження, що воно десь там далеко, що воно тебе не стосується. Походіть вулицями Києва, вулицями Дніпра чи Львова, і ви не відчуваєте жодного рівня небезпеки – воно десь там.

Я ходив вулицями Єрусалиму, Тель-Авіву – теж нічого не відчував.

– Ні, неправда. Вулицями Єрусалиму, коли зокрема бачиш, як патрулюють 17-18-річні хлопці і дівчата по арабському кварталу і носять у руках…

М4, М16 і АМ – все що хочеш можна побачити там, так?

– То там мало того, що не відчувають рівень безпеки, вони готові віддати своє найдорожче, тобто дітей, для того що захистити націю. Влада не змобілізувала всі ресурси нації до цієї війни. Це, я вважаю, найбільша помилка. Ми досі знаходимося у стані АТО. Я не хочу коментувати політичні витоки цього, але на морально-психологічному рівні, якщо так можна говорити, що такий рівень існує, тобто те, що впливає на розвиток нації як такої, це, я вважаю, катастрофічна помилка.

– Я хочу вас трошки…

– У 2014 році ми мали мобілізувати всі наші ресурси, всі енергії і постійно тримати ці енергії і ці ресурси на дуже високому рівні напруги, щоб ми зрозуміли, яка небезпека над нами зависла. Цього ми не робимо.

Ну 10% це так і зробили – частина пішла на фронт, решта волонтерили і пробували їх підтримати, і все.

– Це було давно. Зараз навіть про це не дуже багато говорять. Народ дуже спокійно, дуже комфортно себе почуває, коли він не мусить про це думати, тому що ніхто їх не заставляє про це думати.

А треба примушувати?

– Я переконаний. Об’єктивно потрібно тримати власне цей рівень напруги.

КОЛИ Я ДИВЛЮСЯ НА ТРАМПА І НА ЦЕЙ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ЧИ, ВІРНІШЕ, АБСОЛЮТНО ПРИМІТИВНИЙ, ВІДСУТНІСТЬ ЯКОГОСЬ ІНТЕЛЕКТУ, ТО МЕНІ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО ЯКАСЬ ДИВНА ДУЖЕ МЕТАМОРФОЗА ВІДБУЛАСЯ

Я чаю вам налив і хочу трохи в іншу сторону вас повести.

– Добре.

Поки ви будете допивати, можете мені показати свої зуби? Такі рівненькі, білі.

– Так.

Американські, я б сказав.

– Ні.

Знаєте, чому я вас про це запитав?

– Ні.

Дивіться, я читаю з одного сайту, де ви в своїй біографії, я навіть зацитую, зараз подивимося там де біографія, там написано: " Народився 20 листопада 1953 року в Нью-Йорку. У цьому місті, за визнанням самого Романа Зварича, йому сім разів ламали ніс і вибивали зуби у вуличних бійках." Тому я запитав про зуби. То зуби у вас уже українські чи американські?

– Не українські, але там це, швидше всього, було колоритно сказано, що вибивали зуби. Відверто кажучи, Романе, ми з братом вибивали зуби, а не нам вибивали.

То ви були хуліганами?

– Так. Я не заперечую. Коли я був значно молодшим, були такі часи.

А як от відбувається трансформація від вуличного хулігана до міністра юстиції? Тобто воно як, що має там статися – все, більше не б’юся, братові подзвоню, скажу "все, стаю міністром юстиції"?

– Я ще досі маю різні шрами на правій руці…

Від чиїхось зубів?

– Від чиїхось зубів, так. Я не знаю, як це трапилося. Я досі не можу зрозуміти, чому, для прикладу, той же самий Ярослав Стецько, мене раптом витягнув із того світу, в якому я жив, маючи 17-18 років, і почав мене виховувати.

А за що ви били писки в Нью-Йорку?

– Та там могло бути різне. От для прикладу мій брат, я не пам’ятаю, щоб був такий тиждень, щоб він додому не повернувся або щоб десь, повертаючись додому, якась мама не стояла під дверима нашої хати з хлопцем, який там закривавлений.

А тато що казав? Я вашого батька пам’ятаю, він навіть у гості до нас колись давно-давно приходив.

– Він ще живе, Богу дякувати.

Та що він казав, коли ви приходили, хулігани ви нью-йоркські?

– Ну був один випадок, де я прийшов додому і плакав, що мене набили і т.д., так я ще й отримав від батька.

– От, бачите. Я чого зараз цю американські сторінку згадав, ви вже давно, давно-давно – 25 років як вийшли з американського громадянства, взяли українське, і самі кажете мені, що вже в Америці коли буваєте, то ніби в чужій країні.

– Дуже чужа країна для мене.

Але все одно десь маєте те, чого ми не маємо – розуміння того, що там відбувається, по той бік океану. Хочу вам зараз задати питання, але до того спочатку показати, чого воно стосується. Давайте подивимося.

https://www.youtube.com/watch?v=DrzOrA9uZCQ

Перефразовуючи український анекдот, питання лунає від Моніки Левінські – як така велика нація демократичних традицій дофакалася до мишей, тобто до Трампа і Гілларі?

– Романе, це є величезна загадка для мене теж. Я не можу зрозуміти, як могла докотитися така велика демократична країна, славна демократична країна, з твердим демократичним корінням до такого рівня? З Гілларі там ще таке, знаєте, можна… Я можу зрозуміти тих людей, які їй і досі не можуть довіряти. Я не можу сказати, що вона, як каже Трамп, що вона чиста брехунка, але коли я дивлюся на Трампа і на цей інтелектуальний рівень чи, вірніше, абсолютно примітивний, відсутність якогось інтелекту, то мені здається, що якась дивна дуже метаморфоза відбулася.

НЕ МОЖУ ПОЯСНИТИ, ЧОМУ ДЕЯКІ АМЕРИКАНЦІ УКРАЇНСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ МОЖУТЬ ДОСІ ЗАКЛИКАТИ УКРАЇНЦІВ ЗА ТРАМПА ГОЛОСУВАТИ

Слухайте, де Ніро це розуміє, він там факами і матами все пояснив.

– Так, я це бачив.

Але реально ця підтримка – це мільйони-мільйони носіїв демократії…

– Я не можу це пояснити. Я не знаю, чим це пояснити. Я тим більше не можу пояснити, чому деякі американці українського походження можуть досі так закликати українців…

За Трампа?

– За Трампа голосувати. А є такі, дуже багато таких, до речі. Вони цілковито не бачать, що ця людина…

А діаспора не покололася?

– Покололася.

Покололася – я за дівчинку, ти за хлопчика?

– Я можу сказати, що там в моїй родині майже такий розкол відбувся.

Ну коли обирали Віктора Андрійовича Обаму, то я тоді розумію, бо тоді молодняк на Facebook сів, а старші кричали – "республіканці, республіканці". А зараз що?

– Це була найбільша, я не знаю… Мене мало що хвилює, що там відбувається на так званому домашньому фронті…

Домашньому фронті.

– Домашньому фронті. Мене більше цікавить, яка буде роль Америки…

Для нас, тому і запитуємо.

– Звичайно. Ті вісім років, що Обама був президентом, це один такий постійний катаклізм. Америка зійшла від тієї висоти, втративши практично всі сфери впливу, всі…

ЮЩЕНКО ДУЖЕ БАГАТО ПРОФУКАВ ШАНСІВ, ЯКІ ВІН МАВ

Ось тут дивіться, ви були представником Президента Ющенка, ви навіть у свій час представляли його…

– В парламенті.

Так, і в парламенті, і у Верховному суді у 2014 році.

– Так, було таке.

На вашу думку, могли би Ющенко і Обама разом сісти і написати українсько-англійську таку книжку, наприклад, "Як профакати все"?

– Ну там різні були причини, чому це все відбулося…

Але спільно б це написали?

– Ну думаю, що там деякі були спільні речі, але заради справедливості тут треба сказати, що цей занепад Америки почався ще до Обами. Згадайте Ірак і зброю масового знищення, яку там ще й досі шукають і т.п., де нас втягнули ну на такій брехні. Америка ще досі "пожинає жнива" від цього. От загадайте для прикладу, коли…

– Тобто Обама їм за це, що от таке все сталося, от вам був і Обамич, а тепер Трамп?

– Він ще гірше, Буш все почав.

А Ющенко нам за що?

– Я не знаю, як на це відповісти.

Ну Віктор Федорович просто запитує, не від мене питання, то від лєгітімного.

– Ющенко дуже багато профукав шансів, які він мав.

Ну вам як він пояснював?

– Він нічого не пояснював.

Він сказав – ви будете міністром в уряді у кровосісі Азарова…

– А ви знаєте, ніхто навіть зі мною не говорив, не питався в мене чи я хочу бути міністром.

Ну, я знаю, і вас запхали туди. Ющенко хоч вам пояснив потім, чому він це робив?

– Тоді коли він сказав, що нам потрібно подавати заяви про відставки.

Тільки тоді?

– Ні, він тоді також не пояснив, чому ми це робимо. Я чомусь думав, що ми це робимо тому, хоча я пам’ятаю, що був категорично проти того, щоб ми знаходили будь-як спільну мову з Партією регіонів...

Він не казав вам, робимо ширку – Партія регіонів + "Наша Україна"?

– Було таке, казав.

Казав?

– Ну не такими словами.

А ви йому казали що?

– Я казав, що це величезна помилка. Що ми не маємо спільних позицій.

Він повернув Януковича нам?

– Він сказав – знайди ті спільні позиції. Ми сиділи з Азаровим, бо я відповідав власне за цей переговорний процес, я не знаю скільки там часу, дуже багато.

ПРОСТО ТАК У ПОЛІТИКУ ЛІЗТИ НЕ ТРЕБА. НЕПІДГОТОВЛЕНІЙ ЛЮДИНІ ЙТИ В ПОЛІТИКУ МОЖЕ БУТИ ДУЖЕ НЕБЕЗПЕЧНО

А Азаров був такий "кровосіся" з тими "насосі на дачу", як тоді анекдоти розказували? Він такий реально в житті був чи ні?

– Я не можу, я не знаю, який він був у реальному житті.

Ну, ви коли з ним спілкувалися, він такі ляпи теж робив?

– Це були чисті переговори, тобто він на переговорах дуже коректно себе вів.

О, бачите як цікаво. Ну він некоректно тепер себе там на своїй московській сторінці, там взагалі дурдом.

– Я бачив.

Але я чому згадав вас, тому що ви були теж міністром в іншому уряді. В мене зараз до вас жіноче питання.

– Ой, Господи.

Ні, ну серйозно жіноче. Жінки у вашому житті – одна жінка у вашому житті серйозно була, серйозно, бо ви в одній із програм, який же це рік був, коли Юля сиділа в Качанівці? Ви тоді сказали – наступним Президентом буде Тимошенко. Але більше потім такої фрази ви ніколи не повторювали. Тобто один раз, як то кажуть, ляпнули, а потім більше такого не говорили.

– То я, видно, не дуже добрий політичний прогнозист.

Я от зараз про цю хочу запитати і про ту, яка над нею стоїть – начальник цілої фракції. Давайте послухаємо їх, а ви мені потім дасте відповідь.

Питання від містера Біна – а що з цьоцьою №1 і №2?

– А хто є №1 і №2?

– №1 – Надя, Герой України, яка Януковича повертає і хоче обняти і поцілувати всіх сєпарів, і вибачитися перед їхніми мамами. А №2 – Юля. Ви ж з Юлею були в одному уряді.

– Про №1 я можу лише, це не тільки про неї, я думаю, я можу більш загальну таку зараз скажу фразу – мені видається, що просто так у політику лізти не треба. Непідготовленій людині йти в політику може бути дуже небезпечно, ми можемо мати власне ось такі… я навіть не знаю як це назвати…випадки.

Слухайте, а Юля і Надя, вони ж говорять одне й те ж саме.

– Ні, не точно одне й те саме, хоча багато того, що зараз говорить Юля, я думаю, що вона зараз готується звичайно до президентської кампанії…

ПОПУЛІСТІВ ТРЕБА ВИГАНЯТИ ВІД ВЛАДИ І НІКОЛИ НЕ ДОПУСКАТИ ЇХ НАВІТЬ БЛИЗЬКО

– А ви думаєте, до президентської? Бачили, що сьогодні викинула так звана "Кіберхунта"? Зламали скриньку дяді Суркова, куратора всієї "Русской весны", і от на цій скриньці є план "Шатун", за яким треба розхитати, зокрема руками Юлі в тому числі і так званого "тарифного Майдану" до березня на перевибори вийти, пише Сурков. А в другій частині файлів, які скинули в плані "Шатун" – це створити "Закарпатську народну республіку". Ось про це. Ми би подумали, що то якийсь фейк, як з вашою електронкою, але тут радник міністра внутрішніх справ Геращенко каже, що правда. Ну він же зробив цю заяву, що це автентика. Так, а там Юлі прописано все, що вона має говорити. Так вірити, що…

– Тобто ви хочете сказати, що Юля тепер синхронізує…

– Я вас запитую – вона із Сурковим?

– Ні, я переконаний, що це далеко не так. Я думаю що кожен, хто хоч трішечки аналізує те, що робить не тільки Юля Володимирівна, але й багато з наших політиків, може розраховувати на певну поведінку. Знову ж таки, повертаюся назад до того популізму, про який я говорив раніше. Наскільки він може бути небезпечним, зокрема зараз.

– То за популізм треба бити чи що?

– Прошу?

– Я вас як хулігана нью-йоркського запитую – популістів треба бити?

– Популістів треба виганяти від влади і ніколи не допускати їх навіть близько.

– Пане Романе, мусимо вже прощатися, я бачу у вас здоровенна кількість книжок, можете одним словом сказати, що це книжки, ваші?

– Це є те, чим ми зараз займаємося, чим я займаюся як радник начальника Генерального штабу. Ми готуємо нову…

– Ви вчите офіцерів?

– Між іншим, так.

– Зрозуміло, дякую, пане Романе, за чаювання.

– Було приємно.

– Це був Роман Зварич, а ми з вами завтра знову зустрінемося і будемо чаювати проти ночі.

Роман Чайка, програма "За Чай.com", "5 канал"

Попередній матеріал
СБУ затримала "захисника моралі", що вимагав від фотографа 10 тисяч доларів
Наступний матеріал
НАЗК збирає позачергове засідання для обговорення роботи системи е-декларування
Теги:

Роман Зварич: "За Чай.com" – повне відеоінтерв'ю

"ЗА ЧАЙ.COM": український політик Роман Зварич в ефірі "5 каналу"

Закон про спеціальний статус Донбасу суперечить Конституції – Зварич

Протистояння між ГПУ і СБУ не можна порівнювати з політичним протистоянням 2005 року – Зварич