ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ДИРЕКТОРА ШКОЛИ ДОЗВОЛИЛА СЬОГОДНІ ВЗАГАЛІ УНИКНУТИ ТРАГЕДІЇ
– Це програма "Погляд" на "5 каналі". Маємо можливість сьогодні поспілкуватися із віце-прем’єр-міністром України, міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадієм Зубко. Перше питання, очевидно, по Василькову. Там сьогодні сталася надзвичайна подія – обвалилася частина шкільного приміщення просто під час уроків, це велике диво, що ніхто не постраждав. Ви виїхали на місце події. Ключове питання: чия це відповідальність і які уроки буде винесено?
– В першу чергу я скажу, що потрібно подякувати Богу, подякувати шкільному керівництву, директору школи і нашим рятувальникам, тому що саме їхні спільні дії дозволили в першу чергу вчасно евакуювати дітей. При перших ознаках руйнування зовнішньої стіни евакуювали дітей, рятувальники вчасно під’їхали і вже доставали тих дітей з іншої сторони школи, де не можна було доступитися із-за руйнування. У школі, в якій 659 дітей навчалося, відбулася взагалі така надзвичайна ситуація, причини її зараз встановлюються, тому що іде взагалі розбір цього завалу. Перерахували дітей, перерахували вчителів, перерахували всіх, хто там міг бути, всі є на місці, ніхто, по першій інформації, не постраждав, але остаточно це вже покаже розбір завалу. Тому що в школі могли знаходитися сторонні люди, яких ніхто міг не знати. Тому розбір завалу йде, рятувальники вже працюють на відмітці другого поверху, і скажу відверто, я би хотів ще раз нагадати, саме відповідальність директора школи, який знає, що робити для того, щоб перевірити стан евакуйованих виходів, дозволила сьогодні взагалі уникнути тої трагедії, яка… Просто не хочу говорити про те, що я думав, коли їхав до Василькова, і коли отримав перший дзвінок про те, що всі діти є на місці.
– Відповідальність директора зі знаком плюс, а відповідальність тих, хто мав стежити власне за станом приміщення, зі знаком мінус. І чи є вже коло тих осіб, які підпадають під цю відповідальність?
– В першу чергу, зараз дані відповідні доручення з приводу створення оперативного штабу, який повинен скоординувати всі рятувальні роботи і відновлення школи, проведення експертизи, встановлення причини. І головне – побудувати по наслідках інспекцію того, що ми маємо по Україні, а це на сьогодні 14 тисяч шкіл, і дуже багато їх було побудовано дуже велику кількість років тому, тому що йде мова про школу, яка була побудована в 1956 році, але вона була в досить непоганому стані.
ПРИЧИНОЮ ОБВАЛУ МОЖЕ БУТИ ДОЩОВА КАНАЛІЗАЦІЯ, ЯКА БУЛА ЗАБИТА, ВИМИЛА ЯКУСЬ ЧАСТИНУ З ПІДВАЛУ, МОЖЛИВО, ЯКИЙСЬ ПРОРИВ ТЕХНОГЕННОГО НАПРЯМКУ, У ЗВ’ЯЗКУ З ПОЛОМКОЮ ЯКОЇСЬ ТРУБИ
– І власне кошти виділялися на її ремонт.
– І кошти виділялися, і вона абсолютно підтримувалася в стані задовільному, дуже багато коштів вкладалося в капітальний ремонт, бо відремонтовано всередині приміщення, поміняні всі вікна, було все зроблено. Зрозуміти потрібно, чому це сталося. Я думаю, що саме причиною може бути і дощова каналізація, яка була поряд, яка була забита, вимила якусь частину з підвалу, можливо якийсь прорив техногенного напрямку, у зв’язку з поломкою якоїсь труби. Тому я думаю, що це встановить остаточно експертиза. Головне, нам потрібно зараз провести інспекцію в інших школах, які були побудовані в ті чи інші часи. По-друге, нам потрібно чітко зараз відслідкувати стан евакуаційних виходів, провести навчання в школах для того, щоб діти, вчительський персонал знав, що робити і як потрібно реагувати в такій ситуації. Це випадок дуже прикрий, але це дзвінок, на який потрібно дуже серйозно звернути увагу місцевій владі і взагалі центральній владі, територіальним органам на місцях для того, щоб провести візуальне обстеження зовнішніх конструкцій всіх споруд, закладів освіти, а також у випадку того, що вони мають певні моменти пошкодження, провести більш глибоку експертизу. Є абсолютні рекомендації, методичні вказівки – що, як і коли проводиться і в якій періодичності, яка комісія складається. І тому тут ми також проведемо перевірку тих паспортів, які були надані і які комісії проводили обстеження.
– Батьки, вчителі, педколектив, які вже зараз своїм приміром у конкретному навчальному закладі бачать ознаки того, що може статися біда, ну тріщини на стінах, про них, до речі, говорили і в сюжеті, який знімали наші журналісти про сьогоднішню подію у Василькові. Куди їм звертатися для того, щоб бути впевненими, що їх почують і відреагують?
–В першу чергу є керівник безпосередньо закладу, директор школи, є управління освіти, яке знаходиться або в місті, а бо в районі, якщо це районного підпорядкування школа, є департамент взагалі освіти, який відноситься до обласної державної адміністрації, які безпосередньо повинні не тільки реагувати, а й відслідковувати ці речі, і головне – відновлювати ті речі, які стосуються безпечного навчання. Тому і готуються паспорти до введення в експлуатацію школи перед кожним 1 вересня, тому готуються паспорти перед кожним опалювальним сезоном про введення в експлуатацію соціального об’єкту, і тому все зараз треба перевірити. Але те, що сталося, ми бачимо це як техногенну аварію і тому потрібно вивчити, саме з якої сторони вона відбулася.
В УСЬОМУ КЛУБКУ ВЗАЄМОЗАЛІКІВ НАКОПИЧИЛАСЯ КУПА БОРГІВ, ЯКІ СЬОГОДНІ БЕЗПОСЕРЕДНЬО ТЕПЛОПОСТАЧАЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА РОЗВ’ЯЗАТИ НЕ МОЖУТЬ
– Сьогодні відбулося засідання уряду, це вже до іншої теми. І на цьому засіданні уряду було ухвалене рішення досить таки знакове. Це ухвалення реструктуризації боргів теплопостачальних підприємств. Це та проблема, з якою довелося жити багато і проблемно. І от сьогодні рішення ухвалено на рівні Кабміну. Що це означає на практиці?
– Реформування взагалі теплоенергетики відкладалося дуже багато років. Комунальні підприємства були практично включені в дуже серйозну заплутану схему взаємозаліків, тому що одна ціна була для населення, інша для бюджетних установ, третя для інших споживачів. Тому в принципі відбувалося те, що клірингові розрахунки, фінансова ситуація навколо цих підприємств завжди створювали купу боргів з боку держави за бюджетні установи за тепло, яке постачається бюджетним організаціям. У тому ж напрямку "Нафтогаз", який недоотримував вчасно ці кошти, нараховував штрафи і пені. І відбувалося таким чином, що в цьому всьому клубку взаємозаліків накопичилася купа боргів, які сьогодні безпосередньо теплопостачальні підприємства розв’язати не можуть. Тому саме закон, який, в першу чергу дає можливість реструктурувати на 5 років борги, які стосуються "Нафтогазу" і на які не будуть нараховуватися штрафи і пені. І ті штрафи і пені, які були нараховані до цього часу, можуть бути списані після того, як ці борги будуть реструктуровані. Це перший крок до того, щоб відновити фінансову стабільність цих підприємств, у тому числі при залученні інвестицій. А це було вже друге рішення на сьогоднішньому уряді, що саме врахувати в частині обов’язкових платежів за газ за соціальним напрямком, за виплатою заробітної плати, ще й дати можливість розраховуватися за інвестиційними зобов’язаннями – це стосується тіла залученого кредиту, або проценти зробити таким чином, щоб підприємства змогли залучити фінанси на свою модернізацію і своє відновлення.
ПЛАТА НАСЕЛЕННЯ СЬОГОДНІ ЗА СПОЖИТИЙ ГАЗ АБО СПОЖИТІ ПОСЛУГИ ПО ТЕПЛУ Є НА ДОСИТЬ ВИСОКОМУ РІВНІ – Є 97, 96, 104 ВІДСОТКИ ПО ДЕЯКИХ МІСТАХ
– Це стимулює їх для того, щоб шукати ці інвестиції, шукати варіанти для того, щоб розраховуватися зі своїми боргами, чи можливо навпаки, якраз і зменшить це бажання. Згадуючи ті батоги, які ми чули на адресу теплопостачальних підприємств, що за борги можуть відключити, припинити, можуть розірвати контракти. Це був такий батіг. А от реструктуризація – це пряник. Чи не зменшить він бажання справді з тими боргами щось робити, а не залишити?
– Якщо розібратися взагалі з комунальними підприємствами, це комунальні підприємства, які були створені для надання послуг громадам, в яких вони працюють. І безпосередньо громади, які сплачують податки, які сьогодні по бюджетній децентралізації наповнюють місцевий бюджет, місцевого самоврядування, повинні чітко для себе зробити висновки: після реструктуризації боргів, після того як буде підписано графік заборгованості, ми зобов’язали місцеві бюджети виконувати в разі невиконання цих теплопостачальних підприємств цей графік реструктуризації. Що це означає? Що сьогодні громада, якщо вона бачить, що їх комунальне підприємство має неефективного менеджера, може його замінити. Якщо вона розуміє, що вона не має менеджера або немає бажання цим займатися, вона може найняти компанію, яка буде управляти і виконувати ці графіки реструктуризації. І якщо сьогодні не буде вистачати коштів саме для теплопостачальних підприємств, то місцевий бюджет, платники податків саме цієї громади повинні долучитися до виконання цих зобов’язань по газу. Хочу сказати, що виконання взагалі і плата населення сьогодні за спожитий газ або спожиті послуги по теплу є на досить високому рівні – є 97, 96, 104 відсотки по деяких містах, по деяких комунальних підприємствах, де платить населення. Не тільки платить те, що воно повинно платити в цьому році, а й платить за попередні борги минулих років. Тому сьогодні тут потрібно просто дати можливість провести таку реструктуризацію, дати можливість, щоб залучити кошти для того, щоб модернізувати ці підприємства і зменшити витрати, і дати можливість для того, щоб подивитися в майбутнє таким чином, що сьогодні маючи взагалі реформу енергоефективності, проводячи утеплення житлового сектора, проводячи взагалі облік тої енергії, яка постачається до житлового сектора, дати можливість і модернізувати теплопостачальні підприємства.
ДЕШЕВОГО ГАЗУ НІДЕ НЕМАЄ, А ЯКЩО ЙОГО ВАМ ПРОПОНУЮТЬ ЯК ДЕШЕВИЙ, ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО ВІН БУДЕ МАТИ ВЕЛИКУ ПОЛІТИЧНУ ЦІНУ
– Ви кажете, що громада має реагувати на те, що якщо неефективний менеджмент, щось з ним робити. Про активність громад тоді хочу запитати. Наскільки люди взагалі готові до цього всього залучатися, розбиратися, проявляти наполегливість?
– Потрібно давати можливості. І коли ти даєш можливості або об’єднатися спільним власникам будинку, або взагалі впливати на рішення влади, або приймати спільне рішення, ми бачимо взагалі результат, який ми не очікували за два останні роки. Буквально останнє опитування серед людей, що саме потрібно робити – чи вкладати кошти в енергоефективність, термомодернізацію або давати кошти на субсидії, 97% людей відповідають про енергоефективні заходи. Сьогодні люди, коли звертаються взагалі, навіть у прямому ефірі по запитаннях, які стосуються взагалі комунальних послуг, забезпечення якості, вони вже не запитують про конкретно або трубу у своєму будинку, або про дах, який може бути не відремонтований у тому ж будинку. Люди запитують про спільну діяльність навколо району, магістральної дороги, люди відчувають, що вони є в громаді, вони починають вирішувати спільно ці питання.
– Але значна частина кричить, що високі тарифи і все.
– Думаю, що саме це також є у принципі позитивним, тому що якщо люди задають запитання про високі тарифи, вони можуть отримати чітку відповідь, а що робити далі. І сьогодні ми чітко знаємо, що дешевого газу не буде, буде той газ, який ми купуємо або в наших постачальників, які є за кордоном, в Європі, або у своїх українських виробників, але є ціна, яка повинна конкурувати за споживача, і таким чином вибудовувати прозору систему. Інше питання – яким чином сьогодні допомогти людям для того, щоб зменшити саме розмір цих платіжок. І тут два напрямки: це субсидія, якщо людина має більше, ніж 15% від свого доходу заплатити за комунальні послуги, або допомогти людині в розмірі 40-50% відшкодувати їй витрати на утеплення, на модернізацію, на облік, або управління обліком тої теплової енергії, яка споживається.
– Динаміка теплих кредитів яка зараз?
– Іншого виходу немає, і тому держава йде безпосередньо, щоб через теплові кредити, а в майбутньому році, сподіваюсь, що парламент ухвалить всі закони щодо фонду енергоефективності – закон про енергоефективнісь будівель, закон про комерційний облік, закон про житлово-комунальні послуги, які вже знаходяться в парламенті, і ми зможемо взагалі побудувати стійку систему фінансового і технічного інструменту, який буде допомагати людям утеплюватися. Теплі кредити користуються величезним попитом, нам відповідно прийшлося знімати з інших програм і додавати до програм індивідуального кредитування ще 100 мільйонів у цьому році. Скажу відверто, люди чітко відчувають, що потрібно робити кроки для того, щоб зменшити свої платежі. Це дуже важливо, тому що ми дивимося на приклади інших країн, які перебували в такій самій ситуації, починаючи зі Східної Німеччини, Польщі, Чехії, або інше. Дешевого газу ніде немає, а якщо його вам пропонують як дешевий, це означає, що він буде мати велику політичну ціну. І тому Україна повинна бути незалежною і з точки зору також енергетики.
УКРАЇНЦІ Є ГОСПОДАРНИКАМИ, УКРАЇНЦІ РОЗУМІЮТЬ, ЩО ВОНИ МОЖУТЬ ДУЖЕ БАГАТО, КОЛИ ВОНИ Є ОБ’ЄДНАНІ, І ТОМУ ЦЕ Є ПРИКЛАД ТОГО, ЯК РЕФОРМА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ В ДЕРЖАВІ ДЕКОМУНІЗУЄ ВЗАГАЛІ УКРАЇНУ
– Про ще одну парафію вашу, про об’єднання територіальних громад далі хочу розпитати. Тим більше, що Центрвиборчком нарешті дає привід говорити про це предметніше, буквально в п’ятницю було нарешті ухвалено рішення про оголошення виборів у ще 147 об’єднаних територіальних громадах. Питання таке: як проявили себе ті, хто вже був обраний в об’єднаних територіальних громадах, зокрема на минулих місцевих виборах, наскільки виправдано вони себе поводять на своїх посадах і от якщо зважити 140 громад, то до кінця року ми маємо можливість побачити вибори у вже 350 територіальних виборчих громадах, якщо так порахувати. Який це відсоток від загальної кількості і взагалі як у нас оця адміністративна реформа рухається, наскільки успішно?
– У першу чергу, я хочу подякувати ЦВК за рішення, яке вони прийняли минулого тижня, неостаточне, тому що ще 25 громад залишається поза межами виборчого процесу, але якщо рахувати 159 громад у 2015 році, 25 громад вже були об’єднані в цьому році, 41 громада була прийнята на позаминулому тижні і 143 громади було прийнято саме в п’ятницю. Тому ми будемо мати практично в цьому році 209 громад, які йдуть тільки в цьому році. Ми бачимо тенденцію до збільшення кількості об’єднань. Взагалі ініціацію по об’єднанню пройшли дві третини всіх сільських селищних і інших рад для того, щоб увійти в цей процес. Процес іде дуже і дуже потужно, але нам потрібно додавати і зробити зараз зміни в законодавстві для того, щоб прискорити цей процес, тому що це і питання добровільного приєднання до вже новостворених громад, і питання взагалі тих плям, які з’являються на карті перспективних планів, які потрібно визначатися, і тому я думаю, що ми цей процес прискоримо. Але що саме впливає на цей процес? Не тільки законодавство, а приклад, яким чином сьогодні живуть ті громади, які об’єдналися в минулому році. І це, мабуть, найкращий приклад, коли можна приїхати буквально в своїй області й подивитися, що саме змінилося в тій чи іншій громаді, яка об’єдналася. От завтра я їду до Тернопільської області, я їду в Шумську територіальну громаду, яка є великою, але з іншого боку, це була завжди, вибачте, депресивна така територія, на якій практично нічого не відбувалося, не ремонтувалося. Але зараз практично ця область вкладає в бюджет розвитку за рахунок різних джерел 25 мільйонів гривень. Завтра ми відкриваємо там Центр надання адміністративних послуг, подивимося, яким чином ремонтуються соціальні об’єкти, яким чином взагалі відновлюються дороги. Якщо подивитися взагалі на Тернопільську область, то 350 об’єктів – йде або ремонт, або реконструкція, або вкладаються кошти в їх будівництво. І це питання взагалі бюджетної децентралізації, це питання об’єднаних територіальних громад. Ми зараз шукаємо додатково, яким чином взагалі підтримати по тих повноваженнях, які в них вже є для того, щоб додати можливості по наданню послуг у таких громадах. Я можу сказати, що саме об’єднані територіальні громади, які є в кожній області, які є приклади будівництва нових садочків, як Слобожанська територіальна громада, за свій рахунок у Дніпропетровській області, або наприклад, завтра відкриття ЦНАП у Шумській об’єднаній територіальній громаді, або будівництво дороги. Це той приклад, який показує, що якщо громада бере владу в свої руки, якщо вона отримує повноваження, які надає держава, вона може самостійно визначати пріоритети на багато років. І я думаю, коли ми додаємо, що це об’єднання відбувається добровільно, ми розуміємо, що це дійсно є бажання людей, про яке ми говорили. Що дійсно в нас українці є ініціативними, є такими, хто хоче рухатися вперед, брати на себе відповідальність. Українці є господарниками, українці розуміють, що вони можуть дуже багато, коли вони є об’єднані, і тому це є приклад того, як реформа системи управління в державі декомунізує взагалі нашу Україну. Чому? Тому що зміна назв – це дуже важлива справа, але саме зміна такої комуністичної централізованої системи управління на європейську, яка дає можливість кожному громадянину долучитися до управління не тільки своєї громади, а й держави, саме вона поміняє країну і зробить її декомунізованою.
БУДЬ-ЯКА ПОЛІТИЧНА СИЛА, ЯКА ПРОБУЄ АБО СПРОБУЄ ГАЛЬМУВАТИ ПРОЦЕС ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ, ДОБРОВІЛЬНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАД, Є ПРАКТИЧНО САМОГУБЦЕМ
– Серед політичних сил є ті, які ці процеси гальмують, або саботують, або переконують, що держава теж має про щось думати. Ми ж знаємо ці популярні історії серед населення. Якщо ці політичні сили є, то які саме і наскільки їм це вдається?
– Будь-яка політична сила, яка пробує або спробує гальмувати процес децентралізації, добровільного об’єднання громад, є практично самогубцем. Чому? Тому що потрібно просто цим політикам поїхати до тої чи іншої громади, подивитися в очі цим людям, і зрозуміти, що вони трошки відстали від життя і намагаються утримати ту радянську систему управління, яка їм дасть можливість знову управляти людьми. Але це вже пішло в минуле.
– Дякую вам за цю розмову.
Яна Конотоп, "5 канал"
