Вибиті двері, заплакані діти, перевернуті догори дригом домашні речі, налякані близькі та рідні, кілька десятків небайдужих, що застигли в молитві перед озброєними людьми у формі. Крим не перестає "трусити" – російські спецслужбовці обшукують і затримують все нових "терористів", які потім поповнюють списки українських політв'язнів. Член Кримської контактної групи з прав людини і адвокат більшості "релігійних бранців" Еміль Курбедінов розказав 5.ua про масштаби репресій в Криму і про те, з чиєї мовчазної згоди здійснюється наступ на іслам.
– 12 жовтня Відбувся черговий акт залякування кримських мусульман у селах Каменка і Строгонівка. У п'ятьох будинках, а потім ще й у батьків цих хлопців провели обшуки, а їх самих затримали. Обшуки тривали приблизно 6-7 годин. Я був присутній на одному з них — у Абдуллаєва Теймура. Мене пустили лиш за годину після того, як я спробував туди пройти. У всіх знайшли ісламську літературу, якісь диски з ісламською тематикою і вилучили всі гроші. Усі обшуки, і зокрема той, де я був присутній, відбувалися з грубішими порушеннями закону. І навіть після того, коли вже всіх привезли до будівлі ФСБ і там відбувалося вже затримання, складали протокол затримання, цей протокол також був без жодних підстав складений. І ці люди на даний момент безпідставно затримані. Кримінально-процесуальний закон передбачає вичерпний список причин для затримання людини. Їх в них просто не було. Не дивлячись на це, вони провели затримання. Я їм про це казав, але вони роблять те, що роблять, не звертаючи уваги ані на закон, ані на якісь там права і свободи.
– Якими були формальні причини затримання?
– Їм висунули звинувачення. О пів-шостій ранку почали вриватися в будинки, ламати двері розбивати вікна, повалили на підлогу, мого підзахисного кілька разів вдарили в голову, в живіт. Потім спитали: зброя є? Він сказав: зброї немає. Потім його поставили на ноги, зачитали йому постанову суду, що щодо нього і ще чотирьох людей порушено кримінальну справу за статтею. 205.5 УК РФ. Щодо мого підзахисного у частині першій — це організація діяльності Хізб-Ут-Тахрир. А решта — як учасники Хізб-Ут-Тахрир, тобто звинувачення саме в цій діяльності. Цю йому постанову зачитали і сказали, що ось які у нас підстави проводити обшук. Після обшуків вже всіх п'ятьох звезли до ФСБ.
– Тобто я вірно розумію, що їх звинувачують у тероризмі?
– Так, у 2003-му році Росія — єдина в світі країна — визнала Хізб-Ут-Тахрир терористичною організацією.
– І чого тепер чекати затриманим?
– Протягом двох діб співробітники ФСБ мають подати відповідне клопотання до суду, і суд має розглянути питання про їхній арешт, саме про розміщення в СІЗО. Я думаю, що протягом цих днів відбудуться ці суди, і для них оберуть вже за практикою два місяці арешту. І вони будуть ці два місяці знаходитися у слідчому ізоляторі Сімферополя, потім продовження терміну, ще продовження — у нас все за старою схемою.
– Дійсно, можна побачити певну схему, логіку в усіх цих затриманнях. Людей беруть четвірками-п'ятірками по різних містах, закидають їм участь у терористичних організаціях. Ми потім називаємо це "Севастопольська четвірка", "Ялтинська четвірка" і так далі. Як по-вашому, в чому задум цих повторюваних дій?
– Виходячи з того, що відбувається вже 2,5 роки, з аналізу, який робимо ми з колегами, співробітники ФСБ і взагалі служба ФСБ, вона діє завжди багатозадачно. Тут немає або-або-або. Вони вирішують і-і-і. Тобто перше — це акція залякування тих, хто має свої погляди на політичну ситуацію, це інструменти розправи з невгодними, з правозахисниками (візьміть, наприклад, Емір Усеїна-Куку), вони тим самим отримують гроші з бюджету, демонструють, що тут ведеться боротьба з тероризмом, а це просто величезні, колосальні гроші, вони за час особистого розслідування з майорів стають полковниками, з капітанів стають майорами. Тим більше, що я підозрюю, що гроші, які вони вилучили, це теж певний плюс до їхньої кар'єри, нібито вони завадили якомусь фінансуванню тероризму — і цей елемент є. Чому вони по 4-5 людей беруть? Тому що вони подають це як осередки в цих містах. Вони обирають там нібито ватажка. Ви знаєте, напевно, що в Ростові суд не знайшов якихось доказів по Руслану Зейтуллаєву, що він є там організатором, його перекваліфікували на другу частину, тобто просто як учасника, і сім років по мінімуму дали. Ось така приблизно логіка.
– А хіба не має жодного чіткого визначення у російському законодавстві, яку кількість грошей можна вважати фінансуванням тероризму? Хіба можна домашні накопичення спокійно ув'язати з цим?
– У чому вся проблема сучасної Росії — це те, що їхнє законодавство, що стосується екстремізму і тероризму, воно настільки загальне і розпливчасте, не має жодних цензів, жодних чітких понять взагалі, що це таке. Тому під ці статті підігнати можна будь-яку людину. Якщо постаратися, то якщо біля портрету Путіна чхнути, то це буде екстремізм, а якщо біля портрету Путіна пукнути — то це вже буде тероризм. Аж зло бере...
– Наскільки масштабна ця ситуація у Криму, адже широкому загалу відомі, може, з десяток справ?
– Так, можна ще згадувати справи. Наприклад, коли відбувалися рейди по ринках, ресторанах, кафе, де саме збираються мусульмани чи кримські татари. Їх всіх забирали, проводили обшуки, огляди, брали зразки ДНК, відбитки пальців. Усе це робилося незаконно, з погрозами, їх там всіх в якесь гестапо звозили в адміністративну будівлю, в центр боротьби з екстремізмом, ставили у шеренги, руки кожен один одному на плечі, ланцюжком заводили у підвал, фотографували, знімали, брали пояснення, тобто такі жахливі порушення були. Ці справи ми до цих пір намагаємося вирішити на місцевому рівні, отримати всі відмови. Дуже сильний спротив з боку місцевої "влади", але потихеньку ми збираємо цей матеріал, щоб потім передати це все до Європейського суду. Є й інші справи — за мовною ознакою коли ображали, є аудіозаписи. І коли людина мусила через це звільнитися.
– Чому таке ставлення саме до мусульман? Це особливості Росії чи вже нинішнього Криму?
– Росії. Я не знаю, чому, це вже питання до російського керівництва. Але однозначно у Росії ставлення до мусульман настільки упереджене, мусульман намагаються загнати у певні межі. От всі ці духовні управління, які діють на території РФ — це не що інше, як державні органи, які контролюють думки мусульман, їхні почуття, чим вони там займаються, чим вони зараз стурбовані і збентежені. І Росія намагається мусульман загнати у межі: ось ти прийшов у п'ятницю до мечеті, помолився, вийшов з мечеті — про іслам забудь. Але, на щастя, іслам не така релігія, вона багатогранна. І в мечеті ми дотримуємося ісламу, і поза мечеттю ми керуємося ісламом в усіх відношеннях — і в стосунках з людьми, і в усьому. Росія намагається купірувати в мусульман, розбити їх на численні течії, навішати на когось ярлики. На улюблених мусульман, які дивляться на речі ширше, говорять про іслам як про певну навіть систему управління, вони одразу вішають ярлик терориста і запроторюють за ґрати на 10-15-17 років. Це проблема Росії. Вони в мусульманах бачать своїх політичних та ідеологічних опонентів. Це найголовніше, що ми зараз спостерігаємо.
– А сьогодні у Криму вже прижилася російська система, про яку ви розповідаєте, що духовні управління, муфтіяти працюють на владу?
– Одна ремарка. По-перше, ці системи муфтіятів — вони були створені Катериною, це ще з тих часів була боротьба з ісламом і з мусульманами на території Російської імперії. І щоб якось це контролювати були створені оці інститути — муфтіяти. В ісламі немає таких понять, він не передбачає соборних мечетей, соборних інститутів — цього немає в ісламі. І ці муфітяти, вони споконвіку і зараз, на території республіки Крим, виконують роль інструмента державної влади. Тобто вони подають себе як представники мусульман перед державою. Але насправді — це абсолютно навпаки, це представники держави перед мусульманами, які представляють інтереси держави. Можна подивитися на останні дії муфтія і його заступника, який був на ОБСЄ, де і ми з колегами були. Він заявив, що в Криму все добре, і жодних утисків прав кримських татар, мусульман немає. Позавчора вони вивісили повідомлення "будьте уважні, це сектанти, спіймали сектантів".
– Це з приводу п'ятьох затриманих в Сімферополі??
– Так! Ми не бачимо жодного захисту з боку муфтіяту, ми лише бачимо, що вони представляють інтереси держави. Це не дивлячись на те, що Еміралі Аблаєв, за певний час після "референдуму" з приєднання Криму, він заявив, що муфтіят нікого не дасть образити, і члени Хізб-Ут-Тахрир є мусульманами, і ми будемо їх захищати. Але минуло буквально півроку, і Еміралі Аблаєв перефарбувався і вже забув про свої слова.
– Але, тим не менше, відбуваються обшуки в мечетях. Чому це жодним чином не відвертає муфтіят від російської влади, що хазяйнує в Криму?
– Обшуки в мечетях, швидше за все, відбуваються навіть з ініціативи муфтіята у щільному зрощуванні зі спецслужбами. У нас в руках є кілька документів за підписом муфтія, де він пише певні речі. Ці документи ми будемо оприлюднювати дещо пізніше. Тобто є докази того, що обшуки і репресії по відношенню до мусульман тої чи іншої категорії, тих чи інших поглядів відбуваються за підписом і з санкціонування муфтія Криму. І ось цю мережу, яку вони тут намагаються розвести на місцях, де вони підсилають своїх людей до імамів місцевих і кажуть — ти не будеш читати похорон, ти не будеш проводити молебні, це будуть робити лише служителі муфтіята, санкціоновані люди муфтіята, тобто по суті сексоти. Це все набирає обертів. Навіть сюди у цю галузь вони хочуть влізти з подачі спецслужб, навіть тут вони хочуть контролювати, що ми говоримо на похороні, про що ми говоримо на молебнях — це єдині вільні майданчики, де мусульмани можуть зібратися і поділитися своїми сподіваннями. Але і сюди вони намагаються втулити свого носа.
– Як по-вашому, не викличе такий тиск якогось вибуху в Крим? Я не маю на увазі вибуху фізично, в сенсі теракту, я маю на увазі соціальний, культурний вибух, активний вибух невдоволення?
– Ми з колегами з кожним обшуком спостерігаємо все більшу згуртованість людей і все більшу байдужість до якихось наслідків. Люди стають більш агресивними, коли бачать, що їх забирають і забирають, мало не кожен місяць по 5-6 людей, десятки дітей залишаються без батьків. Це певне напруження, і воно шукає вихід. Якби після цих арештів хлопців, наприклад, відпускали б, це була би певна розрада. Просто коли заберуть всіх тих, хто міг говорити, почне говорити народ. І от коли вже заговорить народ, я думаю, переслідувачі мусульман, вони дуже сильно про це пошкодують. Це закінчиться, я боюся, саме чимось таким, якимсь соціальним вибухом...
– Що, на вашу думку можна зробити, щоби цю ситуацію переломити? Взагалі реально натиснути на Росію через міжнародні інституції або через українську владу для того, щоби людей в Криму, які сповідують іслам, лишили у спокої?
– Я вважаю, що глобальні міжнародні інститути, звичайно, можуть натиснути і вплинути на ситуацію. Тому що ми, будучи простими адвокатами за підтримки ЗМІ, ми бачимо певний перелом у ситуації. Наприклад, як по Ростову, коли всім дали мінімальні терміни по сім років, а прокурор просив 17 років. Тобто це перемога і адвокатів, і МЗС України, і журналістів, які все це висвітлювали. Так ось міжнародна спільнота може вплинути на це. Але в першу чергу міжнародна спільнота має сама позбутися від упередженого ставлення до справ по Хізб-Ут-Тахрир і по ісламським справам. Вони не мають відсторонюватися від цих справ, а ретельно перевіряти чи це дійсно терористи, чи це черговий інструмент розправи з інакодумцями мусульманами, християнами і так далі. Це перше, що має відбутися у головах міжнародних правозахисників. І друге — вони мають використовувати усі можливі інструменти, які в них є. Я думаю, що ситуація переломиться однозначно.
– А хлопці, яких затримують у релігійних справах, потрапляють у так звані "обмінні списки"? Україна торгується за них?
– Я не знаю цього напевне, бо це відбувається у певному режимі секретності між Міністерствами закордонних справ держав. Але в мене є певні підстави думати, що ці хлопці теж враховані МЗС України, і щодо них теж йдуть перемовини. Перший доказ тому те, що на кожному судовому засіданні у воєнному суді в Ростові був присутній консул України чи інший представник МЗС України. Вони досі допомагають хлопцями — ліками, передачами, заходять, дивляться їхні умови утримання і так далі. І я думаю, що перемовини щодо них ідуть. Але, звичайно, цього замало. Я думаю, є ще величезний букет інструментів, які можуть використати.
– Правда, що саме серед членів Хізб-Ут-Тахрир був найбільший спротив переходу Криму під юрисдикцію Росії, найбільша кількість прихильників українського Криму? Є навіть думка, що вони потрапили до "чорного списку" в Криму саме через це.
– Усе можливо. Не лише члени Хізб-Ут-Тахрир, але й мусульмани в цілому, вони прекрасно знають, яке становище мусульман у Росії. Це небо і земля у порівнянні з Україною, коли мусульмани можуть спокійно говорити, що думають, спокійно сповідувати свою релігію, є свобода думки і висловлювання цієї думки. Ця свобода в Україні була і є зараз. А в Росії це жорстко пригнічувалося, починаючи з Північного Кавказу і закінчуючи самою центральною Росією. Це знають всі мусульмани. І це одна з причин, чому багато мусульман, і в тому числі члени Хізб-Ут-Тахрир гостро негативно сприйняли це приєднання.
Леся Кримська Українка
Читайте також: Українці у Криму заважають великій геополітиці – Архієпископ Кримський Климент
