Яніка Мерило
5 канал

Яніка Мерило: На високому рівні влади корупція є і завжди буде. Не буде ніколи 100% безкорупційної держави

Виконуючий обов'язків заступника міського голови Дніпра Яніка Мерило у програмі "ЗаЧай.com" на "5 каналі" розповіла про свою роботу з міськими головами Дніпра та Львова, пояснила, чому в Україні можна робити те, що вже неможливо робити в Естонії, а також пообіцяла відзвітувати про перший зароблений мільйон

– Вітаю вас ЗаЧай.com. Це вже майже ніч, навіть не вечір. Я вирішив покликати дуже багато людей до нас у студію. До мене мають завітати виконуючий обов'язків заступника міського голови Дніпра, радник міського голови міста Львова, радник міністра інфраструктури України і ще в минулому радник міністра торгівлі. Всі ці разом люди до мене прийшли і ми їх вам зараз покажемо – це Яніка Мерило. Доброго вечора вам.

– Доброго вечора, ми вирішили сьогодні тут всі зібратися.

Я ГОТОВА ВІДПОВІДАТИ ЗА СВОЇ СЛОВА, ЗА ВСЕ, ЩО Я РОБЛЮ, ЗА ВСЕ, ЩО Я НЕ РОБЛЮ

– Так а що головніше для вас?

– Ну це неможливо розділити. Зрозуміло – заступника міського голови Дніпра, бо я кожен день у Дніпрі, ну це дуже багато співпадає…

– А у Львові?

– Так, менше, по часу менше. Але це співпадає, що ми робимо.

– У вас свій літак? Ви своїм літаком літаєте?

– Зрозуміло, зрозуміло.

– Чи в Хомутинніка берете?

– Це залежить від того, у кого вільний літак.

– Хотілося б зразу розпочати, щоб нашим глядачам сказати – ви є естонка українського походження чи українка естонського походження? Коли заходиш в Інтернет, розумієш, що все заплуталося. Ми так і не розуміємо, у вас паспорт який на руках – український чи естонський?

– У мене паспорт естонський сьогодні, але я відчуваю, що набагато більше і в Україні, і за Україною…

– Цей?

– Це ID-картка, так. Частинка мого паспорту естонського.

– А друга частинка це яка?

– Друга частинка – це справжній паспорт, а це вже електронний паспорт, який у нас також буде в Україні.

– Це те, що ви зробите скоро в Україні?

– Це вже запустилося, але він буде більш крутий.

– З 1 жовтня?

– Так, з першого.

– А чим крутіший? Крутіше фотографії там не вийде звичайно, а що решта?

– Електронний цифровий підпис – це означає, що ви можете підписати документ, отримувати послуги через ці пластикові картки.

– Добре, якщо ви з естонським паспортом, громадянин Естонії, але ви на таких посадах - виконуючий обов'язків заступника міського голови, це держслужбовець?

– Це виконуючий обов'язків.

– Держслужбовець, правильно?

– Так, але виконуючий…

– Тобто ви будете подавати електронну декларацію?

– Зрозуміло. Я навіть добровільно буду подавати електронну декларацію. У мене навпаки в Естонії, наприклад, електронна декларація створюється за дві хвилини, і це відкрита інформація, її навіть дуже легко заповнити, бо естонська система зразу збирає всю інформацію з усіх систем.

– А для чого вам взагалі подавати декларацію, якщо у вас паспорт громадянки Естонії?

– Знаєте, це справедливо. Якщо є все ж таки якась відповідальність, то я готова відповідати за свої слова, за все, що я роблю, за все, що я не роблю.

В ЕСТОНІЇ НЕМАЄ ТАКОЇ МОЖЛИВОСТІ ПРОВЕСТИ РЕФОРМИ. БАГАТО ЧОГО, ЩО В ЕСТОНІЇ РОБИЛОСЯ ЗА ЦІ 15 РОКІВ, ЩЕ МОЖНА РОБИТИ В УКРАЇНІ

– Давайте ми все-таки визначимось з цим моментом – Естонія член Євросоюзу.

– Так.

– Гроші у вас такі – один до тридцяти, називаються євро.

– Є таке.

– Кар’єру вашу можна читати у Вікіпедії – зачитаєшся. Такі серйозні позаду речі як "Entreprise Estonia", правильно? Було ж таке? Був і "Estonian Business Angels Network" ще й "Фонд BrainBasket", тобто купа серйозних речей. Тобто зарплата в Естонії ніби, здається, вища, ніж в Україні. Чого ви приїхали в Україну?

– Знаєте, в Естонії немає такої можливості провести реформи. Це як не смішно, але ви знаєте, нам, айтішникам, а я вважаю себе айтішником чи реформатором, ти можеш робити реформи там, де щось можна змінити. В Естонії, добре, ти зробив якусь послугу навіть на дві секунди швидше. Це реформа? Це вже не реформа. Тобто багато чого, що в Естонії робилося за ці 15 років, ще можна робити в Україні. Немає нічого крутішого, як відчувати, що цю послугу, яку ти запустив, зараз реально мільйон людей може отримати через Інтернет, не приходити кудись в черги, не чекати в чергах.

– Поїздка з Естонії в Україну – це дауншифтинг?

– Ні, ні в якому сенсі, це "апгрейдинг" і дуже великий "апгрейдинг" для мене.

– Бачите, які ми мудрі слова знаємо.

– А я ніколи не розділяла, я ж завжди літом була у бабусі, і в мене батько дуже український українець, дуже великий патріот. І я завжди спілкувалася українською мовою. Для мене не було цього – що тут Естонія, тут Україна. Це завжди була частинка мене, і сьогодні ця частинка мабуть корисніша, чим я можу бути в Естонії.

СЬОГОДНІ Й ДОСІ НЕ ЗРОБЛЕНО ТОГО, ЩО Я КАЗАЛА РІК ТОМУ. Я Й НЕ КАЖУ, ЩО АЙВАРАС БУВ ЕФЕКТИВНИМ МЕНЕДЖЕРОМ

– Добре, але після того як в Естонії вже нема де робити реформи, бо все по реформовано, все електронно, все прозоро, все працює… Коли ви приїхали в Україну, у вас мав бути такий легкий шок. Що шокує вас? Попри те, що до бабці весь час приїжджаєте, ви ж не приїжджаєте там у держслужбу, а тут приїхали кругом Яценюки, інші міністри, Айварас, всі інші…

– Шокувало Дніпро. І якраз те, наскільки можливо працювати у держслужбі за принципами менеджменту. Тут все ж таки не безнадійно. Тут, якщо є ефективна команда, ефективні міські голови, то можливо робити зміни.

– Дивіться, ефективна команда – був Айварас, ви гримнули дверима і пішли, тому що він займався дерегуляцією і не хотів запускати електронний уряд. Яка ж це ефективна команда?

– Це й не була ефективна команда. Сьогодні й досі не зроблено того, що я казала рік тому. А я кажу сьогодні про міського голову Філатова, я кажу про Садового. Я й не кажу, що Айварас був ефективним менеджером.

– А давайте подивимося, от з міським головою Садовим у Львові воно виглядає ось так. І ви такі компліменти, я коли їх збирав, то думав, що Андрій Садовий читає їх собі після "Отче наш" на ніч, а потім вже спокійно лягає спати. Якщо ми подивимося на інші фотографії з Садовим, то там є… подивіться, от я хочу зрозуміти, окрім компліментів – ви дивитеся на нього закоханими очима. Ви в нього закохані?

– Дуже, дуже. Він прекрасна людина. Він просто прекрасна людина.

– О’кей, ви закохані в Садового і взяли і поїхали до Філатова?

– Так.

– Так що Філатов крутіший, аніж Садовий?

– От виходить, так як їх зрівняти? Я ж залишилася і у Садового. От така жінка – поїхала, але залишилася.

– Слухайте, а хто кого більше ревнує?

– Це у них, мабуть, треба спитати. Я вірю, що ніхто не ревнує. Я і у міського голови Садового спитала до того, як поїхати у Дніпро, чи він підтримує. Він дуже підтримав те, щоб бути у місцевому самоврядуванні.

– Запустити електронні всі послуги, так? Але ви на Філатова не дивитеся такими закоханими очима, на Садового ви дивитеся закоханими очима, на Філатова – ні.

– А може це просто був момент? А може тут уже закохані?

– Ну не знаю, поки що такий уважний погляд, ніби придивляєтеся.

– Я можу сказати до речі, що у цю хвилину, коли я дивилася на Садового, ми запускали у школі програму для дітей, і це може й контекст був такий трохи… атмосфера, контекст.

В МЕНЕ НЕМАЄ ЖОДНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ АМБІЦІЇ. Я НЕ ХОЧУ В ПАРЛАМЕНТ, Я НЕ ХОЧУ СТАТИ МІНІСТРОМ, У МЕНЕ В ПОЛІТИЧНОМУ ПРОСТОРІ НЕМАЄ АМБІЦІЙ

– Якщо ми не будемо навіть брати цей матеріальний аспект, хоча для людей, які дивляться на курс "євро-гривня" це дуже важливий аспект, але ми візьмемо інший аспект – в жінки-політика є серйозні амбіції. Ми їх спробували пошукати. Ви тримаєте це в секреті, як якийсь партизан з ОРДЛО, але десь приблизно ми знайшли цей момент, де в Яніки Мерило є політичні амбіції. Нагадати вам?

– Будь ласка, нагадайте.

Фрагмент із програми "Світське життя з Катею Осадчою"

"Сьогодні я громадянка Естонії, і навіть якщо я міркую про кар’єру, я не можу стати членом парламенту раніше, чим за 5 років. Може навіть зможу стати міським головою якогось міста. Точно не Львова – у Львова є прекрасний міський голова. Можу стати після того як стану громадянкою України, так що сказати, що сьогодні запланувала велику кар’єру в політичному просторі – ще сказати не можна".

– Давайте ви місто оберете.

– Давайте вибирати.

– Бердичів, Умань, Одеса?

– За міського голову Дніпра я дуже щаслива, я абсолютно дуже щаслива.

– Тобто Філатова ви не будете підсиджувати?

– Я дуже щаслива з ним і з тим, що він є він, а я є я і що ми прекрасна команда.

– Місто виберіть на мапі України.

– Вибрала.

– Яке? Міським головою якого міста ви хочете бути?

– Дніпро.

– Філатов не пустить.

– Ні, в мене немає жодної політичної амбіції. Я знаю, що це дивовижно, я знаю що це… Я не хочу в парламент, я не хочу стати міністром, у мене в політичному просторі немає амбіцій.

– Але місто-мільйонник має бути?

– Філатов прекрасний міський голова. Місто-мільйонник – я реформатор, я технократ і в місті-мільйоннику сьогодні я за міським головою і це для мене це ідеальне місто.

– Так секрет відкрийте, місто виберіть, в якому ви будете міським головою через пару років.

– Я не буду міським головою, я буду заступником міського голови, якщо Борис Філатов вирішить, що я достойна продовжити.

– Не хочете допомогти харків’янам, ні щоб взяти Харків, наприклад. І відповідно проблема Гепи відразу відпаде. Не хочете Харків взяти?

– Це дуже просте завдання, зрозуміло, але все ж таки я не можу нічого іншого відповісти, бо я чиновник, який каже, що дуже щаслива, я знаю, що неймовірно, але…

– Слухайте, ну який ви чиновник? Ну як може український чиновник щось сказати громадянці Естонії, та ще з такими красивими параметрами? Він просто не зможе вам нічого сказати. Ви не на рівних умовах граєте.

– Це несправедливо, якщо це дає результат, я дуже рада, зрозуміло.

– Я просто хочу зрозуміти, те, що в Естонії називається національним видом спорту, я, правда, це слово прочитати не можу. Є у вас такий національний вид спорту – це носіння жінки на руках, і то все на швидкість, так?

– Так.

– От хіба ваша державна служба в Україні чимось відрізняється від цього? Хіба не так з вами поводяться українські чиновники-чоловіки?

– Зовсім не нагадує мій робочий день. Зовсім не нагадує, може навпаки деколи.

– Слухайте, в Естонії як краще носити жінку – ногами вверх? Вас як носили на таких змаганнях?

– На руках носили.

Я НІКОЛИ НЕ ВІДЧУВАЛА, ЩО ТЕ, ЩО Я ЖІНКА, МЕНІ ЗАВАЖАЄ ЧИ ДОПОМАГАЄ

– Це чимось відрізняється від мерії Києва і Львова?

– Ми рівноправні, ми не носимо один одного на руках, ми ходимо на ногах.

– Садовий вас не носить на руках? Філатов вас не носить на руках?

– Ну поки що не носив, так.

– Ну не в прямому розумінні.

– Зрозуміло.

– Ну вони можуть зробити вам зауваження якесь?

– Зрозуміло.

– Кричали на вас?

– Ні ніхто не може кричати і не буде, і не має права кричати на мене.

– Коли такі параметри, а Естонія – член ЄС, там один із параметрів дуже крутий, називається – гендерна рівність. В Україні ж її немає.

– Я вірю, що є всі можливості, я чесно вірю, і я не відчувала ніколи, що десь я там жінка, і мене чогось недостає чи я не можу робити кар’єру. Я була в дуже чоловічих галузях. Я була в галузі ІТ, потім в інвестиційному банкінгу, потім я займалася різними сферами, як там оборона і так далі. Я ніколи не відчувала, що те, що я жінка, мені заважає чи допомагає.

– Ви знову ж таки зі свої сторони на цю проблему дивитеся. Але я ж говорив про гендерну нерівність не з боку, що вам не дають такі ж права як для чоловіків, а навпаки – з іншого боку. Тобто будь-який чоловік каже – Яніка Мерило добре знає, вона виглядає в лиці Господа Бога. Відповідно це вони відчувають дискримінацію. Хіба ви не розумієте, що ось всі ці люди, які бояться зробити вам зауваження, підняти голос – вони вже дискриміновані? На інших жінок вони можуть кричати.

– Ні, просто я не даю на себе кричати і ніколи не дам на себе кричати, вони розуміють, що це останній раз, коли вони на мене будуть кричати. Це не гендерність – це принципи.

– Ви на своїй сторінці пишете, що вірити в три "К" і це не є якоїсь там кайзерівської Німеччини три "К", ніяких там "кіндер кірхе", у вас все-таки книги, кіно і кухня!

– Так.

ТРЕБА Ж ВСЕ РОБИТИ ЕЛЕГАНТНО – І ПИЛОСОСИТИ, І ПОСУД МИТИ. ЖІНКОЮ Ж Я ЗАВЖДИ ЗАЛИШАЮСЯ

– От зараз нас люди дивляться, думають, ну Яніка Мерило в побуті – це нонсенс, це точно. Яніка Мерило в глянцевому журналі – це нормально, а в побуті… От у побуті ми подивилися, чим ви займаєтеся, дуже важко за вами підглядати, звичайно. От я подивився, як ви посуд миєте, я боюся тепер собі уявити, як ви пилососите. Ви завжди так вдягаєтеся, щоб помити посуд.

– Ну треба ж все робити елегантно – і пилососити, і посуд мити. Жінкою ж я завжди залишаюся.

– Тобто ви хочете сказати, що в хаті ви весь час такі самі елегантні, як і на держслужбі, як і у приватному житті?

– Ви дуже багато шукали по "Фейсбуку" чи в Інтернеті, ну не знаю, це і є побут. Це для себе я одягаюся, для себе виглядаю, це ж якась достойність.

– А чоловік з вами тут чи в Естонії?

– В Естонії.

– І що? Ви розриваєтеся між Дніпром, Львовом і Естонією?

– Виходить, що так.

– Встигаєте?

– Ну зрозуміло, щось я встигаю більше, щось менше.

– А що чоловік каже про Садового і Філатова?

– А що ваша жінка каже, вибачаюсь, про ваших колег?

– Я ще не знаю, що вона мені завтра скаже за те, що ми з вами тут цілий вечір так пізно проводили.

– Ну знаєте, ніхто навіть не міркує в таких тонах. Він дуже добре розуміє, що зараз я маю можливість зробити те, що дуже довго хотіла – це міняти щось, щоб була користь від мене. Я сьогодні відчуваю, що маю вікно можливостей і якщо він обмежував би мене, то…

– Ну ясно, поки ви в тих наших реформах, потім підете на міського голову, а це дай Боже скільки років треба працювати міським головою, чоловіка перетягнете, чи він буде так роками сидіти на вас чекати?

– Я розумію, що ми знову виходимо на міського голову. Ні, я не збираюся йти на міського голову.

– Ну ви ж сказали, я ж вас за слово не тягнув. Можна б було звернути увагу зараз на найважливіше. Я б кривив душею, так само і ви в мене в гостях, якби ви не знали як на вас дивляться українські чоловічі очі. Яніка Мерило знає свою красу, правильно?

– Ну я бачу себе ціле життя в дзеркалі, я не знаю, як інші бачать.

Я АБСОЛЮТНА НЕСОЦІАЛЬНА ЛЮДИНА. ІДЕАЛЬНИЙ ДЕНЬ БУВ БИ – ЗАКРИТИСЯ В КІМНАТІ, ЗАЙМАТИСЯ ЯКИМОСЬ EXCEL ЧИ ЯКИМОСЬ ПРОГРАМНИМ КОДОМ

– Я думаю, що інші так само бачать. Ви пам’ятаєте, як зреагували українські ЗМІ на вашу появу? Просто я думаю, а чого ви вибрали такий складний шлях – освіту діставали, довго йшли, як то кажуть, по кар’єрній дорозі, якщо можна було подивитися на простіший шлях? Я знаю, що ви його знаєте, ви навіть його споглядаєте. Ви ходите на такі дефіле модні… і от коли на них дивитися – як Яніка Мерило дивиться покази мод, можемо подивитися з вами ці кадри?

– Я, до речі, зовсім не знаю, щоб я ходила на покази мод. Я дуже несоціальна людина. Це запросила Катя Осадча зайти у Львові.

– Тобто ви не ходили на показ мод?

– Ні.

– Я зараз що хотів запитати, дивіться, от всі ці дівчата – багато хто з них поступається вам.

– Дякую.

– І ви спокійно красиво раз на тиждень на подіумі пройшли дефіле – і ви не менш успішна, ніж таким тяжким шляхом – здобувати освіту в університеті, підтверджувати, займатися отими всіма інвестиційними проблемами , говорити з людьми темними,  які смску не вміють відправити з і свого "Айфона" купленого, а ви їм пояснюєте про електронний кабінет, про електронний уряд. Чого не пішли таким шляхом?

– Ну цей зовсім не був варіант. Для мене зажди було цікаво займатися тим, чим я займалася – була програмістом. Я абсолютна несоціальна людина, для мене вийти кудись, як ви сказали, на дефіле – це я зайшла, бо Катя Осадча запросила, для мене цікаво… Ідеальний день був би – закритися в кімнаті, займатися якимось Excel чи якимось програмним кодом.

– Слухайте, ви в хаті на кухні краще виглядаєте, ніж половина моделей на подіумі. Ну не повірю я, що ви ніколи в житті не думали над таким от шляхом для себе.

– Я ніколи навіть не думала.

– Всі дівчата гарні, які від природи гарні, вони мріють про кар’єру моделі.

– А я не вважаю себе такою гарною. Я є я. Я звикла до цього, що я є я. Я ні з ким себе не порівнюю. В мене є деякі мої амбіції, мені цікаві ці амбіції, я не міркую навіть, як ви кажете.

– Давайте зрозуміємо для кого, для чого ви викладали свою фотосесію, в якій пряма аналогія з Анджеліною Джолі?

– Я не викладала її.

– Ну як? Ми от дивимося.

– Я не викладала її. Знаєте, якщо пошукати в "Фейсбуці"…

– Це що, хакери зробили?

– Якщо подивитися в "Фейсбуці" любої людини 5 років тому, 7 років тому, повірте, там набагато більше… Це було на фотосайті мого чоловіка і це більше була така посмішка, що "а давай зробимо щось" – в нього була нова камера. Я кажу "що?" Подивись в Інтернеті. Тут я навіть не міркую, що я схожа чи там…

– Для цього є чоловіки, які скажуть – абсолютна схожа.

– Ну це не так важливо для мене.

– Ну подивіться, хіба це не кадр? За першим разом можна знайти таку ж саму фотографію в стилі вамп Аджеліни Джолі і люди почнуть плутатися де Анджеліна, а де Яніка.

– Я не знаю, це була фотосесія під тему одну…

– А ефект? От ви уявляєте, ваша слава і ваша фотосесія приїхала раніше, ніж ви приїхали в Україну.

– Добре, а знаєте скільки після цього треба було доказувати…

– Кому?

– Всім, хто дивиться на фотографії і міркує, що це є фотографії. Мені після цього потрібно було в 10 разів працювати, ніж багато кому.

– Що шкодуєте, що виклали ці фотографії?

– А я не викладала ці фотографії.

– На чоловіка насварилися?

– Ні, ні. За що? Знову ж таки, подивіться будь ласка "Фейсбук" любої людини, і ви знайдете в 10 разів більше, ніж було в мене.

– Ну якщо я зроблю таку фотосесію у стилі Анджеліни Джолі чи навіть Тома Круза – в мене не вийде. З мене будуть реготати. А тут люди… це ж були дуже популярні фотографії, вони й до сих пір популярні.

– Це була деяка провокація "Лайфньюз" на тему, щоб дискредитувати іноземних політиків.

– "Лайфньюз" за вас взялися? Ось ці російські монстри пропаганди?

– Хвиля піднялася звідти і це вони спеціально шукали. Тобто це ж не було відкрито у "Фейсбуці", це було дуже давно і для цього шукали. І це була мета, щоб сказати – от це ваші іноземці і так далі. Знову ж, бути жінкою і після цього треба набагато більше працювати, доводити, робити, показувати результати.

– Я все-таки повертаюся до цього моменту, в нас якщо говорять про гендерну нерівність, то на неї дивляться з іншого боку, так, як я вам і казав. Навіть тримаючи в умі ось цю фотосесію, де Анджеліна Джолі і Яніка Мерило плутаються, от уявіть собі – я міністр фінансів – скнара із скнар. Всі міністри фінансів такі. От якщо до мене із тих двох наприклад прийдуть по черзі Яніка Мерило і її друг Антон Геращенко. Ну уявляєте собі? Тільки вони не підуть вдвох, а підуть по черзі. А в мене гроші тільки на одне прохання, на якусь одну програму. Кому міністр фінансів після зустрічі тет-а-тет віддасть ці гроші?

– Зрозуміло, Антону – він кращий, ніж я.

– Ні. Антон може й кращий, а гроші дадуть вам. Ось де гендерна нерівність.

– Я не отримувала грошей від міністра фінансів, тому тяжко сказати.

КОЛИ Я ЗАРОБЛЮ ПЕРШИЙ МІЛЬЙОН, Я ОБІЦЯЮ ЕЛЕКТРОННУ ДЕКЛАРАЦІЮ ПОДАТИ

– Я знаю, що вам і не треба отримувати. Я так розумію, що ви багата людина?

– Достатньо, щоб не отримувати гроші від міністра фінансів.

– Щоб бути цифровим і інвестиційним ангелом, як називають вас. Тобто ви не просто шукаєте десь там на стороні гроші для стартапу чи інновації, ви свої інвестуєте?

– Так, я була першим бізнес-ангелом в Естонії, це було давно, багато років тому.

– І все це гроші, які ви заробили?

– Ну так, я була в інвестиційному банкінгу, це коли сміялися, що прийшла ера інвестиційних банкірів з Айварасом, то я була однією з тих, хто раніше керував фондами. Я керувала фондом 5 років, немаленьким, і була можливість також підтримувати молоді команди, так.

– Тобто ви заробили свої гроші і тепер є бізнес-ангелом, який інвестує?

– Я вже не інвестую.

– І коли ви дивитися, що все одно є крутіші люди, ніж ви, в Україні, наприклад Ахметов? Він крутіший?

– Я не знаю, за якими параметрами…

– По грошах.

– По грошах – зрозуміло. Я не знаю, як міряється крутіший.

– А він бізнес-ангел чи хто він тоді? Ми ж знаємо, чим відрізняються ваші зароблені гроші від його.

– Я не знаю його ангельських проектів, він робить, я так розумію, деякі благодійні проекти – але чи це називається ангелом?

– Ви ж знаєте, чим відрізняються капітали в Естонії, країни, яка входить до Євросоюзу, від капіталів, які зроблені в бідній Україні, з такою величезною кількістю багатих. Це якість капіталу. Гроші не пахнуть, але деколи з них стікає кров, правильно?

 – Ну знаєте, за перший мільйон багато хто не зможе відчитатися.

– А ви зможете?

– Зразу, коли я зароблю перший мільйон, я обіцяю електронну декларацію подати.

– Перша рубрика – в мене є мільйон. Знак оклику.

– Так. Ось моя електронна декларація про мій перший мільйон.

ТЕ, ЩО МИ ЗАПУСТИЛИ ЗА ОСТАННІ ДВА РОКИ, ЦЕ ТРОХИ МІНЯЄ СВІТ

– Після того, що ви кажете, вже немає що реформувати в рідній Естонії – в рідній Україні є що реформувати. Тут якраз я про якість капіталів і говорив. Чи ви вважаєте, що при всіх ваших талантах ви можете перемолоти силу кривавих капіталів України?

– Мені здається, що в маленькому форматі я вже перемелюю. Те, що ми запустили за останні два роки, це трохи міняє світ все ж таки. Ми відкриваємо бюджети ProZorro, ми у Дніпрі, наприклад, вивели всі-всі закупівлі через ProZorro, ми з громадським контролем раз в тиждень моніторимо всі закупівлі – хто виграв, чому виграв, хто за цим? Викликаємо своїх керівників, питаємо де порушення, чому порушення і так далі. Це ж теж міняє вже помаленьку світ.

– Я розумію, так. Але ж це не заважає вам бачити масштаби корупції в Україні. Ви знаєте, що в Україні корупція завжди на другому місці? Вам сказали, коли ви приїхали?

– Те, що на другому – ні.

– Тільки на другому. Точніше  я вам неправильно сказав – на другому місці у нас боротьба з корупцією, а на першому сама корупція. От якщо такий зріз зробити, ваш найбільш прозорий варіант – Дніпро. Запити кидаєш в гугл, а там – міський голова Дніпра Філатов встановив собі і заступникам премію в розмірі 800 тисяч, корупція? А ви знаєте, що там навіть і про вас є? Написано, що для заступника, а ви є виконуючий обов’язки заступника міського голови, щомісячна премія в розмірі семи окладів.

– По-перше, чому ми множимо на 800%? Будемо чесними, якщо ми очікуємо, що чиновники дуже високого рангу будуть отримувати 3 тисячі гривень, 5 тисяч гривень і будь працювати без якихось шансів на корупцію, то ми обманюємо себе. Я не кажу про міського голову, я не кажу про Дніпро, я кажу про систему.

ЯКЩО ПЛАТИТИ ЗАММІНІСТРУ МЕНШЕ 1000 ДОЛАРІВ, ЯКЩО ЙОМУ ПРОПОНУЮТЬ ХАБАРА КОЖЕН РАЗ ЗА ЯКІСЬ ПОСЛУГИ ПО МІЛЬЙОНАХ – ЦЕ КОРУПЦІЯ

– Так це корупція чи ні, коли міський голова сам собі встановлює…?

– Чому це корупція, якщо він встановлює рівень зарплати?

– А як це називається?

– До речі, питання не було його рівня зарплати чи заступника, він підняв усім зарплати. А це робилося через механізм – щоб всім підняти, треба й собі підняти. Такий дивовижний механізм прописаний, у нас такий нонсенс є.

– Добре, а коли ви тоді побачите корупцію, в яких випадках? Бо люди, якщо читають такі заголовки, вони кажуть: все – корупція.

– Взагалі, це популізм. Якщо ми беремо такі заголовки, а не йдемо в суть. Суть – це коли виводяться мільярди, а не коли виплачуються чиновникам такі гроші за те, що вони можуть працювати. Якщо платити замміністру менше 1000 доларів, якщо йому пропонують хабара, вибачаюсь, кожен раз за якісь послуги по мільйонах – це корупція. І якщо ми будемо чекати, що він буде жити на цю зарплату при цій можливості, яка в нього є, і думати, що він не був корупціонером, що він отримав все відкрито, що він все задекларує, що він ніколи не буде брати ніяких хабарів, буде жити на цю зарплату 10 років, ми просто обманюємо себе.

– А наші олігархи – вони корупціонери тоді чи ні? Я хочу зрозуміти зараз логіку. Тут треба вберегти міського голову від корупції, тому мають бути високі зарплати, а наші олігархи, які не можуть дати відповіді вам на запитання "де ви заробили свій перший мільйон"?

– Не бачу ніякої паралелі з тим, що заробляють наші чиновники чи олігархи. Чи вони заробляли свої гроші. Тут ми кажемо, що треба підвищити рівень чиновників для того, щоб не було корупції. Причому тут – як заробили олігархи?

– От дивіться, є два чиновника, а ви мені скажете, що з ними робити. Є один держчиновник, все життя на державній службі, називається Льовочкін. А там знаєте, за скільки він купував телеканали?

– Ну здається, ви знаєте.

– Сто з чимось мільйонів. Є, наприклад, все життя чиновник, який не встиг прилетіти на голосування позачергової сесії, бо літак за 25 мільйонів у Хомутинніка – не встиг. Тут що робити?

– Ну знаєте, тут інше питання – чому не займається НАБУ, чому не починають кримінальні справи, якщо є про що піднімати? Це вже до наших правоохоронців питання. Чи наша судова система працює? Ні, зовсім не працює, ми розуміємо, що суди не працюють. Чи НАБУ запрацює, коли будуть подавати якісь кейси чи якісь випадки, ну це дуже добре питання. Тема великої корупції завжди найтяжча. Меншу корупцію зажди легше побороти, ніж політичну, найвищу. Наприклад, в Америці лобізм, може це теж якась частина корупції, просто це офіційно робиться.

– А в Естонії це як?

– Зрозуміло також на високому рівні. Тобто на високому рівні є вона і вона завжди буде. Не буде ніколи 100% без корупційної держави. Наприклад, мера Таллінна сьогодні звинувачують за те, що він передав деяку землю на добрих умовах…

– Черновецькому, а Черновецький вже передав далі, так?

– Приблизно, так, своєму Черновецькому. Але різниця в тому, що на нього завели кримінальну справу, що його відсторонили, що це все робиться публічно, що це роблять судді, які заробляють 3500 євро, тобто можуть собі дозволити…

– Мало вони заробляють порівняно з нашими суддями. Ви бачили банки трилітрові судді Чауса? У вас судді можуть так заробити?

– Так, вони в нас бідні. Вони бідні, але прозорі. Це дуже тяжко.

– Хочу повернутися все-таки до одного з моментів і зрозуміти точку прийняття рішення. Яніка Мерило вже в студентські роки знала, як на неї дивиться зовнішній світ, особливо її чоловіча половина. І все таки повертаюся до моменту, можна були піти легшим шляхом. Ви ніколи не задумувалися піти легшим шляхом? Стати селебретіз, щоб про вас писали, найти в принципі багатого чоловіка. Гарні жінки йдуть, дивляться – о, в цього мужика з відкрити ротом є куча грошей. 18 років він навіть податки не хоче платити, він ухиляється. Крім того, якщо такий чоловік з такими мільярдами – до нього зразу йдуть гарні дівчата. Бачили, як виглядає майбутня перша леді США? Так написано в американських ЗМІ зараз. До речі, Том Круз знайшов цю фотографію, знаєте? Йому правда влетіло від Трампа. Ну от така зоряна пара. Тобто кандидат в Президенти – Дональд Трамп і його дружина, в минулому модель. Нормальний сценарій? Ви би могли піти таким шляхом?

– Я же не пішла таким шляхом. Я ж навіть і не міркувала про такий шлях.

– Але уявити собі могли б?

– Ну якщо я не пішла, то мабуть я й не уявляла. Я завжди дуже багато працювала, дуже-дуже багато працювала, занадто багато працювала. Я почала працювати в 17 років.

– Уявіть собі, на скільки пунктів би зросли шанси Трампа, якщо б поряд з ним були ви?

– Не дай Бог, якщо я би ще підвищила шанси Трампа, це мені карма ніколи не простила б.

– А чого так? Щоб ви сказали Трампу?

– Я все ж таки прихильник Гілларі Клінтон через позицію до України чи до Росії. Хай уже вибирають між і між, не мільярди, а принципи.

– Ну добре, ми Трампа би помили і зачіску іншу зробили, бо вона в нього жахлива. Що ніколи б не уявили собі варіант такий?

– Знаєте, все моє життя напоказ, і ви бачите з ким я, коли я. Я думаю, що ніде не було видно пафосу, я не люблю пафосу…

– Погоджуюсь, чи це бізнес-зустрічі чи тренінги, з цим я погоджуюсь. Але у вас має бути теж відчуття. Ви знаєте, ви в принципі увійшли в Україні в конфлікт з пореформованою поліцією, принаймні Патрульною службою. Пам’ятаєте, що було, коли Патрульна служба вийшла на вулиці столиці? Всі хотіли мати селфі з поліцейськими. Я подивився по кількості сторінок наших українських політиків – вони всі такі раді, гордяться, що мають селфі з Янікою Мерило. Ви не відчуваєте, що вони для себе вважають, що для їхнього кар’єрного кейсу треба мати фото з Янікою Мерило? От що ви відчуваєте, коли це бачите?

– Знаєте, я не вмію порівнювати себе з кимось, чимось. Це частина мого життя – якщо ми зустрічаємося, спілкуємося, щось робимо – я ж не міркую окремо, наскільки це мій рейтинг підвищить чи когось. Це частина життя. Мені дуже важливо також показувати, чим я займаюся, з ким я займаюся, що я зробила.

– Але ж ви все одно напевно аналізуєте, тому що айтішники, вони такі прискіпливі, ви ж аналізуєте – кажете – ні, напевно я помилилася? У вас були помилки?

– Завжди казала і кажу, що я готова відповідати за свої слова і вчинки. Звичайно, були помилки.

– Я зараз назву найбільшу помилку у вашому житті. Я вам читаю, станом поки ми з вами тут сиділи, вперше в історії Естонії президентський пост зайняла жінка. Вона була представником Естонії в Європейській рахунковій палаті, це Керсті Кальюлайд, вона інвестиціями займалася, вона фактично йшла з вами нога в ногу. А ви взяли замість тих шести голосувань приїхали сюди. Не шкодуєте? Я собі просто уявляю, після першого провального голосування ви йдете на президента Естонії. Вас би не обрали естонці?

– Я не знаю, це дуже складна система. Як її взагалі вибрали? Тобто вона так неочікувано вибралася, скажімо так.

– Ви б стали президентом Естонії, якби були там?

– Ні.

– Не шкодуєте?

– Ні. Ні на хвилину.

– Дякую, Яніко. Яніка Мерило не шкодує ні за чим, попри те, що ми впевнені чомусь в цій студії, що Яніка точно би виграла президентські перегони, тим більше, що вони електронні. Я вам дякую.

– Велике дякую.

– Запрошую вас ще до нашої студії. Це був вечір ЗаЧай.com.

– Щирі вітання за першу програму.

Роман Чайка, ЗаЧай.com

Попередній матеріал
На Харківщині знайшли тіло депутата з вогнепальним пораненням – ЗМІ
Наступний матеріал
Слухання у справі розстрілів на Інститутській: захист оприлюднює нове переконливе відео злочинів "Беркуту"

Яніка Мерило: "Якщо Філатов чи Садовий підвищать на мене голос – це буде останній раз, коли вони кричатимуть"

Олександр Вілкул: Садовий вступив у Компартію, я вступив у "Партію регіонів", хтось ще кудись вступив

Садовий розповів, хто відправляє його у відставку протягом п'яти років

Садовий про сутички в міськраді: Якби не поліція, сталася би велика біда

Садовий звернувся до Президента оголосити Львів і передмістя зоною надзвичайної екологічної ситуації

Заморожений метробуд: у жовтні турецька компанія починає будівництво трьох станцій у Дніпрі