ЦЕ ЯКРАЗ І Є ТЕ ОДКРОВЕННЯ В ПОЛІЦІЇ, ЩО МИ СТАЛИ ВІДКРИТІ НАВІТЬ У ЦИФРАХ. МИ НЕ БОЇМОСЯ ГОВОРИТИ ПРАВДУ
– Мої вітання, Вадиме, рада вас бачити.
– Доброго дня.
– Отже, пані та панове, переді мною сьогодні Вадим Троян, йому 37 років, він полковник поліції, перший заступник голови Національної поліції України. На посаді ви, пане Вадиме, з 4 березня 2016 року. На момент виходу нашої програми ви будете на посаді приблизно сім з половиною місяців. До того ви очолювали поліцію в Київській області – з 7 листопада 2004 року. З 31 жовтня 2014 року ви взагалі на роботі в МВС, до цього були заступником командира полку "Азов". Наскільки я розумію, ви в міліції працювали раніше. У 2003 році вирішили зав’язати. Я маю одну вашу цитату, яка пояснює, чому так сталося, але хочу зараз подивитися у ваші очі і зрозуміти, насправді якою була мотивація ваша піти, щоб потім повернутися? Це рідко стається.
– Коли я працював, будучи ще слідчим в Лозівському райвідділі, навантаження на слідчого було божевільне, оплата була мінімальна. А коли у тебе сім'я, коли хворіє мати або брат, і ти не можеш їх забезпечити, чоловік робить інші кроки і дійсно шукає іншу мотивацію. Я не кар'єрист, тому мені не було це цікаво. Мені завжди більше важливий результат, я люблю так.
– В цих умовах, які зараз є в країні, ви зможете його досягти, я правильно розумію?
– Так, тому я за нього й зачепився.
– Система змінена? Це абсолютно інші люди і інша система?
– Ні, це інший підхід.
– Інший підхід?
– Так, ми розбавляємо новою кров'ю, дійсно. Багато тисяч хлопців, які, як і я, прийшли хто з Майдану, хто з вулиці, хто просто романтики, хочуть змінити країну. І думаю, що це якраз і є те одкровення в поліції, що ми стали відкриті навіть у цифрах. Ми не боїмося говорити правду.
– Я знаю, що після того як ви пішли з міліції, ви стали займатися бізнесом. Я можу спитати, що це був за бізнес?
– Так. Це телекомунікаційні системи. Багато тоді ще від всяких залів, а потім вже інтернет-фірми, а потім уже акціонер, а потім вже гендиректор, дійшов до топ-менеджменту.
– Є зараз цитата, інформація від "Наших грошей" – Троян у 2010-2012 рр. очолював ТОВ "Одеські цифрові комунікації", яке входить у групу компаній, що надають послуги на телекомунікаційному ринку під брендом "Тріолан". Цей бренд належить фірмам, підконтрольним Липчанському. Він очолював управління у справах преси та інформації Харківської облдержадміністрації за часів губернатора Арсена Авакова. Міський голова Харкова Геннадій Кернес називав Авакова і Липчанського партнерами, які у 2006 році обиралися до місцевих влад від БЮТ. Все правильно?
- Міський голова Кернес багато чого говорить. Я не є їх, знаєте, парламентером, нехай вони самі дадуть відповідь, вони все-таки ... працювали чи ні.
– Ну тобто фактично ви очолювали одну із компаній бізнес-партнера Авакова, я вас правильно розумію?
– Ні.
– Ні?
– Я очолював компанію, яка входила під торговою маркою "Тріолан" в Україну, все.
– Тобто пан Липчанський і пан Аваков не мали спільного бізнесу?
– Бізнес навряд чи, я такого не чув. Те, що вони працювали в обладміністрації разом – це так.
– О’кей, я тоді вас запитаю по-іншому. Як вас запросили на цю посаду? Ви пам’ятаєте цей момент? Чому погодилися?
– Звісно. Я тоді займався більше спортом, подорожував Україною, заробив трохи грошей на тренерській роботі на цьому, і коли вже мій друг прийшов, він був один із власників однієї компанії, в яких вони розвивалися, він каже – мені потрібен здібний напарник, який буде тягнути колектив.
– Що це була за людина, яка вас запросила? Ви сказали – друг.
– Друг мій близький, навіщо це казати?
– Ну чому, ми ж з вами чесні? Давайте називати прізвища.
– Ви розумієте, чесність тут не це... я не думаю, щоб він хотів, щоб я його називав. Не через те, що я його приховую навіть, тому що у нього зараз свої проблеми в Харкові. Коли нас "Партія регіонів" усіх дуже сильно притиснула, повірте, всім було начхати навіть на те, що відбувається навіть в низці цих компаній цієї торгової марки. Там і намагалися і торгову марку відняти, і багато інших ситуацій. І дотепер на них відбуваються, я знаю, напади від одних, інших... Тому я б не хотів озвучувати.
– До сих пір ідуть?
– Звісно.
– А як взагалі ситуація у Харкові у зв’язку з тим, що Кернес і Добкін нині все одно мають вплив, чи це перебільшення?
– Ситуація стабільна. Україна у Харкові. Це найголовніше.
КОЛИ МЕНЕ СТАВИЛИ НА КИЇВСЬКУ ОБЛАСТЬ, Я ПРОСИВ МІНІСТРА ОДНЕ – ДАЙТЕ МЕНІ "ЗЕЛЕНИЙ" НА ПРИЗНАЧЕННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ЛЮДЕЙ, ХОЧ БИ ХТО ТЕЛЕФОНУВАВ
– У березні цього року виплило відео, де колишній заступник Авакова, який пішов у відставку в травні 2015 року, Сергій Чеботар вчить якогось чоловіка, всі вважають, що це ви, корупції. Ми зараз глядачам покажемо маленький шматочок цього відео, потім поговоримо про це. На цьому відео ви?
– Це фейк, найголовніше, що я хотів сказати. Там є відео, так дійсно, де я сиджу, нарізані слова і уривки, це повірте, перетворюється на таку катастрофу. Це фейк.
– Кому було вигідно вас так підставити?
– Ну це не мене. Мене призначили тоді на посаду першого заступника, при тому вже про це говорили, що є відео, замовлення на вас є. І говорили, що будуть все одно паплюжити. Це більше, я розумію, проти міністра.
– Виключно?
– Однозначно. Я це розумію і спокійно до цього ставлюся. Реагувати на це не потрібно.
– Як натяк на незмінності системи, яка лишилася корупційною?
– Там назва основна у відео, це ... що там Троян збирав з ДАІ якісь ... Найсмішніше, ви згадайте, прийшов до міністра, поклав карту – дивіться, що творять. Ви пам'ятаєте, потім що він зробив? Початок 2015 року – арешт кількох місцевих начальників ДАІ, відсторонення від посади, звільнення Сіренка. Ми тоді в ДАІ поклали цьому край. І потім він прийняв вольове рішення навпаки – просто всіх розігнати, все ДАІ, дістали. Але там просто є фрази, я вже бачив, з віче моїх, вставлені, на відео накладено. Тому що я проїхав понад 20 районів Київської області, виступав там. І найсмішніше, я всім хочу сказати, я з Чеботарем розмовляю російською мовою, а там відео українською. Це фрази повністю, так, це мої фрази, те, що я переживав і говорив чесно на віче.
– А де зараз цей Чеботар, вам відомо?
– На лікарняному, я знаю. У нього дуже важка хвороба, він лікується.
– Ви зараз жартуєте чи серйозно?
– Ні, я серйозно.
– Серйозно?
– Так.
– Слухайте, ну якщо вже бути до кінця відвертими аби завершити цю тему, ви підтверджували, що це Чеботар на відео, так? Щодо вас – це змонтовано, це не ви, але це Чеботар. Була одна цитата, яку ми знайшли в пресі, де ви підтверджуєте, що на відео саме ця людина. Чому за такі дії, за такі слова ця людина не покарана? І зараз ви…
– За які?
– Ну за ті, які були сказані у кількох відео.
– Які?
– Заклики до корупції.
– Це брехня. Ще раз вам кажу ...
– Знову ж таки, і його слова теж підмонтовані?
– Дивіться, ось ви приходите до мене, давайте ж як люди ставитися, а не як... Приходиш ти і кажеш – я вивчив структуру певного підрозділу, я бачу їхні функціональні завдання, але бачу і напрямки, якими вони займаються, взагалі несумісні з роботою. Він каже – дивіться, вчу, коли вони працювали так-то, можливо зараз – так, а якщо ти не допустиш того, то будуть так. І наші дії? Згадайте, де начальник ВБЕЗ подівся того періоду? Його відразу звільнили. Це як раз той період. Це там відео грудня або листопада. Це мене тільки призначили, ось буквально місяць. Я ВБЕЗ весь повністю ліквідував у всій області. Я їх викликав поза штатом і звільнив усіх керівників. Хоча мені дзвонили за них такі, повірте, дуже великі "дядьки" і "тітки". Я нікого не боявся.
– Зараз до речі щось важить дзвінок "дядьки" або "тітки"?
– Він і тоді не важив нічого, тому що одна з умов, коли мене ставили на Київську область, я просив міністра одне – дайте мені "зелений" на призначення і звільнення людей, хоч би хто телефонував. Тому що я ставлю на посаду, відбираючи за показниками, за роботою, за тим, як він вміє тримати ситуацію, як вміє робити саму роботу.
КОЛИ Я ЙШОВ НА ВІЙНУ, ТО ПРОДАВ І МАШИНУ, І АКЦІЇ ВСІ СВОЇ Я ПЕРЕДАВ. Я Ж ДУМАВ, ЩО Я ПОМРУ, В ПРЯМОМУ СЕНСІ ЗАГИНУ
– Ну власне у нас з вами така сама схожа позиція – оцінюємо тільки за вчинене, а не за сказане і за красиві очі. Я хочу зараз на підтвердження ваших слів сказати, що дійсно зросла і зарплатня у чиновників, зокрема ви зараз отримуєте 56893 гривні. Це правда, так? На місяць. Фацевич – 52402, Бушуєв – 58922, Крищенко – 63828, Руденко – 61502, Вакуленко – 60903 гривні. У нас запитання одразу з’явилося – чому ви отримуєте другу з кінця зарплату? Що за така несправедливість? Все ж таки перший заступник.
– У них же вислуги більше.
– Виключно з цим пов’язано?
– Так. Тільки через це.
– Ви задоволені такою зарплатою? Як вважаєте, серед ваших колег, якщо там не себе оцінювати, а з боку – це зарплата гідна того, щоб не красти в нашій країні?
– Так.
– Гідна?
– Для керівника, для топ-менеджера – так. Однозначно.
– Якщо ми вже зачепили тему грошей, я хочу зараз проаналізувати вашу декларацію. Декларація за 2015 рік, Вадим Троян – 159795 гривень прибутку, це все зарплата. Немає жодного майна чи рахунків, крім квартири на 49,8 кв. м. Я нагадаю, що ви до того займалися бізнесом.
– Так.
– У нас виникає відповідне запитання – чому у вашій декларації немає ані натяку на збільшення доходів, ну не знаю, в банку які лежать або які були у нерухомість вкладені або ще в щось? Де ділися ці гроші?
– За 2015 рік я дійсно так і заробив. Я ж був начальником УВС, у мене інших доходів не було. Коли я йшов на війну, то повірте, я продав і машину, і акції всі свої я передав, по компаніям. Я ж думав, що я помру, в прямому сенсі загину і тут нічого такого не було. Так, переписав на маму, що було. І пішов на війну. Тому що боявся, що потраплю в полон або загину і щоб не було у них проблем. Це нормальна ситуація. Я не бачу в цьому проблем.
– Ми тільки питаємо, проблем дійсно ніяких немає. Доходи сім’ї – 432436 гривень. 15458 – це зарплата. Все інше зазначається як "інші види доходів". Ви можете пояснити ці гроші?
– Ну, це ж дружини дохід, звичайно.
– Так, ви можете їх пояснити?
– Вона в мене працює. Приватний підприємець, вона працює у великій компанії.
– О’кей, 2014 рік цікавіша декларація. Тут ви заробили 2,2 млн грн – 0,5 млн за відчуження майна і ще 1,6 "інші види доходів". Ця квартира, про яку я заявляла, – 49,8 кв.м. – тоді теж була.
– Так, була.
– Це все ваш бізнес, який приносив такі гроші за 2014 рік?
– Ну це ж якраз навесні, коли після революції...
МЕНІ СОРОМНО, ЩО НАШУ КРАЇНУ ДОВЕЛИ ДО ТАКОГО, ТОМУ Я ПРИЙШОВ НА ДЕРЖСЛУЖБУ. Я ГОТОВИЙ І БУДУ МІНЯТИ, СКІЛЬКИ МОЖУ, І ЯК ВІЙСЬКОВИЙ, І ЯК ЛЮДИНА, ЯКА ЛЮБИТЬ ЦЮ КРАЇНУ
– Коли ви пішли… так.
– Все, я вже оголосив директорам про те, що я піду, бо я розумів, що я потрібніше там. У квітні, і взагалі вже коли Крим пішов, я прийняв рішення про те, що я буду воювати за нашу країну. І все. Це нормально. Так я продав уже, я ж кажу, і машину і передав багато свого майна, яке було. Складно, ще й Янукович нас тоді сильно... У мене було дві квартири в Харкові. Довелося їх продати, бо Кернес заборонив заїжджати в місто. От і все.
– Заборонив заїжджати в місто?
– Мій знайомий, друг юності і взагалі моя близька людина, товариш – Бєлицький – тоді сидів у СІЗО. Тобто це життя. Це наша історія.
– Вас не дратує така ситуація? Чому Кернес, який свого часу не пускав вас у місто, нині на свободі?
– А чому не сидить "Опозиційний блок"?
– Тому що вони народні депутати.
– І багато чого такого. Це складно. Якби у нас уряд створив конкретну вже групу з усіх силових структур і дав вольове рішення, то я думаю, що ми б закінчили з ними дуже швидко, і вони б усі сиділи в тюрмі.
– Вам не соромно як посадовцю за те, що такі люди на свободі? Я зараз навіть не тільки про Кернеса.
– Мені соромно, що нашу країну довели до такого, тому я прийшов на держслужбу. Я готовий і буду міняти, скільки можу, і як військовий, і як людина, яка любить цю країну.
ПОЛІЦІЯ НІКОЛИ НЕ ЗМОЖЕ ДОСЯГТИ ВЗАГАЛІ НІЯКИХ РЕЗУЛЬТАТІВ, ЯКЩО ЦЕ БУЛИ ЗЛОЧИНЦІ АБО ЗАМОВНИКИ ПОЗА МЕЖАМИ НАШОЇ КРАЇНИ
– Я хочу спитати з приводу Павла Шеремета. Дійсно, наш колега, журналіст загинув 20 липня. 23 вересня інформацію про розслідування закрили, так би мовити, тому що ЗМІ заважали процесу. Принаймні такою є позиція. Про результати не звітують. Єдине, що знаємо – існує чотири версії: професійні відносини, особиста неприязнь, російський слід та спроба атакувати Олену Притулу за допомогою вбивства Павла Шеремета. 12 серпня ви казали, що не розумієте, чому справою не займається СБУ. Далі цитата, якщо дозволите, Вадиме, я процитую: "Для мене дивно, чому цю справу не взяла СБУ. Павло Шеремет був відомим журналістом, тому цією справою повинна займатися Служба безпеки України. Зрозуміло, що задіяли нас, але раз склалася така ситуація, значить, будемо ми її розслідувати". На якому зараз етапі це розслідування, яке ви назвали справою честі, а Президент Порошенко тестом для правоохоронної системи? Тест пройдено чи ні?
– Маємо прогрес. Ми не хочемо дійсно оголошувати, тому що є прогрес, ми рухаємося. А чому СБУ – та тому що, ви самі перерахували, є дві версії зовнішні. Поліція ніколи не зможе досягти взагалі ніяких результатів, якщо це були злочинці, які, наприклад, вчинили, або замовники поза межами нашої країни. Вона ніколи не зможе розкрити.
– Я знаю, що американські колеги теж були долучені до допомоги?
– Так, не тільки. Мій начальник ДКР їздив до Німеччини, те саме, ми працюємо з Німеччиною. І ось у них навіть є результати по роботі, через тиждень вони нам пообіцяли – дадуть.
– Ще одна справа, яку називають резонансною. Мені здається, що ви тут маєте більше інформації, аніж є на поверхні, хотілося б її почути. Це справа Тараса Познякова. Нагадаю, зник Тарас 5 квітня після поїздки з попутчиками від сервісу BlaBlaCar, у вбивстві Тараса Познякова підозрюють двох людей, це – Луан Кінгісепп та Дмитро Голуб. Останнього затримали в серпні, суд взяв його під варту до 2 жовтня, потім продовжив утримання ще на два місяці. Луана оголосили у міжнародний розшук. Геннадій Москаль заявив, що обоє підозрюваних – це бійці "Правого сектора". Видання "Страна" стверджує, 3 жовтня інформація: "25-летнего Луана Кингисеппа (позывной "Лука"), подозреваемого в убийстве Тараса Познякова, скрывает бывший отряд "Правого сектора" "Сонечко" в Мукачево". Ця справа розкрита?
– Так.
– Ця справа розкрита?
– Ми розуміємо, що зробили це... Я розмовляв із затриманим.
– З Голубом?
– Я з ним довго розмовляв, у нас було багато про що поговорити. Він мені навіть розповів, як це сталося, і все інше.
– Тарас вбитий і ясно, що тіло його…
– Це надто двояко.
– …десь сховане.
– Я ніколи не хотів би говорити про те, що це скоєно, якщо ми не знайшли тіла. Ми працюємо з його батьком, ми працюємо з іншими службами. Так, я зустрічався з лідерами "Правого сектора" і говорив, що якщо ви знаєте де "Лука" – віддайте. Це не праве діло – вбивати людину, це взагалі не праве – через гроші, через залізо, неважливо.
– Що вони сказали?
– Що вони не в курсі і все інше. Те, що говорять про Мукачево – так, була така інформація, підтверджую, дійсно була така інформація, що він там був. Але так само була інформація, що був він на Пісках, була інформація, що він був у Київській області, була інформація, що він був у Львові. Це дуже складно. Ми знайдемо його, він нікуди не дінеться.
– Це ваша цитата, пане Троян: "Хлопець мені розповів всю правду, ми виїжджали з ним у поля. Він сказав: "Я під протокол не говоритиму. Тобі розповім, бо знаю, хто ти, де ти був. А за скоєне я буду відповідати". Дай Бог, за тиждень ми знайдемо, де похований". Це ви сказали в серпні.
– Дійсно, так і є.
– Зараз жовтень. Більше інформації не стало з тих пір?
– Ні. Працюємо. Те місце, що він вказав, не підтвердилося. Ми задіяли багато собак, багато всього, дуже багато. Посадок скільки ми пройшли і полів, ви собі навіть не уявляєте, – дуже багато. Більше місяця працювали в цьому квадраті. Нічого так і не знайшли.
– Чому він брехав? Ви знаходите відповідь на це запитання? Якщо тіла немає…
– Це як відповідь – чому вони його вбили. Щодо "Луки" конкретно – нехай йде і здається, все одно знайдемо. Гірше буде, я так вважаю. По тому, хто знає, де Тарас похований – нехай скажуть. Це справа честі, я вважаю, для "Правого сектора" все одно хоча б дати інформацію, де похований Тарас, і віддати тіло батьку. Це важливо. Це навіть по-християнськи. "Правий сектор" у нас християни, ось для них кажу як є.
У НАС Є "ЗАКОН САВЧЕНКО" – ЦЕ ВПЛИВАЄ НА КРІМІНОГЕН ДУЖЕ СИЛЬНО
– Я хочу в цілому з вами поговорити про криміногенний стан, стан зі злочинністю в Україні. Деканоідзе у вересні, це найактуальніша інформація на даний момент, заявила – злочинність зросла на 23% порівняно з аналогічним періодом минулого року. 23% – це дуже багато. Це на 23%, тобто це не стала цифра – це збільшення.
– Є багато чинників, які впливають. Основний чинник, який впливає на 90% у країні – це соціально-економічна складова. Ми з цим сперечатися не будемо.
– Тобто це перший фактор, який впливає на рівень злочинності?
– Найголовніший і він зараз дійсно впливає. Люди стали бідними.
– Так.
– У нас є "Закон Савченко" – це впливає на кріміноген дуже сильно.
– Давайте щодо "Закону Савченко". Назвіть цифри, будь ласка. Скільки людей вийшли на свободу і скільки очікується вихід і за які злочини? Ще раз, мені б хотілося аби ви це вголос сказали.
– Зараз уже вийшло до 9000. Нами затримано вже за скоєння тяжких, особливо тяжких злочинів близько 900 осіб. Заарештована з них вже половина, вже сидять, назад до в'язниць їх відправили. Ну основних – це 22 вбивства, 67 розбоїв. Вбивств вже більше, ми просто говоримо про конкретні 22 вбивства, а епізодів там більше. І такі речі впливають. Я ніколи не хвалив, не говорив, що ми супер працюємо, але ми працює дуже сильно інтенсивно, без вихідних. Це наше недопрацювання, що ми їх ще не всіх спіймали. Це я точно розумію.
– Просто розумієте, коли існує розмова про негативне ставлення, коли існують такі кричущі цифри, про які ви щойно розповіли, то відповідь очевидна – з цим треба щось робити.
– Яскравий вам приклад один. Він складний для сприйняття. Я ніколи не любив такі речі говорити вголос, але їх потрібно вже тепер говорити. Кіровоград. Маніяка випустили раніше – він убив дівчинку до цього, згвалтував і пограбував. Зараз він вийшов раніше терміну. Підсумок простий – ми втратили трьох дітей. Ми точно знаємо, ми вже його заарештували. Але трьох дітей ми не повернемо. Це є та відповідальність за ті 22 вбивства, яку повинен кожен депутат усвідомлювати. Це ті 22 – що ми довели. І вони ще більше будуть виходити. Ми ж повинні, ми поліція, ми ... взагалі уряд повинен працювати на профілактику, на випередження, ми не повинні навпаки давати їм ще більше можливостей.
ДІЙСНО ДУЖЕ БОЮСЬ ВТРАТИТИ БАТЬКІВЩИНУ І СІМ’Ю
– У нас бліц-запитання, Вадиме, дуже коротенькі, і я прошу вас не вертітися відповідати.
– О’кей.
– Перше запитання. Чим поліція відрізняється від міліції?
– Відкритістю.
– Ви колись приймали наркотики?
– Ні.
– Ви звинувачуєте у здачі Криму тогочасне керівництво держави, наприклад, Турчинова, Парубія або Пашинського?
– Ні.
– Назвіть головну перевагу легалізації проституції, ми знаємо, що ви її підтримуєте.
– Я не підтримую, я кажу про те, що потрібен все-таки компроміс.
– Тобто ви "за" чи "проти"?
– Компроміс.
– Компроміс. Я не зрозуміла відповіді. О’кей, скільки разів ви можете віджатися від підлоги?
– 50.
– Ого. Ви лякаєте людей своєю кремезною зовнішністю?
– Не знаю.
– Що викликає у вас страх? Взагалі є у вас таке відчуття страху, боїтеся?
– Втратити батьківщину і сім’ю.
– Цього боїтеся?
– Дійсно боюсь. Дуже.
– Чого вам не вистачає аби бути ідеальним чоловіком? Ну от якби ви на себе з боку дивилися, наприклад?
– Більше бути, скажімо так, ніжним і відкритим до своїх близьких. Буваю дуже грубим, жорстким, тому що коли бачу, що далі мені потрібно зробити – не дивлюся на слабкість або ніжність. А потрібно, буває, бути м'якше.
СЕНТИМЕНТАЛЬНІСТЬ У МЕНЕ З'ЯВИЛАСЯ ПІСЛЯ ВІЙНИ. ОСЬ ЦЕ, САМЕ ОСЬ ЦЕ – ВТРАТА. ТІЛЬКИ ТАМ ТИ БАЧИШ ІНШІ ФАРБИ Й УСВІДОМЛЮЄШ, ЩО ТОБІ ДАЮТЬ ІНШИЙ ШАНС
– Ви мені можете сказати, чому у вас зараз очі засльозилися? Тому що запитала про страх і про те…
– Про сім’ю.
– Про сім’ю. Це те, що у вас викликає таку чуттєвість, так?
– Так.
– Я хочу вас обійняти. Все добре, все добре.
– Сентиментальність у мене з'явилася після війни. Ось це, саме ось це – втрата. Тільки там ти бачиш інші фарби, ну й усвідомлюєш, що тобі дають інший шанс. Боротися потрібно.
– Вам подобається використовувати силу? От, наприклад, відносно злочинців? Яке відчуття при цьому?
– Ні, не було жодного разу. Злочинець, коли він вже затриманий, він слабкий, повірте, і боягуз. Тому там навіть сила не потрібна.
– У чому головна помилка мешканців Донбасу?
– Тому що коли цар їх йшов і сказав, що там фашисти і вороги – вони повірили в це. Ще раз йому повірили. Це була дурість.
– Цар – це Янукович?
– Так. І всі їхні посіпаки.
– У чому слабкість Путіна, на вашу думку?
– У тому, що він не бачить того, що приведе геополітично свою країну до розрухи.
– Українська влада прослуховує ваш телефон?
– Це треба у служб запитати. Думаю, так. Я ж все-таки особа першої категорії. Так.
– Ну ви до цього спокійно ставитеся?
– Абсолютно. Що мені приховувати?
– Ви вважаєте себе "троянським конем" у МВС?
– Знаєте, Троян ще має значення ... У слов'янських народів був бог Троян. І ось він був якраз творець. Вважається, що він слов'ян навчив будувати, щоб все було робоче і функціональне. Я вважаю себе більше такою людиною, ніж такою якоюсь прихованою річчю.
– Який ваш улюблений ресторан у Києві?
– У Києві?
– Так.
– Ну був клуб "Ра", але вже його немає, а так у мене немає ресторанів, я люблю домашню кухню.
– Ви схожі на персонажа пісні "Настоящий полковник" Алли Пугачової?
– Не знаю, я навіть не знаю, який його образ.
– У кожного свій. Ну от коли чуєте цю пісню, себе уявляєте "настоящим полковником"?
– Я ніколи її не чув, скажу вам так. Я в дитинстві, напевно, чув.
– Яка ваша улюблена пісня або гурт?
– Гурт?
– Що слухаєте?
– Ой, hardcore.
– Ого, нічого собі. Наприклад?
– Clawfinger, в такому дусі.
– Українці?
– Все українське люблю дуже.
– Ви розумієте вето Президента на закон про амністію бійців АТО?
– Ні.
– Не розумієте? Вважаєте його несправедливим?
– Я вважаю, що потрібно це зробити. Це мотивує людей.
– Тобто наші розмови про "Правий сектор" і приналежність деяких людей, як приклад, я зараз не акцентую на "Правому секторі", все одно не мотивація для цього?
– Ми ж не були на їхньому місці там. Розумієте, там були складні рішення часом. І я вважаю, що потрібно його прийняти.
– Куди ви найбільше витрачаєте зароблених грошей, на що?
– Та нема такого. Ну більше мабуть на активний спосіб життя.
– Наприклад?
– Я люблю активний відпочинок.
– Відпочинок?
– Так. Я аж складаю гроші і витрачаю на нього –дайвінг, в гори лізти можу, я все люблю активне, вейкборд, неважливо.
– Зрозуміло. Що ви востаннє дарували своїй дружині?
– Квіти.
– Квіти? Взагалі часто даруєте щось дружині?
– Так.
– Ви з тих, хто дарує?
– З тих, хто не забуває, що треба приділяти увагу.
– Дайте потисну руку, молодчинка. Хто для вас герой України?
– Святослав Хоробрий.
– Що може вас розчулити? Ну ми вже знаємо що.
– Так, це близькі.
– Ну і останнє запитання, воно риторичне, але я маю його поставити. На які кроки зараз, якщо є помилка, то можливо ви висловите свою думку, має піти українська влада, аби закінчилася наша війна, і якщо вона не йде зараз на ці кроки, то в чому основна помилка?
– Потрібно розвивати армію, робити її добровольчою, вкладати не в 200 тисяч, а краще в 50 тисяч солдатів і в озброєння. Тоді нас будуть боятися, і ми зможемо перемогти будь-якого ворога. І нас будуть поважати.
– Я вас поважаю. Я дуже дякую, що ви сьогодні до мене прийшли, мені було надзвичайно приємно з вами говорити. Я думаю, нашим глядачам теж відкриється ще одна сторінка сучасної Національної поліції, це важливо. Дякую за відкритість і удачі вам, будемо вболівати.
– Дякую вам.
– Хочеться додати, що Вадим Троян – це такий гарний приклад реалізації вояки в реальному житті. Нам би дуже хотілося аби таких прикладів в Україні ставало більше. До зустрічі наступного тижня.
Яніна Соколова, "5 канал"
