5 канал

Генетик Олександр Коляда: Треба змінити ставлення до науки, бо ГМО – це не шкідливо, ГМО – це корисно

Генетик Олександр Коляда розповів чим гени українців схожі та відмінні від сусідів, чому ГМО - це корисно, та коли з'являться ліки від старіння

ГЕНЕТИК НЕ СТАВИТЬ СОБІ ЗА МЕТУ ЩОСЬ ПОЛІПШИТИ В ГЕННІЙ ІНЖЕНЕРІЇ – ЦЕ ТАКИЙ ПОБІЧНИЙ ПРОДУКТ ДІЯЛЬНОСТІ ГЕНЕТИКИ

– Думаю, глядачам буде надзвичайно цікаво поговорити і послухати молодого генетика. Пропоную перейти на "ти", ми досить давно знайомі. Можливо так буде зручніше. Хочу щоб ми з тобою поговорили про стан науки генетики в Україні, в першу чергу. Плюс ти вивчаєш те, як люди старіють. І мені здається, що це для українців буде цікаво, адже, наскільки я розумію, кількість українців зменшилася за останні роки. В тому числі через те, що більше старих людей, їхня кількість значно вища, ніж кількість молодих людей чи дітей, наприклад. Ось про це хотілося б поговорити з тобою. Ну а найперше питання: як ти взагалі вибрав професію генетика?

– Ну це таке запитання – на нього відповідь зрозуміла, тому що це найцікавіше у світі. Насправді якщо шукати відповіді на запитання "чому все навколо нас все таке", то ми весь час йдемо в якісь дрібниці. Люди спілкуються, бо вміють говорити, кажуть вони, бо у них є мова. А чому у них є мова? Чомусь у одних тварин є мова, а у інших немає. І ось відповідь на це запитання, на останнє запитання в цьому ланцюжку дає саме генетика. Тому що можна так зробити, пересадити деякі гени організмів, у яких є мова, організмам, у яких їх немає – з'явиться мова, все.

– Наскільки просто тобі в Україні займатися генетикою, займатися тим, що ти любиш найбільше у цьому житті?

– Всім можна займатися, якщо ти це любиш, якщо ти там професіонал своєї справи. Тобто це найголовніша запорука успіху. В Україні генетика, звісно, в тому стані, в якому і всі інші галузі нашої країни щодо всіх інших. Тобто нічого надприродного тут у нас немає. І якоїсь особливої школи генетики як такої не було.

–Але ти ж звідкись з’явився?

– Я вчився, так. У нас випускають генетиків – це Київський університет, Одеський, Львівський, Івано-Франківський, Харківський.

– І з твого покоління – просто я більше не знаю молодих генетиків, може ти знаєш – з твого покоління як багато людей обрали взагалі такий напрямок свого життя?

– Вони розчиняються, тому що генетика річ різнопланова. Тоді, коли ви здаєте якийсь аналіз на якісь мікроби у крові – їх теж часто робить генетик. Тому що це, по суті, генетичний аналіз. Багато людей йдуть в медицину, працюють там. У них просто немає часу займатися наукою, вони займаються там лікуванням людей. Частина займається генетикою мікроорганізмів на заводах якихось йогуртів, частина в конярстві, бо коней теж треба виводити важливої породи – теж усе роблять генетики. Їх дуже мало, 50 чоловік на рік – вони розсіюються по різних галузях.

– Ну а загалом ти займаєшся генетикою для чого? Для того аби своє життя зробити цікавішим, або зробити життя інших людей зробити довшим, наприклад? Або зробити життя інших людей якіснішим?

– Мета генетики – це, в першу чергу, зрозуміти, як це все працює. Тобто генетик не ставить собі за мету щось поліпшити в генній інженерії – це такий побічний продукт діяльності генетики. У генетиці важливо зрозуміти: чому потрібні органи нашого тіла ростуть у потрібних місцях і працюють в тій послідовності, в якій вони є. І в ході цього цікавого шляху і визначаються ще якісь цікаві напрямки.

ЗАРАЗ ШКОЛЯРІ ПІСЛЯ ІНТЕРНЕТУ РОЗУМНІШІ БАГАТЬОХ НАУКОВЦІВ НАШОЇ ЛАБОРАТОРІЇ, БО ВОНИ ЗА НІЧ ЗМОГЛИ ПРОЧИТАТИ, ЛЕЖАЧИ НА ДИВАНІ, ТУ ІНФОРМАЦІЮ, ЯКУ НАМ РАНІШЕ ДОВОДИЛОСЯ ДЕСЬ КСЕРОКОПІЮВАТИ І ДОБУВАТИ З ВЕЛИКИМИ ТРУДНОЩАМИ

– Ну от я можу собі уявити себе як інтерв’юера генетика, якому там за 40 чи навіть за 50 років. Я впевнений, що в нас, напевно, ще з радянських часів науковці, не лише генетики, залишаються досить дорослими людьми. І ось мені цікаво. Як відбувається зустріч поколінь молодих науковців з науковцями, назвемо це, з більшим досвідом, і з більшою кількістю років?

– Ну по-різному проходять, за рахунок того, що старого покоління менше, молодому поколінню трохи простіше працювати. Але все одно трапляються різні ситуації. Проблеми науки помінялися кардинально, тому що раніше найцінніше – це була інформація. Щоб щось дізнатися, треба було піти в бібліотеку, дістати одну книгу, яка один на мільйон чоловік, і сидіти її там читати. Зараз школярі, які приходять з дому після інтернету, розумніші багатьох наукових співробітників нашої лабораторії, тому що вони просто за ніч змогли прочитати, лежачи на дивані, ту інформацію, яку нам раніше доводилося десь там ксерокопіювати і добувати з великими труднощами. Тому зараз дуже рано можна стати дуже хорошим фахівцем. Просто йти в свою ...

– Тому що доступна інформація?

– Так, в першу чергу, це. У них вистачає практичних навичок, коли все це руками треба робити, але хоча б на рівні теорії це може зробити двадцятирічний хлопець-дівчина.

– А існує таке, що от від старшого покоління – ви занадто молоді, ви мало що розумієте, ви ще не жили стільки часу в науці, наприклад, або в середовищі Міністерства освіти, не знаю, тому ви не спроможні цим займатися?

– Таке є, як і у всіх інших галузях – це теж має сенс. А то дійсно, одна справа щось знати, а інша справа розуміти, як наука влаштована. Можна там щось вірити, щось думати, але людина, яка 50 разів це зробила, розуміє, що кожні дев'ять з десяти гіпотез вмирають. І ваша нічим не краща, тобто скоріше за все вона помре – це теж досвід, який треба переймати.

ОДНА З ГОЛОВНИХ ПРИЧИН, ЧОМУ В НАС ВСЕ ПОГАНО ПРАЦЮЄ – НЕ ТОМУ ЩО У ЛЮДЕЙ ГРОШЕЙ МАЛО, А ТОМУ ЩО ЛЮДИ СПОДІВАЮТЬСЯ, ЩО ГРОШІ ПОВИННІ ПРОСТО НАДХОДИТИ ТИМ ШЛЯХОМ, ЯК У РАДЯНСЬКОМУ СОЮЗІ

– Молоді генетики, як і, назвемо їх, дорослі генетики працюють за якісь кошти, вочевидь. Відомо, і це не секрет, мені здається, ні для глядачів, ні для тебе, ні для мене, що часто наука в Україні працює з грантами і за грантові кошти від Сполучених Штатів, від ЄС. З ким ти працюєш? З якими грошима?

– Ну наука так і повинна працювати у світі. Тобто це одна з головних причин, чому в нас все погано працює. Не тому що у людей грошей мало, а тому що люди сподіваються, що ці гроші повинні просто надходити тим шляхом, як вони надходили в Радянському Союзі.

– Тобто держава платити має?

– Тобто нецільове, тобто на щось, на звіти, які ніхто не читатиме. На Заході, як і в усьому світі, гроші даються під результат. Тобто у нас є проект, ми говоримо, що придумаємо речовину, яка на 5% зменшить імовірність виникнення зморщок. Все, нам на це потрібно стільки грошей, і стільки років, і стільки людей, і таке обладнання – все. Ми досягаємо цього результату, пояснюємо, якими шляхами ми до цього дійдемо, в будь-якому випадку до цього дійдемо. Тому що є методологія, яка дозволить в будь-якому випадку за п'ять років знайти цю речовину. Такого не може бути, щоб не знайшли. І це робиться. І це виходить, гроші відпрацюються.

МОЖНА ТАК СПЛАНУВАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЩО БУДЬ-ЯКИЙ ЙОГО РЕЗУЛЬТАТ БУДЕ КОМУСЬ КОРИСНИЙ. ОДИН ДОПОМОЖЕ ЗАГОЮВАТИ РАНИ, ПРОТИЛЕЖНИЙ – БОРОТИСЯ З РАКОВИМИ КЛІТИНАМИ

– Така історія ж є традиційна, наскільки я розумію?

– Це звичайна схема. Тобто можна так спланувати дослідження, що будь-який його результат буде корисний комусь. Один результат допоможе загоювати рани, протилежний результат допоможе боротися з раковими клітинами, так щоб клітини не ділилися. І будь-який результат буде десь цікавий, застосований в якійсь сфері життя.

– Наскільки я можу розуміти, я знаю це, тому що раніше про це з тобою говорив, це точно буде цікаво, ти ж досліджуєш українців e тому числі. Не лише як ми старіємо, а й загалом. Які є особливості у нації? Можеш розказати глядачеві про те, які особливості в українця, генетичні особливості?

– Ну ось українець, людина, яка живе в Україні. Націй у науці як таких немає, це такий собі термін, який придумали там у XVII–XVIII столітті. Є етнос, так можна сказати. Народи, етнос – це більш наукові терміни. І тут українці перебувають на генетичній мапі там же, де й на географічній: між поляками, росіянами та білорусами. Тобто ніяких особливостей тут немає. Ми братні народи, з усіма східними слов'янами, так як і повинно бути.

– Генетично.

– Ну а іншого немає. Ну є якісь... але з точки зору науки є тільки генетика. Люди одружуються, народжують дітей і все – це є продовження роду. Є якісь нашарування мов. Нація може переймати іншу мову, але це не так цікаво. Сьогодні вивчу цю, завтра іншу, гроші і так далі. Але кров – вона все одно єдине, що дійсно існує.

– А є якісь особливі гени, які, наприклад, українцям лише властиві? Є щось, чим ми суперособливі?

– Ні, такого немає і бути, в принципі, не може. Тобто немає, напевно, жодного народу, у якого був би свій специфічний ген.

– Ну слухай, азіати, наприклад, можуть мало пити і швиденько п’яніти, тому що у них дефіцит...

– У них, так, у них проблема там з алкогольдегідрогеназою – це особливий фермент, але це не вони. Так само як вони це роблять, так само у жителів Чукотки ті самі гени, і у багатьох жителів Африки ті самі гени. Це не означає, що африканці – ті самі японці, це означає, що просто частота цього гена і в Японії, і в Якутії, і в Африці вища, ніж у середньому по Європі. Тобто тут йдеться про відсотки.

ДОВГОЖИТЕЛІ ЧАСТО НЕ ВЕДУТЬ ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ. ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ДОЗВОЛЯЄ ЗБЕРЕГТИ СЕБЕ В ПОТРІБНІЙ ФОРМІ, АЛЕ ДОВГОЖИТЕЛЕМ ЛЮДИНУ МОЖЕ ЗРОБИТИ ВИКЛЮЧНО ЇЇ ГАРМОНІЙНА ГЕНЕТИКА

– Виходить українці не особливі генетично, нехай так. Давай тепер поговоримо про українців, які старіють. Взагалі про нас, про людей, які старіють. Ти вивчаєш, ти займаєшся цим певний час: багато в країні довгожителів?

– Довгожителі, тобто люди, яким більше 90 років, в Україні кожна п'ятисота-тисячна людина десь доживає до цього віку. Це нормальна величина. Найбільший рекордсмен тут Японія, Франція і ще в деяких регіонах. Ми десь знаходимося посередині. Це дуже цікаво, тому що ці довгожителі, як показує й наше дослідження в Україні, і в усьому світі, вони часто не ведуть здоровий спосіб життя. Тобто наш ось такий міф соціальний...

– ...не справджується…

– ...що можна... Найдовший довгожитель – це мадам Кальма, вона прожила 122 роки, з них 95 вона курила. Тобто 95 років вона курила і кинула тільки в 117 років це робити.

– Але це не означає, що вам треба бігти і курити.

– Так, це ніяк не сприяє, хоча куріння запобігає деяким захворюванням, але це дуже-дуже мізерний відсоток порівняно з його шкодою. Тобто здоровий спосіб життя дозволяє зберегти себе в потрібній формі, але довгожителем людину може зробити виключно її гармонійна генетика. Тобто хороші гени, успадковані від батьків.

– А, тобто немає якоїсь певної специфіки – це лише як гени йдуть туди вниз, до твого покоління, до коріння твого покоління?

– Ну це при кожному змішуванні людей, при кожному зачатті відбувається ось така генетична лотерея, і ми не знаємо, які гени і половину яких генів від батьків ми витягнемо. Якщо ми витягнемо потрібну половину генів, потрапимо у вдалі умови, то ми проживемо 90 і 100, і 120 років.

– А що означає "витягнути потрібний ген"? Можете пояснити?

– Гени в новому поколінні організовуються випадково, це головна засада генетики. Тобто кожен батько дає 50% своєї генетичної інформації. І ось які 50% він дасть із цього розмаїття – ось це спонтанно відбувається.

ВИЖИВАЛИ ТІ ЛЮДИ ПІСЛЯ ГОЛОДОМОРУ, ЯКІ ЗДАТНІ НАКОПИЧУВАТИ БІЛЬШЕ ЖИРІВ ІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА. А КОЛИ ЦІ ЛЮДИ ДАЮТЬ ПОТОМСТВО, ВИЯВЛЯЄТЬСЯ, ЩО ЦЕЙ ГЕН ПІДВИЩУЄ РИЗИК РОЗВИТКУ ДІАБЕТУ

– А ви досліджуєте в лабораторії те, на що українці хворіють, наприклад? Особливо часті випадки певних хвороб. І чи це пов’язано з тим, який генотип чи генофонд в Україні?

– Так, це трошки пов'язано, ми ось якраз займаємося генетичною схильністю людей до захворювань. Тобто кожен народжується, але ось хтось має схильність до якогось захворювання більшу або меншу. І це записано, так само як і колір очей і колір волосся, в нашій ДНК, ось власність нашого метаболізму. Тобто, наприклад, у людей, які пережили Голодомор, є такі дослідження, і наші в тому числі, що відбувається якась селекція. Виживали ті люди після Голодомору, які здатні накопичувати більше жирів із зовнішнього середовища. А коли ці люди дають потомство, виявляється, що цей ген підвищує ризик розвитку діабету. Тобто люди теж накопичують жир, але Голодомор таким чином зробив маленьку селекцію. Ось це було в Ленінграді, швидше за все це сталося й в Україні, маленьку селекцію на людей, схильних до ожиріння, діабету другого типу. Але такі ситуації постійно, тобто їжа постійно робить з нас людей. Картопля зробила, пшениця зробила, всі продукти харчування з нас трошки зробили інших людей.

КОЖНА ДЕСЯТА ЛЮДИНА МАЄ ПІДВИЩЕНУ ГЕНЕТИЧНУ СХИЛЬНІСТЬ ДО РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ЗАХВОРІЄ НА ІНФАРКТ, ІНСУЛЬТ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЧИ БІГАЄ ВРАНЦІ

– А які хвороби ще для українців є розповсюдженими з того, що ви досліджували?

– Тут це більше зав'язано не так на генетику, а на соціальний стан. Чим більше такий соціальний гніт, тим більше ризик серцево-судинних захворювань. Тобто як тільки економічне становище стає трохи краще, онкологічні захворювання не перевищують, але починають зростати – в Україні все ж таки серцево-судинні на першому місці, онкологія йде на другому-третьому місці.

– Я так розумію, що серцево-судинні хвороби нерідко справді через їжу власне виникають? Через режим того, як ми їмо загалом, це так?

– Це так, але це не новина, ніби немає нічого дивного.

– Безумовно, але для глядачів це буде новина.

– Зараз велика революція відбувається в розумінні харчування. Зараз ми переглядаємо концепцію холестерину, холестеролу. Тепер ми розуміємо, що це не настільки шкідливо, як ми вважали раніше. Що смажене м'ясо – це шкідливо, але іншими шляхами впливає на наше здоров'я. Не дивно, що харчування впливає на те, наскільки ми повніємо, наскільки і на що ми хворіємо. Дивно те, що якась частина з нас хворіє незалежно від харчування. У випадку серцево-судинних – це 13% людей. Отже, кожна десята людина захворіє на серцево-судинні захворювання – інфаркт, інсульт – незалежно від того, чи бігає вранці...

– Це в Україні?

– Це в Україні, так. Це дані ВООЗ.

– Кожна десята людина?

– Кожна десята людина має підвищену генетичну схильність до розвитку серцево-судинних захворювань.

– Ти можеш нам пояснити звідки це взялося?

– Це особливість нашого тіла, тобто основа природи – це розмаїття. Всі ми повинні бути настільки різними, щоб якщо щось сталося, хоч хтось вижив. І ось це розмаїття іноді добре, тому що всі ми з вами різні. А іноді погано. Виявляється, що хтось із нас має тонші стінки судин, хтось із нас має підвищений тиск від самого народження. І ось у природі це розмаїття потрібне, а ми це називаємо хворобами. І з цим боремося, і нам це не подобається.

ВАРТІСТЬ РОЗШИФРОВКИ ГЕНОМА ОДНІЄЇ ЛЮДИНИ БУЛА ЯК БЮДЖЕТ МАЛЕНЬКОЇ АФРИКАНСЬКОЇ КРАЇНИ. ЗАРАЗ ЦЕ КОШТУЄ ДУЖЕ ДЕШЕВО, ДОСТУПНО

– До речі, цікаво те, що я колись проходив генетичний аналіз, досліджували мою слину, і виявилося, що я не можу, наприклад, багато випивати кави. Я можу пити лише одну чашечку один раз на день, не більше. Якщо більше, то тоді в мене буде більше шансу інфаркту. Я так розумію, що кожна людина, кожний українець, неважливо, кожний японець, американець може дослідити себе, свій ген. І таким чином собі вибрати дієту або там життєвий шлях певний. Це працює? Це взагалі популярно?

– Так, це набирає обертів, це популярно, тому що ми звертаємо увагу на багато показників, чому не звертати на першопричину? І генетика якраз дає підказки про те, що трапиться потім. Ось те, що ми знаємо. Ось те, що ти робив про кофеїн, і ось ці гени детоксикації кофеїну, вони якраз дозволяють заглянути назад і простежити: а скільки людей, які пили різну кількість кави, захворіли на які болячки? Перегорнути цю статистику і сказати: "Хлопці, та вам же не можна пити, бо всі ваші брати по вашому гену набагато частіше хворіють". Так, це унікальна інформація, яку ніякі інші методи, крім генетики, молекулярки не дають.

– До речі, коштувало це десь півроку тому приблизно 1200 гривень, можливо, комусь це буде цікаво.

– У всьому світі вартість генетичних тестів порівняна з біохімічними…

– Крові, маєш на увазі?

– Так. Так само, як ми здаємо на формули крові, на якісь патогени у крові, так само коштують генетичні методи. Вони дешевшають. Вони будуть колись дешевше.

– Ти говориш, що розвивається, люди починають частіше звертатися до генетичних тестів, ти це маєш на увазі? А чим це викликано? Тим, що збільшилася кількість інформації про генетику загалом?

– По-перше, дешевшають методики, тобто 20 років тому це коштувало шалених грошей. Це були бюджети цілих країн – розшифровка генома однієї людини. Вартість розшифровки генома однієї людини була як бюджет маленької африканської країни. Америка витратила дуже багато грошей на це, зробивши перший раз, другий і десятий. Так, зараз це коштує дуже-дуже дешево, доступно. Але і в людей є інтерес, тому що всі розуміють, що лікувати хвороби – це не вихід. Що робити молодій людині, яка хоче не захворіти на захворювання, хоче їм запобігти. Для цього потрібно знати, які для нього актуальні. Тому що лікувати – можна вирізати, можна купірувати біль, знеболюючі, снодійні і так далі, але це коли вже щось є. Як зробити так, щоб цього не сталося?

ОСТАННЄ ВІДКРИТТЯ, ПОКАЗУЄ, ЩО НАВІТЬ НА ЛЮДЯХ МОЖНА ГЕНЕТИЧНИЙ КОД РЕДАГУВАТИ. МОЖНА ЗРОБИТИ В ДОРОСЛОМУ ВІЦІ СОБІ ЯКУСЬ ІН'ЄКЦІЮ, І ВИПРАВИТИ СОБІ ТОЙ ГЕН, ЯКИЙ ВІДПОВІДАЄ ЗА СХИЛЬНІСТЬ ДО ЯКОГОСЬ ЗАХВОРЮВАННЯ

– Кілька хвилин залишається, хочеться поговорити про відкриття в генетиці, які відбулися останнім часом. Я впевнений, що ти за цим стежиш, мені здається, що це твоя пряма робота. Поділися з нами.

– Головне відкриття останнього часу, дійсно приголомшливе, тому що не пов'язане з редагуванням генома. Ось те, що я говорив, що генетика – це щось фатальне: ми це успадковуємо у батьків, йдемо з цим все життя і ніяк це змінити не можна. Ось останнє відкриття, яке показує, що навіть на людях можемо цей генетичний код редагувати. І зараз понад тисячу препаратів проходять клінічні випробування, вже тестуються на людях у всьому світі, створюючи людей ГМО. Тобто таким чином, коли можна зробити в дорослому віці собі якусь ін'єкцію, і не лікувати симптоми болю десь, а виправити собі той ген, який відповідає за схильність до якогось захворювання. Ти народився, не ти... людина народилася зі схильністю – Анджеліна Джолі – до раку грудей, робить собі один укол, і раз і назавжди позбувається даного захворювання, тому що змінює свій ДНК.

– А що стало причиною того, що таке відкриття відбулося?

– Розвиток технологій, насправді фундаментальна наука, тому що цей механізм, узятий у дуже простих одноклітинних бактерій, вставлений у геном людини. І об'єднання дуже різних сфер життя дозволило створити ось таку ось технологію: як можна це робити. Зараз це тестується на людях, це вже надходить у продаж, і вже скоро в аптеках у нас будуть ліки для запобігання цілій купі захворювань.

ТЕ, ЩО МОЖЕМО ЗРОБИТИ ВСІ МИ –ЗМІНЮВАТИ СВОЄ СТАВЛЕННЯ ДО НАУКИ. РОЗУМІТИ, ЩО ГМО – ЦЕ НЕ ШКІДЛИВО, ГМО – ЦЕ КОРИСНО. НЕ ГОМЕОПАТІЯ, АЛЬТЕРНАТИВНА МЕДИЦИНА, А САМЕ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНІ ШЛЯХИ

– Фактично ми входимо в еру чи в епоху, де людина може бути не безсмертною принаймні, але здоровою весь час, тільки тому що вона знає, або зможе завдяки генетикам або лікарям, собі в певний час правильну вітамінку дати собі?

– Так, до цього все йде. Здоровий спосіб життя, який ми всі підтримуємо, потрібен нам тільки для того, щоб у хорошій формі протриматися ще 20 років до того моменту, коли ці технології вийдуть на ринок і стануть настільки дешевими, щоб ми могли жити стільки, скільки ми захочемо.

– Слухай, а старіння? Боремося якось зі старінням?

– Ось ця технологія якраз і застосовується для старіння. Тобто є люди, які намагаються це вже на собі... Це дійсно можна, тому що старіння – це запрограмована більш-менш програма. У нас є гени старіння, є організми, які навчилися це вимикати. Вони уникли старіння в природі, ми підгледіли, як це у них сталося. І можемо вставити собі ці їхні методи, ці гени собі, і теж, як вони, уникнути старіння. Вони, на хвилиночку, продовжили собі життя в десять разів. Це ссавці, які в десять разів просто ось так от "на шару" продовжили собі тривалість життя за допомогою маленьких мутацій.

– А скільки часу потрібно для того, щоб ми теж могли це зробити?

– Часу – незрозуміло, тобто це технології найближчих десяти-двадцяти років. Те, що можемо зробити всі ми – це просто трохи змінювати своє ставлення до науки. Розуміти, що ГМО – це не шкідливо, ГМО – це корисно, стежити за цим, і ось йти в цьому напрямку. Не гомеопатія, альтернативна медицина, а саме високотехнологічні шляхи.

– Ти говориш, що ГМО – це не є погано? Але, слухай, ми всюди бачимо в маркетах, в тих же емоціях: "неякісно, це дуже не потрібно, ми маємо брати все органічне, все має бути натуральне". Тут якось не співвідноситься.

– Так, ми часто читаємо лекції, які якраз називаються "Органік проти ГМО". Де пояснюємо, наскільки шкідлива і багата на пестициди, шкідливі продукти, наскільки дорога, наскільки екологічно шкідлива екологічна продукція при її виробництві. Ми цього не знаємо, тому що бачимо слово "органік". Якщо ви розберете технологію – це дуже дорога продукція, яка дуже часто шкодить довкіллю.

– Ну так, органічні помідори коштують втричі дорожче, ніж звичайні помідори.

– Крім цього, пам'ятаєте історію кілька років тому, коли в Європі отруїлася ціла купа людей Escherichia coli, яку знайшли в салаті, які в Німеччині на органічних фермах вирощували, удобрювали гноєм, а не нормальними схваленими препаратами. Сенс ГМО – зробити продукти більш стійкими до шкідників, більш транспортабельними тощо. Тобто нічого шкідливого тут бути не може і немає.

– Тобто Олександр Коляда дає відповідь глядачеві, що ГМО – це нормально?

– Всі науковці, сто відсотків науковців, які пройшли експертизу у психіатра і залишаються нормальними людьми, скажуть одне і те саме. Тому що вони прочитали у школі підручник, вузівський підручник. І ще там півроку пропрацювали в науці.

– Мені здається, що це реально буде новина для багатьох наших глядачів. Така цікава важлива відповідь. Дуже дякую. Мені здається, що це точно корисний ефір для багатьох глядачів.

"5 канал"

Попередній матеріал
У Києві боржникам за комуналку погрожують арештом майна та кримінальною відповідальністю
Наступний матеріал
СБУ не причетна до зникнення стародруку "Апостол" Федорова – Гітлянська

Генетики винайшли новий ефективний метод лікування раку мозку

Генетики створили собак з подвійною м'язовою масою

Ліки проти туберкульозу, гепатиту та для дітей із рідкісними генетичними хворобами купуватимуть міжнародні організації