голова Меджлісу кримськотатарського народу
5 канал

Чубаров: кримські татари не підуть на вибори російської Держдуми

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров у програмі"Погляд" на "5 каналі" розповів про те, що: для звільнення кримських в’язнів потрібні дії міжнародної спільноти; у провокацію з "диверсіями" у Криму був залучений Путін; з початку серпня контактів між президентами України і Росії немає; кримські татари не будуть брати участі у виборах до Держдуми РФ

ЩО БИ ДЕРЖАВА НЕ РОБИЛА САМОСТІЙНО, БЕЗ ЖОРСТКИХ, НОВИХ ДІЙ МІЖНАРОДНОЇ СПІЛЬНОТИ ПО ВІДНОШЕННЮ ДО РОСІЇ, ЦЬОГО, ЩО РОБИТЬ УКРАЇНА, БУДЕ НЕДОСТАТНЬО

Сьогодні в Києві акція на підтримку заступника лідера Меджлісу Ільмі Умерова, якого російська влада запроторила в лапи каральної психіатрії на території окупованого півострова. Що відомо про його стан сьогодні?

– Стан Ільмі критичний. Ви знаєте, Ільмі – це дуже давній учасник кримськотатарського національного руху. Людина, яка ще в дитинстві була перший раз приведена тоді до КГБ. Це вони з братом коли були ще школярами, виписали листівки і розклеювали їх там, де жили у вигнанні. Вони закликали дорослих кримських татар, щоб вони зберігали гідність і боролися за повернення на батьківщину. Оця дитина, тепер уже у 59-річному віці, наш колега, наш товариш, друг, він сьогодні вже путінською Росією, замість КГБ ФСБ кинутий примусово в дуже такі важкі, фізичні і моральні умови, щоб принизити тепер його гідність, змусити його відмовитися від своєї позиції, яка є, ні більше не менше, позицією усього світу – що Крим незаконно окуповано і Крим є українською землею. Ми останній тиждень проводили дуже різні заходи для того, щоб залучити увагу багатьох, у першу чергу впливових гравців міжнародної політики до допомоги Ільмі, ми самі не можемо тут заподіяти щось таке ефективне. Буквально сьогодні-завтра ми очікуємо заяву Державного департаменту Сполучених Штатів з приводу здоров’я і з приводу питань прав людини в Криму взагалі.

Є звернення Human Rights Watch, вже зараз є звернення парламентського комітету до Російської Федерації з приводу ситуації з Умеровим. На вашу думку, які інструменти його звільнення можуть бути застосовані у цій ситуації і чи достатньо вживає цих інструментів українська влада?

– Якщо ви або ваші глядачі промоніторять соціальні мережі, то вони побачать дуже багато критики на адресу і державних органів влади України і високопосадовців. Всі вважають, що держава має якомога гучніше, чіткіше висловити своє ставлення. І я так вважаю. Але водночас я виходжу з того, що цього вже давно недостатньо, ми як держава маємо з таких приводів, дуже тяжких, як цілеспрямоване вбивство Ільмі, яке зараз відбувається в Криму, через вбивства десятків людей кожної ночі, вдень, на сході України, через вбивство вже більше ніж 10 тис. українців, ми маємо намагатися змусити спільноту прийняти кардинальні дії, щоб цього всього не відбувалося. Отже, відповідаючи на ваше запитання, вважаємо, що держава в ситуації з Ільмі Умеровим, Ахтемом Чийгозом, Алі Асановим, Мустафою Дегерменджи, Олегом Сєнцовим, Олександром Кольченком і ще десятками людей, які там за гратами ФСБ, з одного боку, робить недостатньо, з іншого боку – що б вона не робила самостійно, без жорстких, нових дій міжнародної спільноти по відношенню до Росії, цього, що робить Україна, буде недостатньо.

ДОКИ СВІТ НЕ ЗМОЖЕ ЗМУСИТИ РОСІЮ ДОПУСКАТИ У КРИМ ПОСТІЙНІ МІЖНАРОДНІ МІСІЇ, ЯК НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ – СИТУАЦІЯ ЗМІНЮВАТИСЯ НЕ БУДЕ. І ТОМУ І ІЛЬМІ УМЕРОВ, І АХТЕМ ЧИЙГОЗ І ДЕСЯТКИ ІНШИХ ЛЮДЕЙ ЗАЛИШАЮТЬСЯ БЕЗ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ ПІДТРИМКИ

Є певні формати переговорів для звільнення людей, які в лапах так званих "ДНР/ЛНР", які опинилися в російських тюрмах. Водночас не існує жодного переговорного формату на міжнародному рівні, який би допомагав звільняти людей, яких затримують, арештовують у Криму. Що в цій ситуації можна зробити? Який би ви бачили можливий міжнародний формат для допомоги мешканцям окупованого півострова?

– Ми вже, здається, спробували різні такі форми, щоб вплинути на Росію, але все це поки що без таких відчутних наслідків. Росія вважає Крим своєю територією, і будь-які механізми, які ми намагаємося застосувати як Україна або міжнародна спільнота, Росія відкидає як втручання у свої внутрішні справи. За більш ніж два, вже майже два з половиною роки незаконної окупації Криму там побували декілька місій, які однозначно показали, висвітили дуже незадовільний стан з правами людини, системну дискримінацію кримськотатарського народу, злу таку, на етнічному підґрунті. Це була місія Верховного комісара Ради Європи пана Мужнієкса, все це було ще у грудні 2014 року. Потім була місія, неофіційний візит турецьких експертів, там рапорт був такий, руйнівний для російської позиції. Потім був візит спеціального представника генерального секретаря Ради Європи пана Штудмана, отут вже почалися деякі такі ігри з боку Росії, і цей останній рапорт мав вже дуже велику критику з боку українських правозахисників. Але якими б не були ці звіти, Росія відкидає будь-які звинувачення на свою адресу, оскільки вважає, що ці місії не мали би вказувати на ці випадки, на це порушення прав людини, не визначаючи свою позицію, що це є російська територія. Це є найслабкішим місцем щодо захисту людей. Доки світ не зможе змусити Росію допускати туди постійні міжнародні місії, як на територію України – ситуація змінюватися не буде. І тому і Ільмі Умеров, і Ахтем Чийгоз і десятки інших людей залишаються без елементарної підтримки. До них не можуть поїхати українські журналісти, ви не можете поїхати, до них не можуть поїхати українські дипломати, бо це наша земля, до них не можуть поїхати міжнародні правозахисники.

МИ ТЕПЕР НЕ МАЄМО ІТИ НАЗУСТРІЧ ДЕЯКИМ ЗАХІДНИМ ПОЛІТИКАМ, ЯКІ ВИМАГАЮТЬ ВІД НАС ПОСТУПОВОГО ВИРІШЕННЯ ТИХ ПРОБЛЕМ, ЯКІ ПРИВНЕСЕНІ ВІЙНОЮ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

Що зараз, після подій початку серпня, так званих "диверсій", в яких була звинувачена Україна, після визнання федеральним округом території Криму, як там змінилася ситуація з правами людини? Погіршилася, не змінилася можливо? Є якісь сигнали звідти після буремних цих подій?

– Ситуація погіршилася. По-перше, ми до кінця не знаємо, що відбувалося на початку серпня всередині Криму між різними військовими формуваннями окупаційної влади. Одна із версій така, що були сутички, можливо не спеціальні, а випадкові, сутички між собою, ФСБ, військові, можливо п’яні, і з цього вони захотіли зробити велику провокацію. В цю провокацію був залучений сам президент Путін. Він, спираючись на заздалегідь підготовлену провокацію чи оформлену провокацію, заявив про те, що формат "нормандської четвірки" вже не може працювати, бо Україна діє як держава-терорист. Це ми, на своїй землі, якщо би щось там і готували би… Отже, після початку серпня, цих подій, немає вже контактів між президентом Росії і Президентом України.

Не було контактів?

– Так свідчать усі джерела. Оскільки та розмова про нібито диверсію з боку Путіна була такою брутальною, нахабною. Зрозуміло, що наш Президент відкинув усі ці звинувачення і сказав, що Росія шукає привід для ширшої диверсії, можливо для більшої військової агресії. І зараз усі джерела говорять, що ці контакти заморожені між адміністраціями президентів. Я одразу зробив заяву про те, що Путін надав нам чудовий шанс для того, щоб тепер нам, як Україні переформатувати своє завдання і свої очікування від будь-яких діалогів, в будь-яких форматах, між Україною та Заходом; між Україною, Заходом і Росією. І я вважав, що ми тепер не маємо іти назустріч деяким західним політикам, які вимагають від нас поступового вирішення тих проблем, які привнесені війною Росії проти України. Мовляв, в першу чергу питання окремих районів Донецької та Луганської областей, а потім вже черга дійде до Криму. Я вважаю, що якраз зараз ми маємо нарешті сформулювати завдання так, як мали б це зробити два роки: відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах, включаючи Автономну Республіку Крим і місто Севастополь. І ми вже від цього завдання не маємо ніколи відходити. На жаль, поки що офіційна позиція України залишається такою, що ми продовжуємо закликати до діалогу в межах "нормандської четвірки".

З точки зору міжнародного права анексія Криму це, фактично, є вторгненням на українську територію. Чому, з вашої точки зору, не спрацював Будапештський меморандум після окупації Криму? Адже це пряме порушення територіальної цілісності країни.

– Тут дуже багато сказано, я не думаю, що я можу сказати щось кардинально нове.

Я маю на увазі, чи можливо зараз апелювати до цього документа у відносинах з гарантами територіальної цілісності?

– Я впевнений, що ми маємо це робити, і я хотів продовжити, що ми це не змогли зробити у 2014 році, оскільки були просто катастрофічно слабкі, виходили з тієї великої трагедії, яка розгорнулася тут, на Майдані, в Києві, сотні вбитих, Небесна Сотня, майже відсутня армія і таке інше. Але тепер ми дуже змінилися. Для того щоб змусити всіх наших партнерів виходити з єдиного і чіткого застосування міжнародних норм, ми маємо стати на єдину позицію, яка виходить з міжнародних норм і усіх тих угод, конвенцій, декларацій, які були підписані, в тому числі між Україною і Росією, або Будапештський меморандум, який гарантував нам… Але для цього, щоб розпочати цей процес, ми маємо дуже чітко сказати, що нас не влаштовує вирішення сьогодні лише питань якихось домовленостей по окремих районах Донецької та Луганської областей. Що ми далі не хочемо говорити про якісь окремі виборчі закони, ми не хочемо говорити про особливі статуси цих територій. Ми хочемо говорити лише про наше право відновити свою територію, повернути всі свої землі, в тому числі, які включені Росією незаконно, всупереч будь-якого міжнародного права, до свого складу, повернути їх у свої кордони і вирішувати вже свій розвиток самим.

Я НЕ МОЖУ СКАЗАТИ, ЧИ ВИСТАЧИТЬ МУЖНОСТІ У ПЕРЕВАЖНОЇ БІЛЬШОСТІ ЛЮДЕЙ НЕ ПІТИ НА ТІ НЕЗАКОННІ ВИБОРИ, ЯКІ ОРГАНІЗОВУЮТЬСЯ ОКУПАЦІЙНОЮ ВЛАДОЮ НА ТЕРИТОРІЇ КРИМУ. АЛЕ ЗНАЮ, ЩО ПЕРЕВАЖНА БІЛЬШІСТЬ, МОЖЛИВО, ВСІ КРИМСЬКІ ТАТАРИ НЕ ПІДУТЬ НА ЦІ ВИБОРИ

Гаразд, тоді щодо конституційних змін, анонсованих і Президентом, і парламентом, найближчим часом щодо статусу Криму, про визнання національної автономії. Чи є якісь зсуви у цьому питанні? Чи виписаний це документ, чи стаття Конституції, чи конституційна поправка? Коли можливе голосування і чи розраховуєте ви на голосування на найближчій сесії парламенту?

– Починається новий політичний сезон і розпочнуть роботу, крім Верховної Ради України, також ті комісії, які створені в тому числі і Президентом, в тому числі і Конституційна комісія, на яку Президент і закликав останнього разу, це було в травні, 18-го, потім трохи пізніше, можливо на початку червня. Він сказав, що він звертається до цієї комісії з закликом, щоб були розроблені, підготовлені відповідні зміни до десятого розділу Конституції України. Цей десятий розділ називається "Автономна Республіка Крим" і там він говорив вже своє бачення, що статус Криму має бути оформлений як статус національно-територіальної автономії, виходячи з права кримськотатарського народу на самовизначення. Я дуже сподіваюся, що ця робота буквально буде відчуватися вже з початком вересня.

У вересні мають відбутися вибори до російської Держдуми, зокрема й на території окупованого Криму, який став федеральним округом – так назвала це Росія. Україна вже закликала кримчан не голосувати на цих виборах. Як ви вважаєте, що повинні робити мешканці Криму, окупованої території, в цій ситуації?

– Я знаю, що багато людей, значна частина… Я не можу сказати, чи більше з тих, хто сьогодні живе у Криму, в умовах постійної дискримінації, репресій, тиску, чи вистачить мужності у переважної більшості людей не піти на ті незаконні вибори, які організовуються окупаційною владою на території Криму. Але знаю, що переважна більшість, можливо, всі кримські татари не підуть на ці вибори. Це правда, і ми на це працюємо. І є відповідні фактори, що свідчать про те, що люди дуже добре це розуміють і самі. Чому цього не треба робити? Звернення МЗС України, але всього цього ще недостатньо, ми намагалися і продовжуємо цю роботу, щоб були відповідні позиції висловлені міжнародними впливовими організаціями, такими як Європарламент, Рада Європи, але тут такий період політичних канікул. Можливо, на початку вересня такі позиції будуть висловлені. Ми взагалі вважаємо, що повноваження російських делегацій, російського парламенту, в будь-яких міжнародних організаціях, де вони є членами, мають бути поставлені під велике запитання. У зв’язку з тим, що при їх формуванні був залучений і окупований Крим, тобто при формуванні депутатського корпусу, парламенту Росії.

Тобто закладаються підвалини нелегітимності наступної Держдуми?

– З моєї точки зору, така оцінка майбутнього складу Держдуми Росії є абсолютно виправданою. Але чи стане така оцінка позицією міжнародних організацій, я зараз не впевнений, бо деякі європейські країни займають достатньо лобістську позицію щодо Росії. Я не думаю, що у питанні виборів вони підуть на такий крок, щоб визнавати повноваження усієї російської Держдуми нелегітимними.

Ви згадали про Раду Європи. Посол України при Раді Європи Дмитро Кулеба заявив про те, що зараз здійснюється активна робота всередині європейських інституцій щодо поновлення статусу Російської Федерації в цих органах. Як ви вважаєте, що повинна робити Україна, якщо взимку статус Росії буде поновлено?

– Я в цьому вже впевнений і хочу тут бути дуже щирим. Просто подальше наше пояснення абсолютно справедливих речей про те, що наші західні партнери і самі дуже добре знають і вони розуміються в цьому. Лише продовження такої роботи по поясненню, закликати далі і просити їх, вже далі не буде ефективним. Оскільки тут вже вступають у дію інші фактори. Фактори, які виходять з ситуацій в окремих країнах європейської спільноти. Скажімо, вибори парламентів, вибори президентів. Скажімо, у Франції вибори президента. Або деякі розколи між об’єднаннями політичними… Як це відбувається зараз у Німеччині: позиція Штайнмаєра і позиція пані канцлера Меркель – вони є протилежними. Штайнмаєр практично є лобістом Росії, це так вбачається. Тому поки ми не змінимо свою позицію, поки ми не будемо кардинально різкими, жорсткими у своїх вимогах, ми не зможемо змусити наших партнерів лише поясненнями бути більш налаштованими на наш захист. Ми маємо іноді ставити наших партнерів у таку ситуацію, щоб вони не змогли не залучитися до нашої підтримки. Ми маємо іноді бути, можливо, радикальними, але відносно радикальними, у певних межах, не виходячи за рамки міжнародного права, щоб не дати нашим партнерам десь схитрити.

Тетяна Даниленко, "5 канал"

Попередній матеріал
Вибух у Брюсселі: поліція затримала п'ять підозрюваних
Наступний матеріал
Убивство дівчинки на Одещині: роми звернулись до омбудсмена та МВС через "дискримінацію"

Окупаційна влада Криму не пустила до Ільмі Умерова онуків

Freedom House виступила на підтримку Умерова

ЄС вимагає в РФ негайно звільнити Умерова з психіатричної клініки Сімферополя

"Сталінські часи 30-х років повернулися" – Порошенко прокоментував примусове утримання Умерова