5 канал

Андрій Шевченко: Ми зараз – величезний постачальник безпеки для континенту

Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Андрій Шевченко у програмі "Погляд" на "5 каналі" розповів про те, що: угода про ЗВТ з Канадою – це сигнал "свій" для інших країн; допуск до державних закупівель допоможе боротися з корупцією; деякі українські галузі мають сильні позиції в Канаді; мета його роботи посла під час візиту – закохати прем’єра Джастіна Трюдо в Україну; прості апеляції до Майдану, революції і російської агресії вже не працюють

ЦЯ УГОДА ПОСИЛАЄ СИГНАЛ У КАНАДУ І ПО ВСІЙ ПЛАНЕТІ, ЩО В УКРАЇНУ МОЖНА ВКЛАДАТИ ГРОШІ, ЩО З УКРАЇНОЮ МОЖНА ВЕСТИ БІЗНЕС, МОЖНА ТОРГУВАТИ, МОЖНА СТВОРЮВАТИ СПІЛЬНІ ПРОЕКТИ

– А це завжди так буває, коли приїжджає прем'єр Канади до інших країн – посол України, посол цієї країни також їде туди? Чи ні? Чи це протокол?

– Як правило, вважається, що це добрий жест, але, звичайно, зараз, коли ми кожну копійку рахуємо, треба дивитися, в якій ситуації ми можемо собі дозволити привезти посла, а в якій ні. Тут Міністерство закордонних справ пішло назустріч у тому числі й мені – тому я тут. Допомагаю в організації супроводу візиту.

– Я вітаю, без перебільшення, з історичною угодою – шлях тривалий, більше семи років. Що це дає Україні, що це дає Канаді? Багато є скепсису з цього приводу в Україні, взагалі скепсис – це панівна зараз емоція. Канада захистилася від української курятини, Україна захистилася від канадських автомобілів. Власне, про що домовилися конкретно? Що це дає сторонам?

– Ну ми зараз зможемо піти в деталі і готові все це пояснити, але загальне враження скажу. Знаєте, в авіації є таке поняття – літаки розпізнають "свій-чужий". За великим рахунком, ця угода посилає сигнал у Канаду і по всій планеті, що в Україну можна вкладати гроші, що з Україною можна вести бізнес, можна торгувати, можна створювати спільні проекти – тобто це сигнал "свій". Я думаю, що це дуже велика хороша класна новина не тільки для України і Канади.

ЕФІРНУ ВЕРСІЮ ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩

– А це сигнал тільки для Канади "свій" чи для обох Америк загалом? Тому що у них же зона вільної торгівлі?

– Ширше. По-перше, Канада зараз узагалі зробила вільну торгівлю своєю фішкою. Вони зараз є одним із головних ініціаторів зони вільної торгівлі в Тихоокеанському регіоні. У них є окремі двосторонні угоди з дуже важливими країнами, такими як Південна Корея, де дуже велика торгівля. Звичайно, колосальна торгівля з Америкою. Словом, для нас це ще одне таке дуже хороше вікно у світ.

– Що ми даємо цій країні? Що ця країна дає нам? Що відкриває угода? Тому що зараз товарообіг, як на таку велику країну, – це маленькі цифри.

– Погоджуюсь, невисокий товарообіг, і можу окремо сказати, чому. Але які це новини для України дає? По-перше, якщо ви в Україні вирощуєте пшеницю, або виробляєте мед, або шиєте одяг, то знаєте, що для абсолютної більшості продуктів відтепер з новою угодою не буде митних тарифів при постачанні цих товарів на канадський ринок. Впродовж семи років ми вийдемо на скасування 99% взаємних тарифів. Тобто це фактично повністю вільний ринок, який ми відкриваємо один для одного з дуже невеликими обмеженнями. Друге – ми допускаємо компанії до державних закупівель. Що це означає на практиці? Що якщо якесь міністерство проводить тендер в Україні – або "Укрзалізниця", або державний аеропорт – не тільки українські компанії можуть подаватися на цей тендер, а й канадські компанії. А це, погодьтеся, дуже сильний важіль проти корупції. Тому що це вже не той випадок, коли ти можеш просто фірмі свого кума чи свого товариша віддати якийсь тендер – зовсім інша історія. А українські компанії будуть допущені до тендерів у Канаді. Угода покриває інтелектуальну власність, описує багато інших процедур. Словом, це купа інструментарію, який – бери і користуйся.

НАЙБІЛЬШІ КАНАДСЬКІ КОМПАНІЇ, СИСТЕМОУТВОРЮЮЧІ КОМПАНІЇ В КАНАДІ ЗАМОВЛЯЮТЬ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

– Гаразд, але все-таки виробники яких товарів виграють найбільше? Передовсім українських?

– А ви знаєте – ніхто не знає.

– Ігор Осташ, ваш попередник, казав про те, що в один із років, за часів Ющенка, якщо не помиляюся, в Канаду була продана рекордна кількість українських пальт, як не дивно…

– Ми живемо у XXIстолітті, Тетяно, і це означає те, що у нас повно несподіванок може бути. Ми щойно відкрили ринок для канадської свинини і канадської телятини – це дуже якісне м’ясо. Але хто б міг подумати, що ми в XXIстолітті будемо м’ясо возити через океан із Канади. У свою чергу ми постачаємо, зараз почали продавати в Канаду – з того, що я чую – індичку. Теж дивина, правда? Екзотика. Але загалом ми знаємо певні галузі, де в нас дуже сильні позиції вже. Це сільське господарство, це IT. Навіть зараз, коли ми з вами говоримо, українські програмісти пишуть програми для найбільших канадських компаній, великих монстрів – це системоутворюючі компанії в Канаді. Вони замовляють програмне забезпечення в Україні. Але я розраховую побачити і певні сюрпризи, про які ми поки що і не здогадуємося.

– Що тоді, яка вигода Канади, що для них це?

– Теж ринок і це теж торгівля. І, звичайно, це означає, що ми зараз побачимо більше канадських товарів тут. Я думаю, це добре, це означає…

– Які канадські товари з’являться в Україні?

– Знову-таки, ми подивимося. І я ще раз не візьмусь загадувати, але я можу сказати інакше: ми сподіваємося, що цією угодою скористаються не тільки великі транснаціональні корпорації. Вони і без нас знають, як виходити на далекі складні ринки. А от малий, середній бізнес, маленька фірма з Коломиї, або там невелика компанія з провінції Альберта, яка ніколи не думала про те, щоб десь там за океаном пробувати торгувати або робити спільне підприємство – сподіваємося, зараз вони подумають: а може варто спробувати?

– Але все-таки це такий далекий світ, і складно собі уявити...Є якісь прогнози взагалі? Скільки…

– Складно-нескладно, але два тижні тому ми проводили величезний монументальний бізнес-форум у Торонто, канадсько-український. Було близько 500 представників українського і канадського бізнесу. Багато з них – це малі і середні компанії, які вперше замахнулися, почали думати про роботу на цьому заокеанському ринку. Я знаю, що тільки на цьому форумі було більше 100 двосторонніх зустрічей між різними компаніями українськими і канадськими. Ми не знаємо, що на цих зустрічах було. Може, з них нічого не вийде, може, ми отримаємо сотні контрактів. Але факт той, що зараз створюються кращі умови і що це дуже сильний сигнал у Канаду і на весь світ – можна приходити, можна працювати, у цій країні величезний потенціал. І насправді велику частку роботи як посол я цьому і приділяю. Розказую про те, що ми країна з дуже освіченими людьми, що ми все ще залишаємося "з найвищим рівнем писемності в Європі". Що ми країна, яка щороку постачає 14 тисяч дипломованих IT-спеціалістів, що ми випускаємо щороку сотню тисяч дипломованих інженерів. Словом, що тут є на що дивитися і є з ким працювати.

– Все-таки хотіла запитати про цей візит. Пролунав сьогодні заклик від української влади долучатися до приватизації. Очевидно, що в Україні найближчим часом стартує велика приватизація. До яких великих об’єктів можуть долучитися канадські інвестори?

– Сьогодні називалася цифра на одній зустрічі, якщо не помиляюся, з боку прем’єр-міністра про те, що у нас більше 4 тисяч об’єктів, які можуть підпадати під приватизацію. Скажу інакше. Це близько 4 тисяч об’єктів, які є в державній власності. Очевидно, не всі з них підуть на приватизацію. Що може цікавити Канаду? У принципі, дуже перспективно виглядає ринок енергетики. Під час бізнес-форуму дуже багато запитань було по Одеському припортовому заводу. Якщо ми справді хочемо продати ОПЗ, зробити зразково-показовий приклад, показати, як ми можемо чесно продавати і залучати інвестора – я думаю, що це може бути хороший приклад. Побачимо.

– ОПЗ – це вже ось зараз. Подавали заявки канадські компанії?

– Не буду вникати в подробиці тендерів, продажів і аукціонів, але інтерес колосальний.

СПОДІВАЮСЯ, ЩО ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР ТРЮДО ПОБАЧИВ, ЩО ЦЯ ЕНЕРГІЯ МАЙДАНУ, ЕНЕРГІЯ РЕВОЛЮЦІЇ, ЯКА ЗАХОПИЛА ВЕСЬ СВІТ, ЯКА ЗАКОХАЛА ТОДІ В УКРАЇНУ ВЕСЬ СВІТ, НІКУДИ НЕ ЗНИКЛА

– Гаразд, тоді до вашої роботи послом – це насправді найцікавіше, особисто для мене. Джастін Трюдо…

– У вас цікавіша робота.

– Не впевнена. До речі, як у ролі посла? Після того як ви були журналістом, політиком, депутатом?

– Скажу відверто, дуже цікава робота. Скажу більше, мені здається, я недооцінював, наскільки це цікава робота. Мені здається, ми як журналісти схильні зверхньо дивитися на дипломатів, думати, що це сірі, скучні, нецікаві люди, які займаються складною, скучною, нецікавою рутинною роботою. Це класно, це цікаво, це азартно, якщо дивитися на дипломатичні задачі як на інтелектуальні задачі, коли в тебе стоїть завдання, і тобі треба придумати, як це зробити, з якого боку зайти, що переконати, які аргументи навести – все стає дуже цікавим. Ну і багато спільного з журналістикою, тому що дипломатія – це комунікація. І багато спільного з політикою. Мій найбільший урок у політиці – а мені пощастило провести через парламент 60 законопроектів – це вміння робити коаліції. Дипломатія – це так само вміння робити коаліції. Зараз для України завдання яке? Тримати міжнародну коаліцію, яка буде нас підтримувати.

– Які у вас враження після такої перерви, невеликої насправді, так? Але ви тривалий час не були в Україні, адаптовувалися до нового середовища.

– Сім місяців – це не так уже й багато.

– Але все-таки є різниця і яка вона? Що змінилося?

– І так, і ні. Є якісь певні речі, які всі помічають – виросли ціни, це помітно. З іншого боку, коли я чую про те, що в Україні зник ентузіазм і зникла енергія – навпаки, я побачив величезну колосальну енергію. І я дуже сподіваюся, що прем’єр-міністр Трюдо теж це побачив і відчув. Він побачив, що ця енергія Майдану, енергія революції, яка захопила весь світ, яка закохала тоді в Україну весь світ, вона нікуди не зникла. Вона залишається в громадянському суспільстві, вона залишається в молоді, вона є у нових людях у владі, які теж з’явилися, і це дуже добре. Словом, насправді в мене враження колосальні. Крім того, що це для нас найкраща країна на світі – це країна, в якій на кожному кроці відчувається енергія й ентузіазм. Звичайно, є війна, є великий сум, є велика драма. І ми теж сьогодні, впродовж всього дня розповідали ці історії прем’єр-міністру Трюдо, він багато їх почув. Але є велика енергія, є великий ентузіазм. І всім, хто нас чує, я просто уявляю, скільки через вашу студію проходить скепсису, песимізму, розчарування і воно має для цього причини. Але давайте не забувати, що зараз світ дивиться на нас і дивиться, як ми руками конструюємо нову державу, і це дуже захоплюючий процес.

БАГАТЬОМ ЗДАЄТЬСЯ, ЩО У НАС ЗМІНИ ЙДУТЬ ЗАНАДТО ПОВІЛЬНО. І КОЛИ МЕНЕ ПРО ЦЕ ПИТАЮТЬ, Я КАЖУ – І МЕНІ ТАК ЗДАЄТЬСЯ, КОЖНОМУ УКРАЇНЦЮ ТАК ЗДАЄТЬСЯ. АЛЕ Є НАПРЯМОК, МИ РОЗУМІЄМО, КУДИ МИ ЙДЕМО

– А справді дивиться, бо звідси здається, що…

– Дивляться, переживають і коли кажуть "є втома від України" – це теж правда. І багатьом здається, що у нас зміни йдуть занадто повільно. І коли мене про це питають, я кажу – і мені так здається, кожному українцю так здається. Але є напрямок, ми розуміємо, куди ми йдемо. Ми пояснюємо, що країна визначилася, в який бік вона йде. Ми розказуємо про ці нові цифри соціологічних опитувань. Вибір України на користь Європейського Союзу, на користь НАТО. Розказуємо про дивовижне громадянське суспільство, яке щоденно своїми руками будує життя інакше. І мені здається, що ці історії людей надихають. Дивляться на нас.

– Джастін Трюдо з ентузіазмом дивиться не тільки на Україну схоже, але дивовижно, що вперше ми про нього дізналися, коли був день вишиванки і урядовці вдяглися у вишиванки…

– Це велика заслуга в першу чергу українських інтернів, які стажувалися в канадському парламенті. Вони захопили цією ідеєю своїх депутатів, і потім ця ідея виросла в таку прекрасну акцію. Посольство теж до цього мало відношення. Я нагадаю, в цей день – Міжнародний день вишиванки, у нас прем’єр-міністр Канади, п’ять членів уряду і кілька десятків депутатів канадського парламенту вдягнули вишиванки. Дехто з них прямо у вишиванці виступав вперше в історії в парламенті. Я дуже сподіваюся, що ми зможемо як посольство цю традицію підтримати в наступні роки, щоб вона жила своїм життям.

– А хто забезпечив канадський уряд вишиванками? Посольство долучилося?

– У багатьох з них були вишиванки. Для Трюдо вишиванку спеціально шукали, я знаю, що він вибирав, і в нього була дуже красива вишиванка.

– В нього була така дорога вишиванка, не буду казати про бренди, але мені здається, що це такі…

– Хороша, вишукана, красива вишиванка.

НАМ ТРЕБА ГОВОРИТИ В ТОМУ ЧИСЛІ Й МОВОЮ ЕМОЦІЙ, МИ ПОВИННІ НЕ ТІЛЬКИ ШУКАТИ РАЦІОНАЛЬНІ АРГУМЕНТИ, А ЗНАХОДИТИ І ЕМОЦІЙНІ РЕЧІ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЦІ ЛЮДИ НАС КРАЩЕ ВІДЧУВАЛИ

– Так, гаразд, але що він знає про Україну? Чи наскільки вам вдалося... судячи з усього, у вас є якийсь контакт з ним особистий.

– Треба розуміти, що за особистість сам Трюдо – це людина нової генерації, це політик цього нового покоління. Дуже відкритий, все намагається пропустити через себе, через свій досвід, через своє серце, через свої відчуття. Підкреслено демократичний, людина яка підкреслено демократично ходить через пішохідні переходи на вулицях, в багатьох ситуаціях з’являється без охорони. Словом, він такий, він зовсім інший. Мені здається, що з цими людьми, коли ми говоримо, нам треба говорити в тому числі й мовою емоцій, ми повинні не тільки шукати раціональні аргументи, а ми повинні знаходити і емоційні речі для того, щоб ці люди нас краще відчували, тому в цьому виклик. Мало знайти просто прагматичні аргументи, мало просто пояснювати, що і Канада, і Україна мають спільного одного сусіда, проблемного сусіда, який є загрозою для нас, і так само є загрозою для Канади – це раціональні аргументи. Нам треба знаходити емоційні речі для того щоб, як я кажу, моя ціль у цьому візиті закохати Трюдо в Україну, я над цим працюю.

– Подивимося, чи вийде. Величезна-величезна українська діаспора в Канаді...

– Мільйон триста тисяч.

– Мільйон триста тисяч. Як ви співпрацюєте з цією діаспорою, в чому полягає ця співпраця? Що робить діаспора? Ми знаємо, що вона долучилася однією з перших, чи можливо, першою, коли почалося АТО. Вони відправляли літаки гуманітарної допомоги.

– Дуже потужна сила. Мені здається, в багатьох в Україні тут спрощене уявлення про діаспору в Канаді. Комусь здається, що діаспора це лише вишиванки, танці й писанки на Великдень. Комусь здається, що діаспора – це той, до кого завжди можна прийти і попросити. І вони повинні – у них гроші сипляться з кишені – обов’язково давати гроші на будь-який український проект. Насправді, це дуже консолідована сила, це самодостатні реалізовані люди, які в Канаді у величезній повазі, це системоутворююча нація. Якби не українці, Канада не була би такою – вони в повазі. Це не меншина, яка повинна самостверджуватись і боротися за свої права, це системоутворююча нація, яка почувається повноцінним господарем. Звичайно, це колосальна допомога нам. Просто колись – 30-40 років тому – старші глядачі "5 каналу" пам’ятають, як колись приходили бандерольки з Канади, родичам там. А зараз вони перейшли на інше – коли вони нам постачають швидкі допомоги, коли вони постачають допомогу для військових, коли вони забезпечують допомогою переселенців. Словом, ці люди вирощені з почуттям, що ти завжди повинен думати, як ти можеш допомогти цій далекій країні – Україні. Це колосально, дуже зворушливо, дуже сильно, дуже потужно.

200 КАНАДСЬКИХ ОФІЦЕРІВ, ЯКІ ТРЕНУЮТЬ, ВЧАТЬ НАШИХ БІЙЦІВ, ВОНИ ПРАЦЮЮТЬ НА ЯВОРІВСЬКОМУ ПОЛІГОНІ. МАЛО ХТО ЗНАЄ, ЩО ЯВОРІВСЬКИЙ ПОЛІГОН – ЦЕ НАЙБІЛЬШИЙ У ЄВРОПІ ВІЙСЬКОВИЙ ПОЛІГОН, ОБЛАДНАНИЙ ЗА СТАНДАРТАМИ НАТО

– Відбудеться зустріч Трюдо з українськими військовими, будуть різні заходи. В чому полягатиме співпраця між військовими двох країн?

– Ми сподіваємося, що завтра прем’єр-міністр Трюдо буде на Яворівському полігоні і зустрінеться з канадськими офіцерами, які вчать українських бійців, як правильно воювати. Ми повинні розуміти, що насправді це двосторонній рух – не тільки вони нас вчать, але вони вчаться в нас. І ті канадські офіцери, з якими я говорив, кажуть, що вони під величезним враженням від спілкування з українськими офіцерами. Ми зараз є носіями абсолютно унікального військового бойового досвіду війни проти другої за потужністю армії світу. У нас унікальний досвід з повноцінним використанням танків, артилерії, сучасних засобів радіоелектронної боротьби. У нас є свої ноу-хау, свої придумки, скажемо використання дронів, безпілотних літальних апаратів, про які кожен українець, який цікавиться новинами з війни, точно чув. Це наш досвід, такого масштабного досвіду використання безпілотних літальних апаратів убойових діях, як у нас, немає, можливо, ні в кого в світі. Тому це досвід, який ми будемо передавати канадцям, уже передаємо. Але, звичайно, це досвід, за який ми платимо дуже велику страшну ціну, і всі це теж розуміють.

– Ви можете коротко в цифрах описати цю співпрацю, що це буде? Це буде навчання, інструктування чи…

– У нас у країні 200 канадських офіцерів, які тренують, вчать наших бійців, вони працюють на Яворівському полігоні. Мало хто знає, що Яворівський полігон – це найбільший у Європі військовий полігон, обладнаний за стандартами НАТО. Я думаю, що країна може й буде використовувати краще і повніше цей військовий полігон. А також у Кам’янець-Подільському, де є навчальні програми саперного характеру – це два напрямки, де зараз канадці уже працюють.

МИ, ЗА ВЕЛИКИМ РАХУНКОМ, ЗАРАЗ ВЕЛИЧЕЗНИЙ ПОСТАЧАЛЬНИК БЕЗПЕКИ ДЛЯ КОНТИНЕНТУ. ТОМУ ЩО МИ СВОЄЮ КРОВ’Ю, СВОЇМ ТІЛОМ І ЖИТТЯМ НАШИХ БІЙЦІВ ТРИМАЄМО НА СОБІ ЦЮ СТРАШНУ ЗАГРОЗУ

– Щодо надання зброї. Чи є ця тема в переговорах?

– Це довга історія, і, очевидно, Україні доведеться її вирішувати не через контакт окремо з Канадою чи будь-якою іншою країною. Мені здається, Канада, інші наші партнери, на жаль, для нас будуть тут шукати якесь колегіальне спільне колективне рішення.

– У рамках…

– У рамках НАТО, в рамках інших структур. Тому ми зараз шукаємо нові аргументи, шукаємо нові способи, як про це говорити, нові канали комунікації. Але ціль, звичайно, ця є. Ми пояснюємо світу, що йдеться… Ми захищаємо Європу, і ми не просто споживач безпеки, а ми є поставником безпеки. Ми, за великим рахунком, зараз величезний поставник безпеки для континенту. Тому що ми своєю кров’ю, своїм тілом і життям наших бійців тримаємо на собі цю страшну загрозу. Тому, очевидно, що для нас ціль зрозуміла наша: армія повинна бути добре озброєна. Це дуже серйозний аргумент буде для Путіна не загострювати ситуацію.

– Ви говорили про певну втому від України, яка і в Канаді також спостерігається. У чому це проявляється? Яке взагалі бачення лідерів канадської громадської думки, політиків, які представляють правлячі партії?

– Це означає, що не працює просто апеляція до Майдану, до революції і до російської агресії. Це зрозумілі речі, і, звичайно, Канада нам дуже симпатизує. У Канаді абсолютно відсутні сентименти до Путіна. Там не треба нікому нічого пояснювати, вони все прекрасно знають, але ти не можеш…

ТИ НЕ МОЖЕШ РОКАМИ ЕКСПЛУАТУВАТИ ЛИШЕ СЕНТИМЕНТИ ДО НАШОГО МАЙДАНУ І ЛИШЕ ВИКЛИКАТИ СПІВЧУТТЯ ДО НАС ЧЕРЕЗ РОСІЙСЬКУ АГРЕСІЮ. ТРЕБА ЗНАХОДИТИ НОВІ АРГУМЕНТИ, ТРЕБА ПОЯСНЮВАТИ, ЩО МИ Є ЗАРАЗ КЛЮЧОВИМ ГРАВЦЕМ ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СИСТЕМИ БЕЗПЕКИ

– "Раша Тудей" не покриває Канаду?

– "Раша Тудей" є, але от російську присутність на канадському пропагандистському чи на канадському інформаційному ринку ми фактично не фіксуємо. Є спроби, але, мені здається, в Канаді це навіть якщо щось булькнуло, то навіть кола не пішли. Канада – це дуже здорове суспільство, суспільство, де все нормально з цінностями. Вони знають – де добро, де зло. Вони знають – де закон, а де беззаконня. Мені здається, що там із цим все дуже чітко, все дуже зрозуміло. Але з іншого боку, ти не можеш роками експлуатувати лише сентименти до нашого Майдану і лише викликати співчуття до нас через російську агресію. Треба знаходити нові аргументи, треба пояснювати, що ми є зараз ключовим гравцем для європейської системи безпеки. Треба пояснювати, що це є колосальний ринок на майбутнє, який буде дуже хорошим, дуже цікавим партнером. Я, наприклад. пояснюю канадським колегам, що Україна може й повинна бути плацдармом вільного світу в нашому, дуже непростому регіоні. Хай вони на нас так дивляться. Чи йдеться про торгівлю, чи йдеться про боротьбу з міжнародною злочинністю – ми можемо бути таким плацдармом, який буде працювати в інтересах всього вільного світу насправді. Словом, треба шукати прагматичні аргументи, і ми їх знаходимо.

– Чи є розуміння у Канаді, я маю на увазі, у ключових політиків, серед лідерів громадської думки знову ж таки, про те, що якщо Західний світ втратить цей український фронт, то він опиниться сам на сам з Росією, яка не зупиниться, очевидно, на українському кордоні?

– Мені здається, більше розуміння, що йдеться не просто про Україну. Захід починає розуміти те, про що ми казали з самого початку.

– Я скільки спілкувалася з послами, з людьми зокрема Штатів, що дуже часто виникає нерозуміння того, що Захід опиниться сам на сам з тією загрозою, якщо між нами і ними…

– Мені здається, що Захід починає розуміти, що Росія готує себе до повномасштабного протистояння проти вільного світу, проти всього Заходу. Йде потенційна лінія протистояння, вона охоплює дуже багато театрів бойових дій, починаючи від Сирії і закінчуючи Арктикою. І Україна в цьому сенсі – лише один із театрів бойових дій. І це дуже важливе розуміння, що йдеться не просто про Україну, йдеться про набагато більші, масштабніші речі. Канада щойно прийняла рішення направити сили швидкого реагування до Латвії. І ми кажемо, що це прекрасний сигнал не тільки для Балтійських держав, а й для нас, для всього регіону.

– Яке ваше надзавдання на посаді посла? Яке перед собою велике завдання ви ставите?

– Одне із завдань реалізоване сьогодні. Мені дуже хотілося б побачити підписаною угоду про вільну торгівлю. І команда нашого посольства, та й узагалі вся українська дипломатія за останні роки зробила дуже багато для того, щоб ця угода була підписана. Це багаторічний труд, і я був призначений послом уже фактично на заключній стадії, коли треба було просто дотягнути це до "перерізання стрічечок", але насправді це труд дуже багатьох дипломатів, які працювали і в нашому посольстві, і в Києві, і в уряді, і в різних структурах. Є й інші цілі. Звичайно, хочеться побачити Канаду, яка відіграватиме більшу роль у захисті нашої незалежності. І ми намагаємося зараз переконати Канаду, що вона може себе проявити і в майбутній поліцейській місії ОБСЄ. І якщо ми колись будемо говорити про миротворчі операції, мені здається, що Канада і тут могла би відіграти роль. Канада могла би проявити себе в розмові про деокупацію Криму. Тому що у нас зараз Крим фактично за рамками Мінського процесу, і нам треба шукати нові інструменти. Словом, моя ціль, щоб Канада була нашим справжнім партнером. І ви знаєте, у нас прекрасний зв’язок, у нас історичний зв’язок, у нас є ця емоційна ниточка, яка зв’язує Україну і Канаду, завдяки потужній українській діаспорі. Хочеться, щоб цей сентимент зараз конвертувався в дуже прагматичне партнерство, коли ми знатимемо, що це партнерство на десятиліття, на століття вперед. Ми будемо розуміти, навіщо воно нам, де у нас спільні оборонний інтерес, де у нас торговий інтерес, де у нас науковий інтерес. Словом, я дуже вірю, що Україна і Канада будуть такими партнерами.

Тетяна Даниленко, "5 канал"

ЕФІРНУ ВЕРСІЮ ІНТЕРВ’Ю ДИВІТЬСЯ ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ ⟩⟩⟩

Попередній матеріал
Шість українських міст подали заяви на проведення "Євробачення-2017"
Наступний матеріал
Українському режисеру Олегу Сенцову, ув'язненому в Росії, виповнюється 40 років

Джастін Трюдо відвідав Яворівський полігон на Львівщині

Експерт: Канада поки не готова піти на розширення військово-технічної співпраці з Україною

Екс-посол України в Канаді: Угода про ЗВТ – це економічне вікно в Америку

Шевченко: Канадські інвестори зацікавлені вкладати в українську економіку - інтерв'ю

Посол України в Канаді: Моя мета – закохати Трюдо в Україну

Посол України в Канаді: Угода про ЗВТ з Канадою показує, що в Україну можна вкладати гроші