В Україні ростуть борги. У лідерах – сплата комунальних послуг. 72 мільярди українці винні постачальникам комунальних послуг. Економісти стверджують, що такої ситуації ще ніколи не було. Подробиці з'ясовувала журналістка "5 каналу" Олена Рибінська.
Несплачені штрафи за порушення правил дорожнього руху, адмінправопорушення і, звісно, борги за комунальні послуги. На початок цього року заборгованість українців перед країною збільшилися майже на третину. І лише за "комуналку" становить понад 72 мільярди гривень.
Киянка Ола Древня, попри невелику пенсію в 1800 гривень, комунальні послуги сплачує вчасно. За місяць наданих послуг віддає третину кревних.
"Я своїх 600 грн на комунальні платежі завжди віддаю, світло, газ, вода гаряча, холодна. Виділити можу лише третю частину. Менше совість не дозволяє, а більше в мене немає, от і все", – каже Ола Древня.
На собі відчувають несплату компанії-надавачі послуг. Та кажуть, така ситуація повторюється щорічно. Натепер користувачі тепла, зокрема в Тернополі, заборгували 170 мільйонів гривень.
"Рівень оплати не значно відрізняється від того, що відбувається кожен рік. З року в рік отримуємо 93-95% оплати за платежі від населення, 99-100% від підприємств отримуємо. Місяці найбільших нарахувань – від грудня до березня – рівень оплати в межах 82%, спричиняє труднощі для оплати природного газу, електроенергії", – розповідає директор "Тернопільміськтеплокомуненерго" Андрій Чумак.
Загалом в Україні на початок року борг перед постачальними підприємствами сягнув понад 72 мільярди гривень. Найбільше користувачі та підприємства винні за постачання й розподіл природного газу – майже 30 мільярдів гривень. Трохи менше – понад 23 мільярди – за опалення та гарячу воду. За електроенергію боргують майже 7 мільярдів, за воду та водовідведення – майже 6,5, управління будинками недоотримало 5,5 мільярдів. Вивезення відходів не оплачене на понад мільярд гривень.
"Ключова причина – це бідність населення. Друга причина – це захмарні платіжки. Зараз маємо зиму, опалювальний сезон, шалені платіжки, але в людей фізично немає коштів, вони і хотіли би платити, але не можуть", – пояснює економіст Ігор Гарбарук.
Одні мають низькі доходи, інші – мало не принципово не сплачують борги. Таку тенденцію фіксують у виконавчій службі. Саме вони займаються примусовим стягненням боргів. І кажуть, часто у боржниках – зовсім не бідні люди.
"Це певний стиль життя. Зазвичай, якщо людина має 50, 100, 150 несплачених постанов, при цьому їздить на дорогому чи досить дорогому автомобілі, то це стиль життя. Коли людина вважає, що їй все дозволено, порушувати правила, підставляти небезпеку інших людей і при цьому не сплачувати заборгованості", – розповідає заступник міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко.
Загалом, за даними ресурсу Opendatabot, протягом минулого року чисельність несплат у Єдиному реєстрі боржників зросла і становить понад 6,5 мільйонів боргів. Топ-категорії – заборгованість перед банками, компаніями та організаціями – майже третина від загалу, стягнення коштів на користь держави – становить чверть кількості боргів. Неоплачені штрафи за порушення правил дорожнього руху сягають 20% від усіх боргів, комуналка – понад 7% від загальної кількості.
"Ми ніколи не будемо знущатися боржнику за комуналкою, який об'єктивно не може сплатити борг. Виконавча служба не працює сліпо. Навпаки, звернутися до суду і щоб розстрочка була. Але де ми бачимо, що це такий лайфстайл, от там ми стягуємо кошти, поповнюємо бюджет і виконуємо превентивну функцію", – каже заступник міністра юстиції Андрій Гайченко.
Економісти застерігають, нинішня ситуація із заборгованістю не найкритичніша. Зокрема, прогнозують чергові зростання тарифів за комуналку. Тож радять українцям намагатися сплатити всі борги. Бо чого очікувати наступного опалювального сезону – прогнозувати не беруться. Єдине, в чому впевнені, дешевше точно не буде.
Олена Рибінська, Володимир Філозоф, "5 канал"
Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль запевнив, що тарифи на тепло та гарячу воду не зростуть до кінця опалювального сезону