За його словами, вже зрозуміло, що за перший квартал року падіння ВВП Китаю, який першим вступив в період економічного спаду, становило 10-20%. Продан погоджується з точкою зору експертів з макроекономічних стратегій, зокрема спеціаліста Saxo Bank Кая Ван-Петерсена, що весь світ очікує парадокс, коли економічне зростання Китаю в ІІ кварталі, ймовірно, буде прискорюватися, тоді як в іншому світі – сповільниться.

"Сфера послуг у Китаї у другому кварталі поступово відновлюється: відкриваються ресторанні мережі, деякі провінції повідомляють про повернення до нормального життя", – говорить Мирослав Продан та наголошує, що більшій частині Азії посилення економічного зростання в Китаї піде на користь з урахуванням високих обсягів взаємної торгівлі між КНР і країнами регіону.

Проте, щодо Європи та США, там з поширенням пандемії дедалі чіткіше вимальовується низка інших наслідків. Як зазначають деякі аналітики, збитки від пандемії коронавірусу на сьогодні вже перевищили збитки від глобальної фінансової кризи 2008 року і терактів 11 вересня 2001 року.

"Спалах COVID-19 запустив три макроекономічних імпульси: глобальний удар по попиту, глобальний удар по пропозиції і нафтову війну, що збила ціни на ринку до багатомісячних мінімумів", – наголошує Мирослав Продан і наводить слова генерального секретаря ОЕСР Хосе Анхель Гурріа, який заявив, що такі події призведуть до масштабного знецінення капіталу і згодом – до структурного безробіття. Однак ніхто не знає, скільки коштів знадобиться на боротьбу з безробіттям, бо невідомо, скільки людей втратять роботу. Так само невідомо, скільки грошей потрібно для реанімації сотень тисяч середніх і дрібних підприємств, які вже постраждали.

"Важливе значення за таких умов буде мати узгоджена економічна політика як окремих держав, так і економічних союзів та міжнародних організацій для подолання економічних наслідків пандемії. Зокрема, ще в квітні МВФ готовий був надати 1 трлн дол. кредитних коштів допомоги державам – членам Фонду. Крім того, Виконавча рада МВФ погодила розширення доступу до надзвичайних фондів обсягом близько 100 млрд дол", – говорить експерт з податкової і митної політики Мирослав Продан.

Варто зазначити, що на підтримку малого та середнього бізнесу та домогосподарств держави витрачають значні кошти.

"Як правило, всі заходи економічної допомоги об’єднуються в декілька пакетів допомоги. Найбільш поширеними є фіскальні, податкові та монетарні, а також  регулятивні заходи. Майже всі країни сформували власну мережу соціальної безпеки (додаткові виплати і компенсації працівникам та соціально незахищеним). Зокрема, в Італії, Великобританії та Німеччині на ці цілі витрачається від 1,5% до 2% ВВП, найбільші витрати в Гонконгу – це десь 4%. В США обсяг допомоги для домогосподарств складає 2 трлн. дол., а загальний обсяг допомоги вже перевищив позначку у 5% ВВП", – зазначає Мирослав Продан.