5.ua

"Критичні позиції": від якої продукції з РФ Україна відмовитися не зможе

У найближчі кілька років від цієї залежності Україні позбавитися не вдасться, прогнозують економісти

В ефірі "Інформаційного вечора" на "5 каналі" економіст, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук розповів про те, яку продукцію та сировину з Росії нам замінити поки не вдається і за якими позиціями триває торгівля. 

"Що стосується залежності від Росії, за деякими позиціями ми залишаємося критично залежними від Росії і, на жаль, найближчі роки ми від цієї залежності не відмовимося.

По-перше, це закупівля ядерного палива. Ще за часів уряду Азарова було підписано угоду на 15 років про те, що ми маємо закуповувати ядерне паливо на 12 з 15 енергоблоків у Росії, в "Росатому". Насправді, ми вже відійшли від цієї норми, ми закуповуємо лише для дев’яти, але якщо ми спробуємо відмовитися, то цілком реально можемо зіштовхнутися з позовом у міжнародні суди і цілком можливо, що ми їх програємо. Тому так просто ми не відмовимося від цього… Сподіватися, що це буде зроблено за один чи два роки не можна. Там підготовка і запуск кожного блоку енергостанції – це велика робота, дуже технічна, і кожен крок узгоджується з МАГАТЕ", – пояснює Кушнірук.

Ще одна позиція – вугілля, якого потребує українська металургія.

"Навіть коли в нас йшли найжахливіші військові події, ми продовжували закуповувати вугілля, причому не енергетичне. Найголовніше вугілля, яке ми закуповуємо в Росії – коксівне та бітумінозне. Це вугілля для металургії. Питання не тільки в тому, що воно дешевше, ніж поставити його з іншої точки світу. Питання в тому, що наші порти технологічно не зможуть таку кількість бітумінозного та коксівного вугілля перевалити, якщо ми відмовляємося від Росії. Це 10 мільйонів тонн на рік", – наголошує економіст. 

Ще одна галузь під загрозою в разі припинення торговельних стосунків з РФ – аграрна. 

"Третя позиція, за якою ми залишаємося залежними не так від Росії, як від зовнішнього чинника – це наші закупівлі міндобрив. У міндобривах на сьогодні найбільша складова витрат – десь 80% – це сам газ. Залежно від того, яка ціна цього газу – така і ціна добрив. Враховуючи, що в Росії підприємства хімічної галузі отримують газ по внутрішній ціні, яка значно дешевша за експортну ціну, зрозуміло, що в них міндобрива виходять значно дешевшими, ніж в Україні. Ми можемо відмовитися від цих міндобрив, але це чисті збитки для нашого аграрного сектора. Ми закуповуємо десь на сотні мільйонів доларів, якщо не більше. Ми змушені закуповувати", – каже Кушнірук. 

Не забуваймо і про російські нафтопродукти.

"В реальності ми так само залежні від зовнішнього чинника, переважно, це російський – нафта й нафтопродукти. Чи ми отримуємо напряму, чи з Білорусі, але ми змушені купувати. Бо з інших джерел – практично не маємо можливості", – переконаний експерт. 

Дивіться також фотогалерею за темою: 

/
/
/
Порт у Балтиморі, мапа
/
Порт у Балтиморі, мапа
/

Попередній матеріал
Убивство ветерана АТО Віталія Олешка у Бердянську: хронологія подій
Наступний матеріал
"Не вітрина і не прикраса": Джапарова назвала справжню мету зведення Керченського мосту