Після зняття мораторію на експорт електроенергії з Білорусі постачати струм до України почала не державна компанія "Енергоатом", а приватна фірма "ТЕТ Груп". Як мовиться у розслідуванні видання "РБК-Україна", закупівля відбувається із залученням "компанії-прокладки", пов'язаної із керівником президентської фракції "Слуга народу" Давидом Арахамією.
У першому аукціоні щодо закупівлі електроенергії з Білорусі взяли участь 16 компаній, серед яких була і державна НАЕК "Енергоатом". Але несподівано, як вказав голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус, дозвіл на імпорт отримала лише компанія "ТЕТ Груп", яка раніше струм за кордоном не закуповувала.
Як передає OBOZREVATEL, ця фірма почала масово викуповувати потужності міждержавних перерізів для імпорту електроенергії з Білорусі. Повідомляється, що на аукціони вони виходили кілька разів. Як приклад, за даними "ЕнергоРеформи", на торгах 4 листопада компанія викупила 500 МВт із можливих 900 МВт.
Як уточнює "РБК-Україна", початково імпортувати енергію повинен був саме "Енергоатом". Компанія навіть купила доступ до перетину за 600 млн грн, але "Біленерго" відмовилося продавати електроенергію НАЕК.
Герус натякнув, що у "ТЕТ Груп" могли мати інсайдерську інформацію, що "Енергоатом" не отримає доступ до імпорту струму, тож не пішли на головний (місячний) аукціон, а потім викупили ресурс на добових аукціонах.
"ТЕТ Груп" наразі отримала потужність 400 МВт, але вже за ціною лише 0,02 грн… Якщо "Енергоатом" заплатив за 400 МВт перетину близько 200 млн грн, то для трейдера "ТЕТ Груп" такий перетин дістається практично безкоштовно", – написав тоді він у Telegram-каналі.
"Так раніше нікому невідома компанія стала ключовим постачальником електроенергії з Білорусі. Показовим є інший факт. Білоруська сторона продовжувати рамкові контракти, які раніше було укладено з іншими українськими постачальниками, відмовилася. І тут постає логічне питання: хто зміг з української сторони пролобіювати зняття заборони на імпорт струму з Білорусі, а з іншої – домовитися з білоруською владою, щоб електроенергію постачали лише обраним компаніям?" – вказується у матеріалі OBOZREVATEL.
Згодом у мережі опублікували контракт, згідно з яким "ТЕТ Груп", власником якої офіційно значиться менеджер Віталій Бутенко, купує електроенергію через арабську компанію Vector Energy Innovation з ОАЕ.
"Договір із боку Vector Energy Innovation підписав директор компанії Тар'ям Матар Мохамед Тарьям (громадянин ОАЕ). Але українцям він може бути добре відомим, оскільки також є директором Industrial Innovation Group. Ця компанія – перероджена ЄДАПС, яка тривалий час заробляла на друку документів. Її власник Юрій Сидоренко причетний до величезної кількості корупційних скандалів", – наголошують журналісти.
За даними розслідувачів, Білорусь відпускає електрику Vector Energy Innovation по $59 за МВт⋅годину. Далі її перепродають ТОВ "ТЕТ груп" по $100 за МВт⋅годину. А далі електроенергія за прямими договорами споживачам або на ринок на добу наперед поставляється за $107-120. Якщо порахувати, Vector Energy Innovation отримує маржу в 41%.
За підрахунками OBOZREVATEL, постачання струму через "ТЕТ Груп" за рік дозволяють заробляти близько $390 млн на різниці в тарифах. Видання припускає, що ці гроші розділяються між українськими та білоруськими високопоставленими політиками.
У свою чергу, лідер фракції "Слуга народу" в парламенті Давид Арахамія, як повідомляється, неодноразово виступав на публічних заходах Industrial Innovation Group і не скупився на компліменти для власників Vector Energy Innovation.
"На тлі цього арабська компанія стала регулярно отримувати державні підряди на сотні мільйонів гривень на виготовлення спецдокументів і захисних бланків. Арахамія явно лобіює інтереси Industrial Innovation Group та імпорт електроенергії з Білорусі через "прокладку". Однак це лише невеликий проект у їхньому бізнесі. "Арабська" компанія хоче продавати технології та мати постійний дохід з їх впровадження в рамках президентської програми "Держава в смартфоні". А діджиталізація всієї країни – це незрівнянно більші гроші", – наголошується у матеріалі "РБК-Україна".
Дивіться також: Подалі від Москви: як українська енергомережа готується приєднатися до Європи