Національний кешбек
Національний кешбек 5 канал

Кешбек від держави: за товари українського виробництва повертатимуть частину коштів

Читайте по-русски
Зняти кешбек готівкою не вдасться

Уряд планує повертати частину коштів за купівлю вітчизняних товарів. Програму представили під назвою "Національний кешбек". Так хочуть збільшити попит на українську продукцію і водночас підтримати громадян фінансово. Ініціатори вважають такий крок перспективним, а економісти та парламентарі – безглуздим. Як це буде на практиці і чи не доведеться платити вдвічі більше, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Марії Дрозд.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.

"Програма лояльності" від уряду для українців. 20 серпня Кабінет міністрів оголосив про проєкт "Національний кешбек". Він працюватиме на кшталт єПідтримки – програми, яка діяла за часів пандемії коронавірусу.

Працюватиме він так. Ви купуєте у магазині чи супермаркеті товари винятково українського виробництва. За це на банківський рахунок отримуєте 10% компенсації від вартості продукту. Максимум за всі ці покупки можете накопичити не більше ніж ₴3 тисячі кешбеку на місяць. Використати ці гроші можна не всюди.

Зняти кешбек готівкою не вдасться. Сплачувати можна лише карткою і лише за деякі категорії. Це, зокрема, комунальні і медичні послуги, розваги, квитки на поїзд. Або ж переказати гроші на допомогу Збройним силам. Щоб отримати компенсацію від уряду, потрібно придбати будь-які товари українського виробника. Це харчі, меблі, косметика, техніка тощо. У Кабінеті міністрів кажуть: така програма покликана збільшити попит на українські товари і водночас допомогти громадянам пережити зиму.

"Кешбек – це можливість підтримати українців фінансово, особливо напередодні старту опалювального сезону, адже кошти, отримані із кешбеку можна буде витратити, зокрема, на оплату комунальних послуг. Держава вже мала досвід таких програм, наприклад, єПідтримка під час COVID-19. Тоді більше ніж 10 млн українців відкрили картки в банках для отримання коштів від держави. Й витратили понад ₴3,5 млрд на книги, кіно, ліки, квитки на подорожі, абонементи у спортзали чи квитки в театри", – нагадала перші віцепрем'єр-міністерка і міністерка економіки Юлія Свириденко.

А оскільки кешбек витрачатимуть усередині країни, це все на благо економіці, кажуть в уряді. Ба більше, така ініціатива допоможе боротися з тіньовим бізнесом, бо ж усі операції – безготівкові, а брати участь у програмі можуть продавці, які перебувають на загальній системі оподаткування.
На весь проєкт планують виділити ₴3 мільярди. І попри всі переваги, які намагається показати Кабінет міністрів, економісти від новації не в захваті.

"Якщо це гроші наших партнерів, які прийшли по якихось донорських програмах або по макроекономічному фінансуванню, то я тільки за. Але якщо ці гроші відірвані від наших вояків із податків і зборів, які Україна збирає з власної економіки, а ми дефіцит в пів трильйона грошей покриваємо за рахунок збільшення податків на цю ж саму легальну економіку, то в мене є питання, нащо такі забавки?", – зауважив економічний експерт Олег Пендзин.

Читайте також: "Дивуюся, як Мінекономіки кешбек не вставили": як українці та депутати відреагували на законопроєкт про податок на бездітність.

Проти "Національного кешбеку" виступають і в парламенті. Нардеп Ярослав Железняк розкритикував ініціативу і назвав її незаконною. Адже попри те, що з Верховною Радою Кабінет міністрів не консультувався і не виносив цей проєкт на розгляд депутатів, він ще й позбавляє анонімності чек споживача.

"Просто з нашого карману і трошки з карману міжнародників роздадуть на вітер три мільярди, паралельно ще залізши в банківську таємницю податкових рахунків. Фізичним особам будуть давати гроші з Фонду підтримки підприємців. Як на мене, це порушення законодавства. Але навіть якщо так, то ті гроші, які отримає людина, там до ₴3 тис за кешбек, це благо, яке він має оподаткувати податком на доходи і, відповідно, військовий збір, тобто 19,5%", – пояснив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.

Депутат вважає ініціативу безглуздою і запевняє: парламент не дозволить таке запровадити. Натомість процес уже розпочато. Від 24 серпня продавці та виробники почали подавати заявки на участь у програмі. А від понеділка 2 вересня "Національний кешбек" запрацює для споживачів. У Міністерстві фінансів із заявами депутата не погоджуються.

"Те, що він коментує, можливо, я не до кінця розумію, бо в нас є експеримент, він уже прийнятий і стартує з 2 числа для споживачів. Що він має на увазі, що він не стартує, мені складно прокоментувати. Розрахунки наші показують, що цього бюджету буде достатньо. Ми будемо дивитися на цифри і будемо адаптувати нашу програму відповідно до того, як вона буде реалізовуватись", – наголосила заступниця міністра економіки України Надія Бігун.

Доки тривають дискусії на тлі державних коштів, дослідники з Gradus Research провели опитування. Левова частка респондентів готові взяти участь у програмі "Національний кешбек". Ба більше, під час війни дедалі більше українців стали купувати вітчизняні товари.
Перед тим, як покласти продукт до кошика, українці таки звертають увагу на виробника. За дослідженням соціологів, зазвичай українського виробництва купують продукти харчування, ліки і засоби гігієни. Натомість з імпорту в користуванні переважає техніка, парфуми та одяг.

Марія Дрозд, Ігор Костюк, "5 канал"

Дивіться також:

Попередній матеріал
ФБР показало зброю, з якої стріляли в Трампа – CNN
Наступний матеріал
Під час масованої атаки рф 26 серпня загинув пілот Повітряних сил ЗСУ Олексій Месь
Loading...
Свириденко: "Демонструють дуже гарні результати" – скільки гектарів землі розміновано для роботи аграріїв

Свириденко: "Демонструють дуже гарні результати" – скільки гектарів землі розміновано для роботи аграріїв

Їхні гроші допомагають нищити ворога: донатери "Справи громад" у День Незалежності зустрілися наживо

Їхні гроші допомагають нищити ворога: донатери "Справи громад" у День Незалежності зустрілися наживо

Фонд, що зібрав майже 380 млн грн на "Охматдит", не хоче переказувати гроші – директор лікарні

Фонд, що зібрав майже 380 млн грн на "Охматдит", не хоче переказувати гроші – директор лікарні