Енергія в клітинах та здорове серце
Марія Браньяс Морера пішла з життя у досить поважному віці. Жінка, що офіційно вважалася найстарішою мешканкою планети, померла у 2024 році, проте результати аналізу її біологічних показників продовжують дивувати дослідників у 2026 році. Секрет надзвичайного довголіття та "генетичний щит" жінки розкрив "Дивогляд" із посиланням на Econews.
Біологічний парадокс: короткі теломери та відсутність хвороб
Під час обстеження, де жінку позначили кодом M116, науковці не виявили жодних ознак онкології, нейродегенеративних розладів чи серйозних проблем із серцем. Найбільшим сюрпризом стали теломери – захисні наконечники хромосом.
Зазвичай їхнє скорочення свідчить про наближення старечих недуг, проте у Марії вони були дуже короткими, але не викликали патологій. Науковці припускають, що це могло працювати як запобіжник, обмежуючи поділ потенційно небезпечних клітин і захищаючи організм від раку.
Генетичний код та метаболічний успіх
Повне секвенування геному виявило тисячі рідкісних варіантів, що відповідають за міцний імунітет, захист мозку та якісний енергообмін. Метаболічний аналіз крові також виявився зразковим: низький рівень шкідливих тригліцеридів поєднувався з високим рівнем "хорошого" холестерину.
Це дозволило уникнути хронічних запалень, які зазвичай супроводжують глибоку старість і провокують виникнення діабету чи серцево-судинних катастроф.
Секрет у йогурті: роль кишкової мікрофлори
Дослідження мікробіому показало незвично високу концентрацію бактерій Bifidobacterium, кількість яких у літніх людей зазвичай стрімко падає. Ці мікроорганізми відповідають за здоровий обмін речовин і мають протизапальний ефект.
Ймовірно, причиною такого стану стала багаторічна харчова звичка: Марія регулярно вживала натуральний йогурт приблизно тричі на день, що забезпечувало постійну підтримку корисної мікрофлори протягом багатьох десятиліть.
Молодша на два десятиліття
Епігенетичний аналіз, який вимірює вік на рівні хімічних змін у структурі ДНК, показав вражаючий результат. Біологічний годинник жінки відставав від її фактичного віку на 20 років. Стабільність певних ділянок геному дозволила клітинам зберігати свої функції навіть у 117 років.
Дослідники називають цей випадок прикладом "подвійності старіння", коли зовнішні ознаки віку не заважали органам працювати за стандартами набагато молодшої та цілком здорової людини.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що науковці переглянули уявлення про довголіття.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
