Пам'ятник Данте на площі Санта-Кроче

Звʼязок, про який ви точно не думали: що спільного між пеклом Данте та космічними катастрофами

Casey Lovegrove / Unsplash

Геологічна точність "Божественної комедії" та сучасна метеоритика

Опис пекла у "Божественній комедії" Данте Аліг’єрі зазвичай аналізують теологи та літературознавці, проте нове дослідження пропонує поглянути на цей твір крізь призму астрофізики та геології. Згідно з гіпотезою, дев’ять кіл пекла можуть бути не лише релігійною метафорою, а й інтуїтивно точною моделлю наслідків зіткнення Землі з масивним космічним тілом. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Daily Mail.

Сатана як "високошвидкісний болід"

Дослідник з Університету Маршалла доктор Тімоті Бербері стверджує, що в частині "Пекло" міститься прихований сценарій космічної катастрофи. Він зауважує, що Данте зобразив підземний світ як гігантську конусоподібну воронку, яка за своєю структурою ідентична ударним кратерам.

У поемі пояснюється, що така форма виникла внаслідок падіння Сатани з небес у надра планети. Учений порівнює цей образ із сучасним уявленням про астероїд, який спричиняє масштабні геологічні деформації під час удару на величезній швидкості.

Дев’ять кіл та тераси кратерів

На думку автора гіпотези, дев’ять рівнів пекла нагадують терасовану структуру великих кратерів, які сьогодні можна спостерігати на Місяці, Марсі чи Венері. Такі "сходинки" утворюються природним шляхом, коли поверхня осідає після потужного вивільнення енергії.

Наукові паралелі в поемі Данте:

 

Елемент поеми Геологічний відповідник Приклад у науці
Падіння Сатани Удар астероїда (impact event) Кратер Чиксулуб у Мексиці
Конусоподібне пекло Ударна вирва Кратери на поверхні Місяця
Дев’ять рівнів Терасування стінок кратера Геологія планет земної групи

 

Дослідник також проводить паралелі з гіпотетичним зіткненням протопланети Тея з Землею, що в результаті призвело до формування Місяця.

Інтуїція проти середньовічної науки

Цікаво, що Данте жив у епоху, коли сучасна наука про метеорити ще не існувала. У Середньовіччі "зірки, що падають" вважалися виключно атмосферними явищами, а не твердими тілами з космосу.

Науковці підкреслюють, що Аліг’єрі не був ученим і не мав на меті описати падіння Сатани як фізичний процес. Проте його твір можна вважати дивовижним "мисленнєвим експериментом", який виявився пророчим для розвитку науки про космічні загрози.

Зрештою, "Інферно" залишається літературним шедевром, але його структура несподівано перегукується з тим, як сучасна людина уявляє наслідки глобального космічного удару.

Раніше "Дивогляд" розповідав про те, чи зможе астероїд знищити все живе на планеті.

Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.

ПРОКОМЕНТУЙТЕ

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ