Провідні світові кліматологи попереджають про формування у 2026-2027 роках аномальної "супер"-фази Ель-Ніньйо, здатної принести на різні континенти нищівні повені, екстремальну спеку та тривалі посухи. Поки міжнародні інституції оцінюють ризики для глобальної продовольчої безпеки, українські фахівці проаналізували, чого саме чекати нашим громадянам від цього тихоокеанського феномену. Про наслідки екологічного явища для нашої держави повідомляє "Дивогляд" із посиланням на Telegraf і The Washington Post.
Міфи про стабільні +50°C та реальні українські аномалії
Головний метеоролог Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань закликав українців критично ставитися до панічних повідомлень у медіа. За його словами, потепління океану лише підвищує ймовірність погодних коливань, але не гарантує суцільної катастрофи в кожному регіоні.
Літо в Україні дійсно буде спекотним і розбалансованим, проте говорити про випалену землю чи стабільні аномальні +50°C у затінку немає підстав. Водночас синоптик підкреслив, що загальний кліматичний зсув у нашій країні стає дедалі відчутнішим:
"Потужніший Ель-Ніньйо лише підвищує ймовірність певних погодних явищ, але не гарантує їх. Саме тому гучні заголовки у ЗМІ часто перебільшують реальні ризики"
Попри це, статистика свідчить про серйозні зміни: лише на Черкащині тривалість екстремально спекотних періодів за сезон практично подвоїлася – з 11 до 21 дня. Разом із цим в Україні частішають небезпечні локальні стихії: потужні грози, великий руйнівний град та раптові смерчі. Найближчими днями ситуацію в країні стабілізуватиме вологий Каспійський циклон, який принесе короткочасні дощі та стримає прихід сильної спеки.
Тінь катастрофи XIX століття та сучасний супутниковий контроль
У глобальних масштабах загроза виглядає значно серйознішою. Національне управління океанічних та атмосферних досліджень США (NOAA) оцінює шанси на запуск "супер"-циклу Ель-Ніньйо у 65%, причому прогрів океанічних вод почнеться вже до липня.
Схоже аномальне явище у 1877-1878 роках спричинило страшний голод в Індії, Китаї та Бразилії, який забрав життя 50 мільйонів людей. Якби така екологічна катастрофа без належної підготовки повторилася у сучасних реаліях, кількість жертв через неврожаї та руйнування економічних зв'язків могла б досягти 250 мільйонів осіб. Водночас варто пам'ятати, що сучасна ситуацію з глобальним потеплінням ускладнює ситуацію з посухами.
"Наша атмосфера та океани значно тепліші, ніж були в 1870-х роках, а це означає, що пов’язані з ними екстремальні явища можуть бути ще більш екстремальними", – заявила Діпті Сінгх, доцентка Університету штату Вашингтон, яка вивчала супер-Ель-Ніньйо 1870-х років.
Проте сучасне людство має величезну перевагу – систему моніторингу в реальному часі. Після потужного кліматичного удару в 1980-х роках науковці розгорнули в океанах глобальну мережу з понад 4 тисяч спеціальних глибоководних буїв та супутників, які щодня фіксують температуру, солоність та тиск повітря.
Кліматологи зазначають, що попри розроблені моделі прогнозування, майбутній цикл усе одно кине серйозний виклик світовій інфраструктурі, тому державам необхідно адаптувати аграрний сектор і створювати стратегічні резерви продовольства вже зараз.
Раніше "Дивогляд" розповідав, які породи собак перебувають у групі ризику через спеку.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
