На Великдень українці традиційно печуть паски та фарбують яйця – і ці звичаї мають глибоке духовне та історичне значення, а не лише кулінарну цінність
Священник ПЦУ, богослов і релігійний оглядач Іван Петрущак пояснює, що головне у цих традиціях – не рецепти чи зовнішній вигляд, а їхня символіка та зміст. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на УНІАН.
Великодні звичаї формувалися протягом століть і увібрали в себе впливи різних культур. Ще у стародавніх євреїв святковий хліб мав особливе значення: він був пов’язаний із жертвою Агнця та нагадував про визволення з єгипетського рабства. Такий хліб готували без закваски, що символізувало чистоту й святість обряду. Водночас саме у східнохристиянській традиції, зокрема в Україні, сформувався знайомий нам образ великодньої паски.
Паска для християн – це не просто святкова випічка. Вона уособлює Воскресіння Христове, нове життя та Божу благодать. Білий колір глазурі символізує чистоту, світло та безгрішність, а сама прикраса здавна допомагала відрізнити святковий хліб від звичайного. Різноманітна посипка, яка сьогодні стала популярною, також може мати символічне значення – як уособлення талантів і дарів, які людина отримує у житті.
Іншим важливим символом Великодня є яйце. З давніх-давен воно асоціюється з життям і перемогою над смертю, що напряму перегукується з ідеєю Воскресіння. У християнстві ця традиція отримала особливий розвиток – яйця почали фарбувати, щоб підкреслити їхню святковість і відмінність від повсякденної їжі.
Особливе місце займає звичай фарбувати яйця у червоний колір. За церковним переказом, Марія Магдалина принесла яйце римському імператору Тиберію зі звісткою про Воскресіння Христа. Той засумнівався, сказавши, що це так само неможливо, як і те, що яйце стане червоним. І в ту ж мить яйце, за легендою, змінило свій колір. Відтоді червоні яйця стали символом цієї події та поширилися серед християн.
В Україні великодні традиції набули ще й художнього виміру. З’явилися писанки – розписані яйця з орнаментами, що мають власну символіку: сонце, вода, зерно чи птахи. Так само й паски мають різні варіації – від класичних дріжджових до сирних, які часто роблять у формі чотирикутника. Така форма символізує Гріб Господній.
Священник підкреслює, що не існує єдиного “правильного” рецепта паски. У кожній родині її готують по-своєму, і церква не встановлює жорстких кулінарних правил. Допускаються різні варіанти – навіть сучасні інтерпретації, як-от крафіни чи панетоне. З часом вони також можуть стати частиною традиції.
Головне, за словами отця Івана, – не зовнішній вигляд святкових страв, а розуміння їхнього змісту. Паска та яйця мають нагадувати про Воскресіння Христа, перемогу життя над смертю і ту духовну радість, яку несе Великдень.
Раніше "Дивогляд" розповідав про 5 цікавих фактів про язичницький "Великдень".
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
