Попереду вечорниці, Андріївська калита, День святого Миколая, Різдво, Маланка та Водохреще. Після переходу церков на новий календар звичні дати багатьох свят змінилися. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на Styler.
Розповідаємо, коли українці відзначатимуть головні зимові свята у 2026-2027 роках і які традиції з ними пов'язані.
Коли починається цикл зимових свят
Традиційно відлік зимових свят в Україні пов'язують із днем святого Романа, який припадає на 18 листопада. Завершується цей період 6 січня святом Богоявлення, відомим також як Водохреще або Йордан.
Саме звідси походить народний вислів "Від Романа до Йордана". Упродовж цього часу українці дотримувалися різноманітних звичаїв: молодь організовувала вечорниці, дівчата ворожили на майбутнє, родини готували традиційні страви, а напередодні та під час Різдва оселями ходили колядники.
Після календарної реформи Православної церкви України та Української греко-католицької церкви більшість нерухомих свят перенесли на 13 днів раніше. Тому тепер Миколая відзначають 6 грудня, Різдво Христове - 25 грудня, а Водохреще - 6 січня.
Водночас Різдвяний піст, або Пилипівка, у 2026 році розпочався 15 листопада.
Календар зимових свят 2026-2027: дати та українські традиції
18 листопада - День святого Романа
Цей день вважають початком традиційного зимового святкового циклу. У народних віруваннях святий Роман був пов'язаний із передбаченням погоди на зиму. Наші предки спостерігали за природою та намагалися зрозуміти, якими будуть найближчі місяці. Звідси й походить приказка: "Святий Роман покаже зиму вам".
21 листопада - Введення в храм Пресвятої Богородиці
Свято присвячене події введення маленької Марії до Єрусалимського храму. У народному календарі його сприймали як символ остаточного приходу зими. Особливе значення надавали першому гостю, який переступав поріг оселі цього дня. Вважалося, що від нього залежатиме добробут господарів упродовж року.
24 листопада - День святої Катерини
Одне з традиційних молодіжних свят, яке особливо шанували незаміжні дівчата. Вони влаштовували вечорниці, ворожили на судженого та ставили у воду гілочки вишні. За народним повір'ям, якщо гілочка розквітала до Різдва, це віщувало щасливе заміжжя.
30 листопада - День святого Андрія Первозванного
Андріївські вечорниці були однією з найвеселіших подій передріздвяного періоду. Молодь збиралася разом, співала, жартувала та проводила обряд кусання калити. Для цього випікали круглий корж, підвішували його до стелі, а парубки намагалися відкусити шматочок, поки інші учасники відволікали їх жартами. Дівчата традиційно ворожили на майбутнього чоловіка.
1 грудня - День пророка Наума
У народній традиції святого Наума вважали покровителем знань і мудрості. Наші предки вірили, що саме цей день сприяє успішному навчанню дітей. Із ним пов'язана приказка: "Пророк Наум наведе на ум".
4 грудня - День святої Варвари
Святу Варвару особливо шанували в українських родинах. За звичаєм, жінки намагалися не виконувати важкої хатньої роботи, проте могли займатися рукоділлям. Також цей день вважали одним із провісників сильних зимових морозів.
5 грудня - День святого Сави
У народному календарі день Сави йшов одразу після Варвари. Разом із Днем святого Миколая ці дати утворювали своєрідний цикл зимових свят. Із ними пов'язували наближення справжніх холодів, снігопадів та морозів.
6 грудня - День святого Миколая Чудотворця
Одне з найочікуваніших свят для дітей. За традицією, святий Миколай залишає слухняним малюкам подарунки під подушками або у черевичках. Свято нагадує про важливість милосердя, щедрості та допомоги тим, хто цього потребує. У деяких українських родинах до цього дня також готують традиційні медові пряники - миколайчики.
9 грудня - День святої Анни
Церква вшановує праведну Анну, матір Діви Марії. У народі свято отримало назви Зимова або Холодна Анна. Наші предки спостерігали за погодою, намагаючись передбачити характер майбутньої зими. Також до святої зверталися з молитвами про сімейний добробут і дітей.
12 грудня - День святого Спиридона
У народі цей день називали Спиридоном Сонцеворотом. Із ним пов'язували поворот сонця на літо та поступове збільшення тривалості світлового дня. Водночас справжнє астрономічне зимове сонцестояння настає пізніше - 21 або 22 грудня.
24 грудня - Святвечір
Це вечір напередодні Різдва, який українці традиційно проводять у родинному колі. На стіл ставлять кутю, узвар та інші пісні страви. За поширеним звичаєм їх має бути дванадцять. Оселю прикрашають дідухом, а до вечері сідають після появи першої зірки. У багатьох регіонах саме на Святвечір розпочинають різдвяне колядування.
25 грудня - Різдво Христове
Одне з головних християнських свят, присвячене народженню Ісуса Христа. Цей день об'єднує родини за святковим столом, а вулиці та домівки наповнюються колядками. Важливими атрибутами українського Різдва залишаються вертепи, різдвяні богослужіння, кутя та гостювання у близьких.
26 грудня - Собор Пресвятої Богородиці
Наступного дня після Різдва віряни вшановують Богородицю. Також церковна традиція згадує святого Йосипа Обручника, царя Давида та апостола Якова. В українських родинах цей день продовжує різдвяні святкування: люди ходять у гості, приймають родичів і колядують.
27 грудня - День святого Стефана
Церква вшановує первомученика Стефана, одного з перших християнських мучеників. У народній традиції цей день залишається частиною різдвяного періоду. Українці продовжують колядувати та відвідувати рідних і знайомих.
31 грудня - Маланка, або Щедрий вечір
Одне з найколоритніших народних свят в Україні. Його головна особливість - традиційні переодягання та щедрування. Учасники святкових гуртів перевтілюються в Маланку, Василя, Козу та інших персонажів, ходять від оселі до оселі, виконують щедрівки й розігрують жартівливі сценки. За церковним календарем цього дня вшановують преподобну Меланію.
1 січня 2027 року - День святого Василія Великого та Новий рік
Перший день нового року за церковним календарем пов'язаний із вшануванням Василія Великого та святом Обрізання Господнього. В українській традиції він відомий посіванням. Хлопці та чоловіки зранку заходять до будинків, розсипають зерно та бажають господарям здоров'я, щастя й достатку.
5 січня - Другий Святвечір, або Голодна кутя
Напередодні Водохреща українські родини знову збираються за пісним столом. Ця вечеря зазвичай скромніша за різдвяну, а головною стравою залишається кутя. У церковній традиції день називають Навечір'ям Богоявлення. У храмах проводять богослужіння та чин освячення води.
6 січня - Водохреще, Богоявлення, або Йордан
Цим святом завершується традиційний зимовий цикл "від Романа до Йордана". Віряни згадують хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Центральною подією дня є велике освячення води. Люди набирають її додому, зберігають упродовж року, а в окремих населених пунктах відбувається також освячення річок та інших водойм.
Зимовий святковий період в Україні поєднує церковні події, давні народні звичаї та сімейні традиції. Від вечорниць і калити до колядок, щедрівок та освячення води - кожне свято має власну атмосферу й особливе місце в українській культурі.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.