1 жовтня в Україні відзначають Покрову Пресвятої Богородиці та День захисників і захисниць
Сьогодні ці дати сприймаються як тісно пов’язані між собою, однак шлях Покрови від релігійного свята до символу українського війська був тривалим. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на Укрінформ.
Історія Покрови має складне походження. Як пояснює релігієзнавиця, докторка філософських наук Людмила Филипович, достеменно встановити, коли й за яких обставин виникло це свято, досі непросто. Існують різні версії щодо його походження та поширення у християнському світі.
У християнській традиції Богородиця передусім асоціюється із захистом, родиною та материнством. Водночас одна з найвідоміших історій, пов’язаних із Покровою, має виразний воєнний контекст.
За переказом, у 910 році під час облоги Константинополя люди побачили Богородицю, яка накрила присутніх своїм покровом і тим самим захистила їх від небезпеки. Саме цей сюжет, за словами Филипович, надає святу мілітарного відтінку ще в його ранній історії.
В Україні Покрова згодом набула особливого значення. Її почали пов’язувати не лише із захистом родини, а й із козацтвом. На українських землях з’являлися численні храми на честь Покрови, а образ Богородиці поступово став важливою частиною козацької традиції.
Особливого значення дата набула у ХХ столітті. У 1947 році Українська головна визвольна рада визначила 14 жовтня, тобто Покрову за юліанським календарем, днем створення Української повстанської армії. Історик та дослідник визвольного руху Володимир В’ятрович пояснює, що це рішення мало символічний характер і мало підкреслити зв’язок повстанців із попередніми українськими військовими традиціями.
За його словами, у самому рішенні УГВР було закладено посилання на Покрову, Русь та козацьке минуле. Таким чином, повстанський рух прагнув показати себе продовженням української традиції боротьби та захисту.
У незалежній Україні Покрова поступово перетворилася на одну з ключових дат, пов’язаних із військом. Після Революції Гідності та початку російської агресії цей процес прискорився. Держава шукала заміну радянському 23 лютого і обрала для Дня захисника України саме 14 жовтня.
У 2021 році свято отримало сучасну назву – День захисників і захисниць України. Таким чином, його символіка перестала бути пов’язаною виключно з чоловіками та військовою службою і стала стосуватися всіх, хто захищає державу.
Після переходу українських церков на новоюліанський календар дата Покрови змістилася з 14 жовтня на 1 жовтня. Разом із нею на 1 жовтня припадає і День захисників і захисниць.
Водночас саме поєднання релігійного та державного свят залишається предметом дискусії. Людмила Филипович вважає, що церковні та світські традиції не обов’язково мають існувати в межах одного свята. На її думку, Покрова має власне духовне значення, тоді як День захисників і захисниць покликаний виконувати державну та суспільну функцію.
"Я проти цієї ініціативи і зразу була проти, тому що, мені здається, не треба змішувати світське, державне й релігійне", – зазначила релігієзнавиця.
В’ятрович, навпаки, вважає поєднання закономірним. На його думку, зв’язок Покрови з українським військом формувався протягом століть – від козацької доби до визвольного руху ХХ століття. Тому сучасний День захисників і захисниць, на його переконання, логічно продовжує цю традицію.
Окремим питанням залишається дата, пов’язана зі створенням УПА. Історик вважає, що її варто залишити 14 жовтня, оскільки саме ця дата була закріплена рішенням УГВР. Натомість перенесення релігійного свята та Дня захисників і захисниць на 1 жовтня пов’язане вже зі зміною календаря.
Особливість українського сприйняття Покрови також часто порівнюють із російською традицією. За словами Филипович, в Україні образ Богородиці історично більше пов’язувався із захистом родини, громади та своєї землі. У росії ж цей образ значно сильніше інтегрований у державну та імперську символіку.
Водночас українська військова традиція Покрови має передусім оборонний характер. Йдеться про захист власного дому, родини та території, а не про символічне виправдання завойовницьких походів.
"Богородиця виступає як захисниця не для того, щоб нападати", – наголошує Филипович.
Саме ця особливість допомагає пояснити, чому Покрова стала настільки важливою для сучасної української ідентичності. Релігійний образ захисту поступово отримав історичні нашарування: спочатку родинні, потім козацькі, згодом пов’язані з визвольним рухом і нарешті – із сучасними українськими військовими.
Водночас історики та релігієзнавці наголошують: не всі елементи цієї традиції мають одне походження, а історія самого свята залишається предметом наукових дискусій.
Сьогодні 1 жовтня для України поєднує одразу кілька різних сенсів. Це день Покрови Богородиці, день подяки захисникам і захисницям, а також дата, яка нагадує про багатовікову традицію захисту свого дому.
Після переходу на новий календар змінилася дата, але не зникло символічне значення Покрови для українського суспільства. Вона продовжує залишатися одним із образів, через які Україна осмислює власну історію, військову традицію та боротьбу за право самостійно визначати своє майбутнє.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що перше явлення Пресвятої Владичиці Богородиці згадують у середині X століття.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.
