Паска-фалос і писанки до хрещення Русі: 5 цікавих фактів про язичницький "Великдень"

У цей святковий день православні відзначають Великдень – мало хто знає, але численні традиції, які нам видаються християнськими, з'явилися ще в язичницькі часи

На тлі цього "Дивогляд" розповість про великодні звичаї, які мають старовинне язичницьке коріння.

Історія Великодня та його дохристиянські коріння

На теренах сучасної України християнське свято Великодня перепліталося з традиціями слов'янських весняних свят. Наші пращури, готуючись до весняних сільськогосподарських робіт, влаштовували яскраві святкування на честь "повернення до життя" сонця та природи.

У цей період вони віддавали шану духам землі, сонця, рослинності та померлим предкам через обряди та жертвопринесення. Ці обряди, які ми спостерігаємо сьогодні у вигляді різних ритуалів (відомі як "проводи", такі як Гробки, Могилки, Діди, Красна гірка, Поминальні дні, Поминки, Провідна неділя, Радовниця, Бабський Великдень та інші), відзначалися наступного тижня після Великодня.

Попри зусилля церкви та духовенства, тут і досі збереглася абсолютно язичницька традиція тризни – ритуального обіду на могилах. Християнське свято Великодня також включило в себе багато зі стародавніх релігійних обрядів, включаючи загальні родинні обіди, на які готувалися хліб, сир, яйця, копчене м'ясо тощо.

Варто зауважити, що українська назва свята "Великдень", найімовірніше, також має давню історію і вказує на те, що після весняного рівнодення день стає "великим", тобто тривалішим за ніч.

Яскравий вплив язичництва також помітний в англійській та німецькій назвах Великодня (Easter і Ostern відповідно). Багато дослідників вважають, що ці назви пов'язані з давньонімецькою богинею родючості та весняного пробудження/неділі Еостра/Остара. Зокрема, відомий колекціонер німецької міфології Якоб Людвіг Карл Грімм, разом зі своїм братом Вільгельмом, вважав, що обряди яєць, танці та ігри на Великдень відображають давню язичницьку культуру богині Остара.

Богиня Остара, схожа до багатьох інших давніх божеств, була пов'язана з кроликом, який став одним з основних символів Великодня. Початки того, чому ця милозвучна тварина стала символом Великодня, лежать у давньому язичницькому минулому.

Паска – це фалос?

Великдень
Великдень
Фото: Shutterstock

У християнстві сексуальний контакт часто вважається гріхом і табу. Водночас у язичництві секс не лише не вважався гріхом, а й мав свої ритуали та обряди. В Старому Завіті також згадується сакралізація дітородних органів.

У багатьох давніх та сучасних культурах, не пов'язаних з авраамічною традицією, можна знайти культ чоловічого дітородного органу. Багато ідолів стародавніх слов'ян мали форму фалоса.

Фалос (грецьке Φαλλός) – символічне зображення ерегованого пеніса, що використовувалося в багатьох язичницьких релігіях. Фалічні символи традиційно відображали чоловічу родючість та нове життя, що пов'язувалося з ідеями Великодня – воскресіння та нового життя.

У цьому контексті важливим символом Великодня, після яєць, є паска. Традиційна паска має форму гриба, покрита білою глазур'ю та прикрашена різнокольоровим насінням злаків.

Отже, паска може розглядатися як символ фалоса після відродження. Ці символи разом символізують народження нового життя та родючість. Паска, як обрядова страва, існувала у наших звичаях набагато раніше, ніж християнство, ймовірно, задовго до появи самого християнства.

5 цікавих фактів про Великдень

  • Паска, відома як "сонячний" калач у слов'янській культурі, мала велике значення ще в давнину

Жителі Русі випікали цей особливий коровай як жертву божествам, святкуючи перемогу світла над темрявою у рівнодення, відоме як Дажбожий Великдень. Чим більш вишуканим та смачнішим був калач, тим більший обіцяли урожай та приплід худоби. Хоча цей давній звичай перетворився з приходом християнства, його зв'язок з пісною паскою – лише сплутування.

  • Малювання писанок сягає часів до хрещення Русі

Найдавніші керамічні писанки, знайдені археологами, відносяться до IX століття, що зачіпається на понад століття до християнства. Яйце символізувало сонце та нове життя, тому й дарували його одне одному саме на Великдень. Орнаменти, що прикрашали писанки, мали велике значення і несли в собі сакральний сенс.

Сакралізація яєць набагато старша і сягає корінням чи не в кам'яний вік. З давніх-давен у багатьох народів яйце – це концентроване втіленням сили природи, яка творить, а всесвіт представлявся таким, що вийшов з яйця.

Великодні писанки
Великодні писанки
Фото: Shutterstock

Наприклад, у Стародавньому Єгипті люди вірили у першояйце, з якого вилупився Бог Сонця. А ось український фольклор має відому казку "Яйце-райце", де зашифровані стародавні уявлення про першояйце.

  • Гаївки, відомі як язичницька традиція вшанування природи, практикувалися в Україні з давніх часів

Хоча їх підтримують як греко-католицька, так і православна церква, вони не містять у собі згадок про Христа чи Бога. Святкування зосереджене на природі, сонці, весні та оживанні всього живого. Це звичай, що має свої корені у часи, коли слов'яни святкували прихід весни та звертались до божеств за плодючими землями та врожаєм.

  • Освячення великоднього кошика відноситься до жертвоприношення божествам

В давнину язичники задобрювали своїх богів, пропонуючи їм різні жертви їжі. Тепер цей обряд перетворився на освячення великоднього кошика, з якого починається святкова неділя. Його наповнення залишилося майже незмінним: яйця, святковий калач, м'ясо, хрін, сир – всі ці продукти були важливими для наших предків.

  • Обливання водою – древній обряд очищення

Ця традиція збереглася, переважно, у Західній Україні. У минулому хлопці обливали дівчат водою наступного дня після Дажбожого Великодня. Це символізувало побажання краси та здоров'я, оскільки вода мала магічну силу, яка змивала хвороби та біди. Цей звичай дарував радість дівчатам і, на знак вдячності, вони дарували писанки хлопцям.

Таким чином, великодні традиції, які здаються християнськими, насправді мають стародавнє язичницьке походження. Проте це не заважає їх поєднувати з відзначенням Великодня, а, навпаки, збагачує святкування.

Раніше "Дивогляд" розповідав, скільки відпочиватимуть українці на Великдень-2024.

Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.

Допоможи ЗСУ – врятуй свій дім: офіційні реквізити та посилання.

 

ПРОКОМЕНТУЙТЕ

МАТЕРІАЛИ ЗА ТЕМОЮ

Читайте більше