Афганістан поступово перетворюється на простір без візуальної присутності людини
Нові знімки фотографа Еймоса Чаплі з різних регіонів країни фіксують, як на практиці втілюється закон руху "Талібан", що забороняє будь-які зображення живих істот – як у фотографії, так і у відео чи рекламі. Йдеться не лише про мистецтво чи медіа, а про повсякденне життя: від музеїв і магазинів до вуличних білбордів і меню в кафе. Про це розповідає "Дивогляд" із посиланням на Радіо Свобода.
У музеї західного міста Герат чорна фарба закрила зображення баміанських статуй Будди – навіть попри те, що самі пам’ятки були знищені ще понад двадцять років тому. Експозиції, які лише нагадували про них, тепер також вважаються неприйнятними. В інших регіонах країни зафарбовують або завішують фотографії людей і тварин, перетворюючи виставкові зали на майже абстрактний простір.
Зміни торкнулися й сфери торгівлі. У південних провінціях із меню закладів харчування зникають зображення риби та морепродуктів – або ж вони подаються у "відредагованому" вигляді, без очей і впізнаваних форм. На рекламних щитах слова закривають частини тіла тварин, щоб уникнути прямого зображення живої істоти. Манекени в магазинах одягу масово обгортають фольгою або тканиною, приховуючи обличчя, а в деяких районах навіть лялькам у крамницях іграшок забороняють "дивитися" на покупців.
Закон, відомий як "закон про мораль", був формально ухвалений керівництвом "Талібану" в серпні 2024 року, однак його впровадження відбувалося нерівномірно. На початку 2025 року він уже діяв у більшості провінцій – зокрема й у центральному Урузгані, який став однією з останніх територій, де заборона набула чинності. Загалом обмеження застосовуються більш ніж у двох третинах країни.
Найболючіше ці правила вдарили по медіа. Місцеві телекомпанії змушені відмовлятися від відеоряду з людьми, переходити на аудіоформат або транслювати лише пейзажі та будівлі. За даними правозахисних організацій, щонайменше два десятки телеканалів уже припинили роботу, не витримавши нових вимог.
Представники туристичної галузі та культури, які спілкуються з іноземними журналістами анонімно, пояснюють таку політику поєднанням радикального тлумачення релігійних текстів і багаторічної ізоляції талібів від міського життя. На їхню думку, люди, які десятиліттями жили в горах або пустелях, сприймають сучасне місто як щось загрозливе й чуже – разом із його образами, рекламою та візуальною культурою.
Хоча Коран прямо не містить заборони на зображення людей чи тварин, окремі хадиси інтерпретуються як застереження проти створення образів живих істот. Саме на ці тексти й спирається "Талібан", обґрунтовуючи нові правила.
Водночас критики режиму вважають, що йдеться не лише про релігію. Заборона на зображення, за їхніми словами, фактично відтинає Афганістан від зовнішнього погляду, ускладнюючи фіксацію репресій, порушень прав людини та повсякденних проявів насильства. Коли немає облич і тіл у кадрі, зникає й візуальне свідчення того, як живе країна під владою "Талібану".
У результаті Афганістан дедалі більше нагадує "країну без образів" – місце, де люди фізично присутні, але візуально викреслені з публічного простору.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що таліби заборонили жінкам Афганістану навчатися в університетах.
Чудернацькі історії з України, котики, скандали світових зірок, гумор і трохи дикого трешу з московських боліт – читайте першими в Telegram Дивогляд 5.UA.