Переважна більшість українців надають перевагу життю в Україні
У вересні 2024 року більшість українців (79%) заявили, що навіть у разі отримання громадянства США або країни ЄС залишилися б жити в Україні. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Хоча готовність переїхати за кордон порівняно з вереснем 2022 року зросла до 19%, цей показник залишається нижчим, ніж у 2020 році (28%). Попри зростання серед усіх вікових категорій, переважна більшість українців (74-86%) надають перевагу життю в Україні.
Зокрема, серед молоді віком 18-29 років 2020 року майже половина (46%) хотіли б переїхати за кордон, однак до вересня 2022 року цей показник впав до 13%. Станом на вересень 2024 року частка тих, хто розглядає можливість еміграції, зросла до 26%, але 74% молоді все ж обирають залишатися в Україні. Схожа тенденція спостерігається й серед українців віком 30-44 роки, де 75% теж не планують залишати країну.
Заступник директора КМІС Антон Грушецький наголосив, що відтік молоді завжди був хронічною проблемою для України, особливо після початку повномасштабної війни. За його словами, нинішні умови війни, підвищена тривожність та втома створюють сприятливе середовище для маніпуляцій щодо настроїв українців. Зокрема, поширюються наративи, що українці прагнуть залишити країну та шукати кращого життя на Заході, однак реальність свідчить про інше.
Результати дослідження КМІС показують, що попри всі труднощі та ризики, більшість українців, включно з чоловіками мобілізаційного віку та жінками молодшого і середнього віку, прагнуть залишатися в Україні та боротися за своє майбутнє.
Грушецький також підкреслив, що стереотипні образи молодих українців, які прагнуть втекти за кордон, не є репрезентативними для загальної картини настроїв у суспільстві.
Раніше "Дивогляд" розповідав, чи підтримують українці заборону месенджера Telegram.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
