Місцеві мешканці називають його "землею, яку Бог створив у гніві", а португальські моряки, які ненадовго побували тут у 1486 році, назвали його "Воротами в пекло". Але для більшості людей цей шматок землі відомий як Берег Скелетів. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на IFLScience.
Скелети – це не єдине, що можна знайти в цих пісках
Назва "Берег Скелетів" виникла через те, що це місце є справжнім кладовищем тварин. Дослідники знайшли тут велику кількість черепів тюленів, серед яких також були черепи черепах і безліч скелетів китів.
Усі ці тварини загинули тут не внаслідок нападу жорстокого хижака, а вони були вбиті людьми, які займалися полюванням на китів. Проте скелети – це не єдине, що можна знайти в цих пісках; тут також лежить безліч затонулих кораблів, які потрапили в кораблетрощу – їх "залишки" розкидані на 500 км берегової лінії. Деякі з цих кораблів знаходяться за дюнами, далеко від моря.
За словами колишнього рейнджера національного парку Берег Скелетів Яна Фріда, впродовж 6 років роботи йому вдалося сфотографувати та задокументувати 112 затонулих кораблів. Вчені встановили, що деякі з цих затонулих кораблів мають вік сотень років, а деяким – навіть не більше 10 років.
Попри запустіння, Берег Скелетів є місцем, де є життя. Щасливчики-туристи можуть зустріти тут дуже рідкісних тварин, таких як пустельні леви, які блукають по пляжу, а також страуси і навіть кілька популяцій слонів, які поколіннями адаптувалися до життя в суворій пустелі Наміб.
За словами фахівців, зустріти пустельних левів у цьому місці – справжня удача. Досі не було встановлено, скільки особин мешкає тут, але місцеві доглядачі час від часу зустрічають їх біля водопою поблизу табору.
Життя є не тільки на суходолі, а й в океані. Китобійний промисел майже винищив китів в цьому регіоні, але популяції відновлюються біля узбережжя Намібії після введення заборони на китобійний промисел. Дослідники також виявили, що в заповіднику процвітає популяція тюленів Кейп-Кросс – загалом тут мешкає близько 200 000 особин.
Наразі Берег Скелетів є майже безлюдним і доступний лише для найвитриваліших транспортних засобів, а також знаходиться під охороною рейнджерів. Але ще недавно тут розташовувалися не тільки більші поселення, але і розвинені міста.
Інколи тут все ще можна побачити залишки будинків, ресторанів, казино і лікарень, які були колись колоніями, але потім були покинуті. Що ж залучало людей до цього суворого місця? Все просто – алмази.
Так, місто Колманскоп на узбережжі Намібії колись було шахтарським містом, але алмази Намібії буквально змиваються морем, як черепахи. На думку геологів, в юрському періоді алмази в Намібії були викинуті на поверхню кімберлітовими трубками приблизно за 800 кілометрів на схід, вздовж того місця, де сьогодні розташована Помаранчева річка.
Найбільші та найважчі алмази поступово переносяться течією вниз по річці, а потім, в кінцевому підсумку, далеко в море, до прибережних вод Намібії. Тепер припливи час від часу виштовхують їх назад на сушу.
Було встановлено, що приплив виносить скарби на берег у місці, яке відоме як Спергебіт, або "Заборонена зона", розташоване за 750 кілометрів на південний схід. Вхід на цю територію заборонений без спеціального пропуску.
Раніше "Дивогляд" розповідав, що у стародавніх людей з епохи неоліту був смертельний невидимий ворог.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
Допоможи ЗСУ – врятуй свій дім: офіційні реквізити та посилання.
