З цієї нагоди "Дивогляд" зробив добірку національних перших страв різних країн світу.
Авголемоно (Греція)
Авголемоно – це один із головних супів національної кухні Греції. Цей суп має досить густу консистенцію, містить яєчні жовтки та шматочки курячого м'яса.
Кажуть, що початковий рецепт авголемоно із гранатовим соком греки запозичили у євреїв. Згодом, гранатовий сік замінили лимонним і почали додавати пасту орзо, що за своєю формою нагадує зерна рису.
Аналоги авголемоно можна зустріти і в кухнях інших країн світу. Наприклад, у арабів цей суп називається тарбія, у італійців – бродо бруско, а у близькосхідних народів – агрістада.
Таратор (Болгарія)
Таратор називають також окрошкою по-болгарськи. За легендою, цей суп уперше приготував хан за рецептом, який йому підказав триголовий орел. Начебто ще у дитинстві хлопчик отримав від птаха в пазурах мішечок сухих трав, а через десятки років – огірок. У майбутньої дружини хана зберігалася ще оливкова олія.
Усі ці три компоненти, за велінням орла, змішали в чаші з кислим молоком. Готова маса отримала назву таратор, який сьогодні вважається традиційний супом Болгарії. До речі, цю першу страву їдять не лише у Болгарії, а й на всьому Балканському півострові.
Сальморехо (Іспанія)
Старший брат гаспачо – саме так називають іспанський суп сальморехо, батьківщиною якого вважається Кордова. Початковий рецепт супу складався з юшки з хліба, води та оливкової олії. Коли до країни завезли томати, цей овоч став ключовим інгредієнтом сальморехо.
Якщо у вас раптом виникло питання, чим же сальморехо відрізняється від гаспачо, то відповідь дуже проста: суп з Кордови готується значно простіше за свого "молодшого брата".
Калакейтто (Фінляндія)
Суп калакейтто називають також молочною юшкою, або ж просто – фінська уха. Для приготування цієї першої страви використовують філе білої риби з мінімальним вмістом кісток. Чудово підійде камбала, тріска або сиг. Бульйон готується з хребтів, голови і плавців, а м'со риби додають вже у готову страву.
Більш святковий варіант калакейтто – суп лохікейтто. Головна відмінність між цими стравами полягає в тому, що лохікейтто готують з червоної риби, а молоко заміняють густими вершками.
Американська солянка – Гамбо (США)
Гамбо також називають американською солянкою, або солянкою по-луїзіанськи. Свій початок суп бере з американського штату Луїзіана, куди потрапив від африканських переселенців.
Існує бзліч сучаснихх варіацій приготування гамбо: із птахом, червоним м'ясом, морепродуктами, овочами. Але один інгредієнт є незмінним – американська рослина окра, або бамія. За смаком ця рослина нагадує щось середнє між спаржею чи кабачком.
Позоле (Мексика)
Основним інгредієнтом мексиканського супу полозе є кукурудза. Цей овоч у давніх індіанців мав священне значення і завжди використовувався у будь-яких ритуалах. У зв'язку з цим, прийнято вважати, що суп множить життєві сили.
Для приготування полозе використовують особливий сорт кукурудзи з великими зернами. При варінні ці зерна лопаються і стають м'якшими.
У Мексиці готують три види позоле – класичний білий, зелений із листям мангольду та червоний із перчиком чилі.
Расам (Індія)
В Індії дуже полюбляють ароматні вишукані спеції та різноманітні бобові. Ці інгредієнти поєднує традиційний мексиканський томатний суп расам, який вважається вегетаріанським.
Індійці впевнені, що суп расам має цілющі властивості, а також швидко лікує кашель і жар під час застуди.
Рамен (Японія)
Японський суп рамен є популярним у всьому світі. Уперше його приготували у Китаї, але свого часу страва не набула попиту. Суп гідно оцінили в Японії, і тепер рамен є однією з "візитних карток" країни та входить до меню майже кожного кафе.
Суп засмакував і корейцям, які також надали йому національного колориту. Сьогодні існує безліч варіацій супу рамен, оскільки у кожній провінції його готують за власним рецептом.
Нагадаємо, раніше "Дивогляд" розповідав про популярну першу страву, яка завдасть шкоди вашому здоров'ю.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram – Дивогляд 5.UA.
