Цивільні – за цю добу 50 прильотів по Сумщині, 70 снарядів по Нікополю. Харківська та Дніпропетровська області продовжують потерпати від терористів. У Запоріжжі були прильоти по цивільній інфраструктурі, особливо цинічні влучення в багатоповерхівку, де мешкали люди, в Запоріжжі ще не встигли розібрати минулі завали під якими є люди, а вже є нові влучання. Про це повідомляє "Дивогляд" із посиланням на його YouTube-канал.
Стан називається "алекситимія", за якого у людини є певні емоції, але вона не може їх описати. Умовно кажучи, вона перебуває в стані стресу та повного спантеличення. Дехто з дослідників говорить, що цей синдром алекситимії може бути наслідком прийняття людиною свого стану як позиції жертви.
Психологічно-поведінкова риса жертви – це вибір самої людини, бо людина завжди обирає бути жертвою або мисливцем. Тобто, коли людина вибирає позицію жертви, то вона свідомо погоджується на роль мученика та на роль того, що вона від початку є в програшній ситуації. Це один з моральних аспектів, коли ви самі обираєте, як себе почувати.
Людина може бути мисливцем і, наприклад, допомагати тим людям, які допомагають військовим, (це допомога волонтерам, робота на інформаційному фронті) або починає засмучуватися та говорити, що вона ні на що не впливає, а тому хай буде, як буде. Тільки коли людина свідомо прирікає себе на шлях мученика та жертви, вона досягає такого внутрішнього морального спустошення, що свої стани вона нездатна описати навіть словами.
Ще простіше, ви настільки ненавидите руських, що не можете описати наскільки ви їх ненавидите. Небезпека цього стану в тому, що абсолютне невміння розпізнати свої емоції та описати їх словами може призводити до обмеження життєвих зв'язків зі світом.
Якщо стан буде прогресувати, то надалі ви не зможете описати й свої позитивні емоції, відчуття. Вийти з цього стану можна тільки, переформатувавши себе та відмовившись від прийняття стану жертви. Це фізичні дії або допомога тим, хто вбиває окупантів.
Ще цей стан жертви дуже віддалено може відгукуватися зі Стокгольмським синдромом, коли людина виправдовує свого кривдника. Наприклад, кажуть, що рашисти обстрілюють цивільні міста, бо відбувся вибух на Кримському місті; не тому що вони терористи, а бо військові забрали багато російської військової техніки.
Це небезпечні відлуння стокгольмського синдрому, який може розвиватися. Треба запам'ятати лише одне, що вони обстрілюють, бо є терористами. Не виправдовуйте діяльність терориста, зменшуючи свою поведінку як мисливця, і збільшуючи свою роль як жертви. Іншими словами, ми засуджуємо себе за те, що ми боремося за життя.
Військові: стан "психологія мисливця". Вище було зазначено, що є два стани: стан жертви або позиція мисливця. У військових працює психологія мисливця.
У окупантів паніка та вони не розуміють, що сталося з кримським мостом: це розбірки фсб з іншими чи це дійсно партизани? Саме тому вони шукають зрадників серед своїх.
До речі, раніше "Дивогляд" розповідав про те, як впоратися зі стресом.
Поки на нашій землі війна, навіть "Дивогляд" – це не про котиків і пандочок, а про перемоги нашого війська! Наш Telegram Дивогляд 5.UA.
Читайте також: Допоможи ЗСУ – врятуй свій дім: офіційні реквізити та посилання
