Україна підійшла до критичного етапу своєї сучасної історії: зберігши суверенітет і стабілізувавши лінію фронту, держава зіткнулася з неминучістю тривалої війни. Як повідомляє впливове британське видання The Economist із посиланням на власні інсайдерські джерела в Кабінеті міністрів, вище політичне керівництво у Києві дедалі більше розглядає затяжний конфлікт як реальність.
За даними журналістів, Володимир Зеленський уже наказав урядовим та військовим структурам готуватися до того, що активні бойові дії триватимуть ще два-три роки.
Технологічна перевага та удари по тилу рф
Попри те, що загальна картина війни змінилася, українські військові повідомляють про поступове підвищення ефективності оборони завдяки тотальній ставці на безпілотні системи. Наразі росія не здатна досягати заявлених цілей на Донбасі у заплановані терміни, а її людські втрати залишаються критично високими.
Важливим стратегічним фактором стали удари по логістиці та ВПК на території рф. Значну частину далекобійної зброї Україна тепер виробляє самостійно. Командир 413-го полку Євген Карась зазначив, що вражати цілі в глибокому тилу ворога зараз стало «втричі легше». Він нагадав про успішні березневі атаки на завод Silicon El, що виготовляє мікрочіпи для російських балістичних ракет.
"Війна не є раєм для України, але для росії справи йдуть набагато гірше, і буде ще важче", – наголосив Карась, прогнозуючи масштабну кризу російської ППО вже до цієї осені на тлі розгортання українського виробництва балістичної продукції.
The Economist підкреслює унікальність українського опору: за всіма класичними військовими показниками Україна мала б програти супротивнику, чиє населення більше в 4,5 раза, площа – у 28 разів, а економіка – у 12 разів.
Енергетична вразливість як головний ризик
Проте тривала війна виснажує внутрішні ресурси суспільства. Найбільш критичним фактором для довгострокової стійкості держави наразі є не ситуація безпосередньо на лінії зіткнення, а стан паливно-енергетичного комплексу, який зазнає регулярних ракетно-дронових ударів.
Громадський активіст та радник Міністерства оборони Тарас Чмут відверто визнав, що наразі більше хвилюється за енергетичну стабільність, ніж за фронт.
"Війни ведуться не арміями, а суспільствами. Якщо віра в нашу здатність витримати війну зруйнується, то зруйнується і воля до боротьби", – попередив Чмут.
Внутрішню стійкість також підмивають проблеми з мобілізацією, випадки примусового призову, корупційні скандали та недовіра до окремих інституцій, через що суспільство наразі розділилося на стійких патріотів, поміркованих скептиків і демотивованих громадян.
Централізація влади та політичні суперечності
Аналітики видання звертають увагу на загострення внутрішньополітичних протиріч через неможливість проведення виборів у воєнний час. Співрозмовники журналу, наближені до політичних процесів, зазначають, що формат управління в країні набуває дедалі більш централізованого характеру, а ухвалення рішень концентрується навколо вузького кола осіб в Офісі президента.
Інсайдери стверджують, що ОП посилив вплив на медіасередовище через пов’язані ресурси для формування потрібних наративів і критики опонентів, а окремі антикорупційні ініціативи стикаються з тиском. Критично оцінюють і кадрові перестановки у силовому блоці, де ключовим критерієм призначення стає особиста лояльність.
Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський заявив про масштабну операцію Сил оборони, СБУ та української розвідки по цілях у Московському регіоні. За його словами, українські далекобійні засоби ураження змогли подолати одну з найщільніших систем протиповітряної оборони рф.
Читайте також: Війна перебуває на переломному етапі – Сибіга
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
