Україна мусила просити аварійної допомоги світлом від сусідів з Євросоюзу. Саме це і дозволяє не знеструмлювати споживачів. Нам екстрено продають електроенергію Румунія, Словаччина та Польща. Це вже крайній захід, інакше б довелося знову запроваджувати графіки відключення. До офіційного початку опалювального сезону залишається місяць.
В уряді прозвітували: до зими готові понад 80% об'єктів комунальної галузі. Ці цифри говорять щороку, але ще жодного разу не пояснили: так що ж достеменно вони означають. Ну, а реалії енергетики в очікуванні зими такі: загроза обстрілів, достатні запаси ресурсів і надзвичайно висока ймовірність тривалих знеструмлень у морози. Більше дивіться в сюжеті журналіста "5 каналу" Сергія Барбу.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
У середині жовтня в Україні офіційно розпочнеться опалювальний сезон. Із запасами палива проблем нема. На складах вдосталь вугілля – вже накопичили близько трьох мільйонів тонн. Його аж забагато на зиму. Але це радше погана новина.
"Більшість українських вугільних станцій розбиті. І вони працюють там, можливо, на 10-15% потужності. Тому ми маємо розуміти, що запаси вугілля – це зараз не стільки стратегічно", – сказав голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Куди важливіше для країни мати достатньо газу взимку. Його ще закачують до сховищ. У "Нафтогазі" повідомили: планують накопичити понад 13 млрд кубів палива. У державній компанії спочатку говорили, що країна обійдеться цієї зими лишень власним видобутком, як це було торік, але, зрештою, держава таки купуватиме паливо у Євросоюзі. Хоча робити влітку це було дешевше.
"Вони спрогнозували видобуток, бачать, що вони накопичать 13 млрд. І у них баланс більш-менш зійдеться. Але, можливо, не буде видобутку, будуть якісь екстрені ситуації. Чому вони не вважають його імпортом? Тому що вони його не розмитнюватимуть. Якщо він не знадобиться, то його можна швидко продати", – пояснила експертка з енергетичної безпеки DiXi Group Олена Лапенко.
Достатні запаси газу – стратегічно важливі для країни, адже у разі тривалих відключень світла саме блакитне паливо допоможе пережити кризу, скажімо, мешканцям багатоповерхівок. росіяни також це розуміють, тому вже чимало разів атакували що видобуток, що наземне обладнання сховищ.
"Практично кожного дня є атаки не енергетичні об'єкти. І це треба розуміти. Інша справа, що система передачі вже настільки адаптована до атак, що їхні наслідки усуваються упродовж годин. І тільки масштабні атаки, такі як була 26 серпня, потребують довшого відновлення. 10-12 днів після такої атаки, на мою думку, супер позитивно", – зазначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Читайте також: Світла може не бути до 20 годин на добу: у ЦПД прогнозують два сценарії ситуації з електроенергією взимку.
Зчинив Кремль і куди небезпечнішу гру. росіяни почали атакувати українську енергетику ракетами із касетними боєголовками. Для того, щоби зона ураження була куди більшою. А в останній масованій атаці росія бомбила трансформаторні станції неподалік українських АЕС. І таким чином намагалася роз'єднати ядерні об'єкти з енергетичною системою.
"Якщо атомна станція втрачає зв'язок з енергомережею, то ситуація може потенційно піти до серйозного інциденту. Коли зв'язок втрачається, то у вас є дуже мало часу. Секунди для рішення, хвилини для увімкнення дизельних генераторів. Тому що сам реактор потребує дуже багато електрики. Для роботи насосів, які прокачують воду для охолодження реактора", – наголосив фахівець із питань ядерної енергетики Greenpeace Шон Берні.
В уряді зазначили: вже 85% об'єктів "Укренерго" мають фізичний захист від атак. Країна потребує посилення протиповітряної оборони. Саме від того, чи зуміємо ми збивати російській ракети і дрони, головно і залежить ситуація взимку. Сценаріїв декілька, найпозитивніший – нових руйнувань не станеться, а зима буде теплою. За таких умов у певні тижні знеструмлення не діятимуть узагалі. Якщо ж атаки продовжаться, прийдуть сильні морози, то відключення світла можуть тривати і до 20 годин. Робити точні прогнози ще зарано.
"Не треба жити в ілюзіях, що у нас не буде відключень. Відключення – це аксіома на цей опалювальний сезон. А от якими вони будуть, залежить від багатьох факторів. Це першочергово обстріли", – зазначив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
Скільки генерації електроенергії вдалося відновити, в уряді точні цифри не озвучують. Улітку Володимир Зеленський обіцяв, що вдасться побудувати до кінця року 1 гігават нової маневрувальної потужності, що працюватиме на газі. Колишній голова "Укренерго" Володимир Кудрицький вважає: звести вдалося менше десятої частини потужностей, які обіцяв президент. Тобто близько 60 мегаватів. В уряді такі мізерні цифри не підтверджують.
"Я не буду уточнювати локації, на сьогодні встановлені у сотні мегават. Профінансовано обладнання десь на 600 МВт. Яке вже є частково в Україні, частина у дорогі. Є чіткий план, є графік", – прокоментував міністр енергетики України Герман Галущенко.
У разі тривалих відключень світла в Україні зросте попит на пальне. Головно – на дизель і бензин, бо країна може знову перейти на генератори. Втім фахівці ринку дефіциту пального не прогнозують.
"Ринок пристосувався, тут дуже багато гравців. Це сотні компаній, які постачають пальне, яким не потрібні вказівки, постанови чи розпорядження. Мені взагалі важко уявити, що у нас буде дефіцит пального якоїсь марки", – сказав екперт ринку пального Сергій Куюн.
Питання лише у ціні. З вересня в Україні запровадили перший етап підвищення акцизів на пальне. Автомобільний газ вже подорожчав приблизно на дві гривні. Ціни на бензин та солярку поки стабільні. Підвищення акцизів з'їдає здешевлення нафти на світовому ринку. Однак вже у жовтні ціни можуть піти вгору. Десь на 2-3 гривні на кожен із видів пального.
Сергій Барбу, "5 канал".
Дивіться також:
