У неділю, 16 липня, святкує 80-річний ювілей Народна артистка, герой України Ада Роговцева.

Ада Миколаївна родом із Глухова, що на Чернігівщині. Одразу ж після закінчення Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого (1959) – провідна актриса Національного театру російської драми ім. Лесі Українки, на сцені якого актриса грала впродовж 35 років.

Варто відзначити, що Роговцева мріяла стати журналісткою, але вступила до Київського театрального інституту за компанію з подругами. Тут вона знайшла своє покликання і кохання всього життя.

Зіграла безліч ролей у п’єсах класичного репертуару, знімалась у багатьох фільмах, зокрема "Кривавий світанок", "Салют, Маріє!", "Приборкання вогню", "Осіння дорога до мами", "Овід", "Вічний поклик" та ін.

Чимало гастролювала з концертними програмами та камерними театрами, грала у Київському академічному театрі драми і комедії на Лівому березі.

Ада Роговцева – професор Київського національного університету культури і мистецтв, багато років поспіль викладала в театральному інституті ім. Карпенка-Карого. 

Актриса активно допомагає бійцям АТО, неодноразово виступала перед українськими воїнами, а також зіграла в доброчинній виставі "Варшавська мелодія 2", зібравши 52 тис. грн для поранених українських бійців.

З нагоди ювілею пропонуємо ТОП-5 цитат, які відображають перипетії й правила життя актриси:

• Найголовніше в житті людини – зберегти свою людську гідність всупереч усьому. Тому що людина без гідності – неповноцінна людина, а народ без гідності – це вже не народ.
• Любов – це любити ЙОГО, віддавати ЙОМУ все, належати ЙОМУ, але якимось чином мати свою свободу … Залежати від іншої, навіть коханої людини – нісенітниця! Я Кармен! Жінки всі Кармен! Чому вона, ця моторошна тютюнниця, на всі часи улюблена героїня? Що в ній такого? Тому що незнищенне в жінці право вибору! І немає такої влади над нею, яку можна було б над нею затвердити! І тому мені прикро і гірко, коли свекруха над невісткою знущається, вказує їй, а та, дурненька, в каструлю плаче. На голову їй цю каструлю одягла і пішла в своє життя! Не можна жити життям іншої людини.
• Я все життя грала в Росії, крім України. Мені кажуть: "Адо, ти наша". А я їм відповідаю: "Я не ваша. Я своя, я українська".
• Я легко віддавала все, що заробляла, а коли потрібно було виходити у світ, займала у подруг і одяг, і діаманти.
• Так найчастіше і буває: те, що робиться у поспіху і відчувається, як “не головне”, побічне, виявляється у результаті найголовнішим, чи не найважливішим і значним. Щось на кшталт "обмовки за Фрейдом": випадково сказане видає істину більше, ніж ретельно сформульоване …