Останніми роками в Україні триває масштабне розорювання земель. І це в той час, коли в Європейському Союзі, наприклад, площі сільськогосподарських угідь значно зменшують. На цьому наголосив голова Української природоохоронної групи (УПГ) Олексій Василюк, передає "24 канал".

За його словами, Україна у питанні використання земель разюче відрізняється від цивілізованих країн – включно із Євросоюзом.

"Зараз у Європі рішуче реагують на глобальні кліматичні зміни. Так, ЄС затвердив Стратегію щодо збереження біорізноманіття, згідно з якою протягом найближчих 10 років 30% сільгоспугідь будуть переведені в статус природних територій та охоронятимуться. Уявіть – майже третина! Для України – це фантастика! Бо у нас навпаки – останні залишки природи намагаються якнайскоріше освоїти. Раніше Україна на половину була зайнята степовими ландшафтами. Але сьогодні лишилося не більше 3% колишніх степів. Та й із тих майже кожен 5-й квадратний метр був розораний за останні 5-8 років", – пояснив Василюк.

Серед іншого, як зауважив експерт, розорювання земель дуже серйозно впливає на кліматичні зміни. І подекуди навіть сильніше, аніж промисловість.

"За розрахунками науковців, з одно квадратного метра ріллі за рік "викидається" в атмосферу 3 кг вуглецю. Якщо цей показник помножити на розорані площі на всій планеті, то вийде колосальна цифра, рахувати яку ніхто і не прагне, бо суспільству не вигідно буде визнати, що ми зруйнували клімат планети, вирощуючи їжу і технічну сировину. І кількість вуглецю, що опинилась в атмосфері в результаті оранки, на порядки більша за викиди заводів, електростанцій чи автомобілів", – зазначив голова УПГ.

Він звернув увагу на те, що Мінприроди відкрито вказує у Національному кадастрі викидів, що за останні роки найбільший приріст викидів у атмосферу спричиняють саме свіжі розорювання. А більшість придатних територій в Україні "пішли під плуг" ще за часів Радянського Союзу, тож наразі розорюють, що залишилося – схили, береги річок… Василюк підкреслив, що у цих місцях за законом орати заборонено, але такі випадки трапляються сотнями і повсякчас.

"Як правило це банальне самозахоплення. Ми думаємо, це пов'язано з ринком землі. Хоч продавати її ще не можна, але власники паїв уже готуються до цього і шахрайськи розширяють свої площі, імітуючи що їхні землі – рілля, а не, наприклад, пасовища. Скажімо, куплятиме землю якась аграрна корпорація. Вона не буде детально розбиратися на місці, де там схили, де незаконно "доорана" територія… Подивляться на карті, скільки є квадратних метрів землі… Є 10 тисяч гектарів – купляємо!" – розказав він.

Експерт заявив, що Українська природоохоронна група намагається відслідковувати самозахоплення земель і тільки цього року подала більше як 200 заяв до правоохоронних органів.

"Але ми не можемо контролювати все і всюди. Тому беремося за самі кричущі випадки – наприклад, розорювання в заповідниках чи заказниках. Також останнім часом місцеві громади піднімаються і чинять спротив захопленню земель. Але порушень, повторюся, сотні. Іноді й винних дуже важко знайти. Як от нещодавно було на Чернігівщині. Фермери взяли в аренду пасовища і переорали. Фермери ті – не місцеві, їх ніхто не знає. Затримали тракториста – він, звісно, говорить: мене найняли, я лише виконував замовлення… Ситуація типова для всієї України", – із сумом резюмував він.