Вони звикли першими зустрічати ворога на кордоні. Разом із бригадами ЗСУ, Нацгвардією та Теробороною – оборону Бахмута героїчно утримують і загони прикордонників. "Нині наш кордон – це Бахмут", кажуть вони. І щодня зменшують кількість окупантів, охочих до нашої землі. Позиції прикордонників на околиці пекельного міста відвідали наші фронтові кореспонденти Ольга Калиновська та Сергій Клименко.
У Пункті незламності, де мешканці Бахмута харчуються, гріються, заряджають телефони, увагу привертає кремезний чоловік з обпеченим обличчям та забинтованими руками. На питання, що трапилося, розповідає страшну, хоча й типову історію з життя Бахмута. Хотіли, каже, порадувати пораненого товариша. На його день народження кілька днів тому зібралися на вулиці посмажити шашлик.
"Шашлики смажили, прилетів вертоліт – три чи чотири ракетки підряд, згоріло все. Це таке, що наросте. Згорів гараж, сарай, генератори, у мене на вулиці в одного вони були, всі лишилися без зарядок, електрики, а так усе нормально. Згоріло все, що все життя збирав. Не можу далі, вибачайте, добре", – каже мешканець Бахмута В'ячеслав.
У четвер у місті, що обпалює, не так спекотно, як кілька днів тому. Артилерійських дуелей – поменшало. Натомість побільшало живої сили ворога, яка штурмує підходи до Бахмута. Та намагається пробити оборону в районі забахмутки, де вже не перший тиждень тривають близькі контактні бої.
Сили оборони Бахмута це не лише славетні армійські бригади, які беруть участь у російсько-українській війні з 2014 року, підрозділи Тероборони, спецбатальйони, національна гвардія. Це ще й прикордонні загони. Тепер їхній кордон – підходи до пекельного міста.
"Вони почали лізти, ситуація дуже важка. Ми намагаємося їх тримати, звичайно, ми прикордонники, ЗСУ, Національна гвардія, разом робимо все можливе і неможливе", – запевняє прикордонник Микита.
Микита – щойно зі шпиталю. Більше як тиждень тому його поранило під час одного з контактних боїв, коли прикордонники відбивали чергову атаку рашистів.
"Вони почали розбирати будівлю з РПГ, почали кидати гранати, так сталося, що підійшли дуже близько й у вікно закинули гранату. І осколок попав у брову", – розповідає Микита.
Кілька днів тому прикордонники добряче відповіли окупантам за Микиту та усіх поранених і загиблих побратимів. Вистежили, куди росіяни несуть боєкомплект – і влаштували їм смертельно-полум'яний феєрверк.
"Ми помітили пташкою, що вони дуже часто стали туди заходити, ми їх накрили, а виявилося, що боєприпаси там були і вони просто їх зносили – вночі, вдень, в ці будівлі. Феєрверки хороші, за рік я таких феєрверків не бачив", – сміється прикордонник "Мандарин".
Сьогодні вони – Микита та "Мандарин" – знову йдуть на бойове чергування. Щоб стримувати та відкидати якомога далі ворога, який рветься у пошматоване місто. Для цього, кажуть, у них є майже все. Окрім свіжих сил. Тут, в околицях Бахмута, рашисти переважають оборонців у рази. Хоча й масово гинуть під артилерійським та стрілецьким вогнем захисників.
"Одного вбили, привозять одразу наступного, двох убили, привезли наступного, у нас або якщо ти триста, поранений, хтось комусь ти або вириваєшся з вихідного, йдеш його наступного разу міняєш, бо в нас не так багато людей і не так багато, щоб перекривати тих самих двохсот і трьохсот", – зауважує український захисник.
Головне завдання – вижити і якщо вже вижив, триматися, не здавати позицій, бо легше їх втримати, ніж відбивати.
До великої війни – музикант, баяніст, нині Володимир тримає у руках інший інструмент – автомат Калашникова. Він теж брав участь у контактних боях у міській забудові. Це було в Соледарі, де прикордонники спільно з армійцями стримували ворога як могли. Але там рашистам вдалося проламати оборону. Спрацювала тактика закидання "м'ясом".
"Противник інколи знаходився через дорогу по вулиці, в сусідньому будинку, мала відстань, малий огляд, може противник підходити, було замічено, як вони вночі підходили, накопичували сили, накопичували боєкомплект і зранку вже проводили наступ", – пояснює прикордонник Володимир.
Міномети калібру 120, іспанські, американські, болгарські снаряди. Щоб не дати окупантам зайти у серце Бахмута, прикордонників, крім артилерії дружніх бригад, прикривають власні мінометні загони.
У них менше десятка хвилин, щоб встановити важкий міномет, навестися і відпрацювати вказані цілі – скупчення живої сили, бліндажі, бронетехніку росіян. Іноді ці боги війни підбираються до нуля ближче, ніж снайпери – на 500 метрів. Щоб дістати ворога якомога далі. Краще, каже Михайло, бити їх здалеку, на підходах. Не підпускаючи до пораненого міста.
"Прикордонники зазвичай перші зустрічають ворога і останні виходять з оточення. Ми маємо держати кордон. Ми маємо держати кордон. А зараз наш кордон – це Бахмут", – сказав військовослужбовець Михайло.
З Донеччини, Ольга Калиновська, Сергій Клименко, Сергій Малін, "5 канал"
Читайте також: Бахмут – епіцентр війни: як розвідники і прикордонники планують та виконують штурмові операції – спецрепортаж
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою: московія перекинула десантників на Бахмутський напрямок – Вадим Денисенко.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
"Нема місця, яке б не було полито кров'ю": наслідки війни в Бахмуті – щемні ФОТО з фортеці
