Від слів співчуття до реальних дій – на третій рік повномасштабного вторгнення Європа змінила риторику щодо війни в Україні. Особливо активізувався президент Франції Еммануель Макрон. Навіть запропонував Заходу не виключати можливість відправити війська на підтримку України. А за ініціативою лідера Чехії Петра Павела вдалося зібрати кошти на 800 тисяч артилерійських снарядів для України. Аналітики припускають – усе тому, що Захід насторожує ймовірна перемога Трампа на виборах у США. Тоді фінансування України буде змушений перейняти на себе Європейський Союз. А також Європа побоюється, що в разі поразки України війна постукає і в їхні двері. Як і чому Захід змінив риторику щодо війни, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Марти Шикули.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
На третьому році повномасштабної війни ворог не має наміру зупинятися. Армія ерефії наступає на всій ліній фронту, атакує українців ракетами та розвиває свій ВПК. Тим часом Україна посіла оборонну позицію і залежить від постачання зброї та фінансової підтримки Європи та США.
Міністр оборони Британії з центру Києва звернувся до союзників із проханням прокинутися і не дати путіну перемогти.
"Прямісінько з Києва я, міністр оборони Великої Британії, б'ю на сполох. Якщо ми дозволимо диктатору, такому, як путін, захопити демократичну країну, що ж тоді свідчитиме про наші цінності, свободу та демократію? Так не має бути. Всі необхідні ресурси Заходу відкриються, якщо нам не бракуватиме для цього політичної волі. Моє послання дуже просте. Воно має стати попередженням світу. Зробімо все, щоб Україна виграла цю війну", – заявив міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс.
Такі самі заяви віднедавна лунають і з вуст лідера Франції. Еммануель Макрон закликає союзників "не бути боягузами" щодо України та активізуватися. Макрон одним із перших взявся мобілізовувати Європу. Каже, у військовій підтримці України немає бути "червоних ліній" чи будь-яких обмежень.
"Європа виходить зі стану солодких снів, коли все було прекрасно, коли можна було пити каву з круасанами в кафе. Коли в Берліні сосиски і пиво продавали з російським газом. Ця епоха вже минула. І Європа розуміє, що вона стоїть на порозі війни. Прямо про це кажуть", – зауважив дипломат Юрій Щербак.
Читайте також: Франція вироблятиме зброю на території України – коли це буде.
"Макрон перебирає на себе безпекове лідерство в Європі. І серед країн Альянсу і просто європейських країн. Він говорить про те, якщо буде передано Україні мало, то доведеться йти воювати. І вже почали говорити у Франції, як то так, наші будуть гинути. Ну, так, якщо не будете передавати достатньо допомоги, ракет, то будуть гинути їхні сини. В цій частині Макрон відіграє лідерську роль", – зазначив керівник Центру громадської аналітики "Вежа" і голова БФ "Нова дорога" Валерій Клочок.
Лідер Франції навіть наважився запропонувати Заходу відправити війська на підтримку України. Свою заяву назвав зваженою та продуманою.
"Було важливо зробити заяву про відправлення західних військ в Україну, бо ми всі повинні усвідомлювати, що ця війна зачіпає і нас. Ми не повинні закривати на це очі. Ми вже два роки повторюємо на пресконференціях, що війна повертається на європейську землю. Чи можемо ми відвернутися й гадати, що все триватиме так і надалі? Я так не вважаю. Тому це стратегічний прорив, до якого я закликав і який я цілком підтримую", – заявив Макрон.
Риторика Макрона різко змінилася, бо ще на початку вторгнення він наполягав на переговорах. А нині буквально заходився робити все, щоб допомогти Україні перемогти. Аналітики називають дві причини. По-перше, Макрон користується послабленою позицією канцлера Німеччини Олафа Шольца. А ще має особисті питання до президента ерефії.
"Макрон зараз має можливість на це, бо в нього зараз розв’язані руки з точки зору виборів, він може собі це дозволити. В нього непогана внутрішня ситуація. Є там якісь протести, але вони по цілій Європі. І ослабла Німеччина з точки зору геополітичного впливу. І Макрон цим користується, в тому числі в контексті допомоги України, бо він розуміє, так чи інакше, може, доведеться воювати. Але він розуміє, що маючи потужну підтримку союзників, в тому числі і Україну, буде воювати з росією, яка буде ослаблена. І вони будуть мати тих, хто вміє бити, недаремно вони зараз роблять такі полігони, як є в Україні, по такому принципу, щоб розуміти, як воювати в нових умовах", – пояснив політолог Ігор Рейтерович.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
"Завжди треба бачити ще особисті причини в лідерів, їхні риси характеру. Він був принижений росією в Малі. Французькі війська були викинуті "вагнерами". Це ж приниження для величі французької. Потім путін його дуже принижував у телефонних розмовах", – зазначив дипломат Юрій Щербак.
Поки що ініціативу Франції відправити війська в Україну підтримали не всі західні лідери, міністр закордонних справ України звернувся до Європи, мовляв, з 2014-го до 2022-го тренувальні місії ефективно працювали в Україні. І можуть це робити нині. Військові експерти не надто підтримують таку ідею.
"Можна це пробувати в Україні, але, як на мене, краще це проводити там, де немає обстрілів, там, де більш безпечно і можна зібрати в одному місці велику кількість людей. Бо в нас якщо ми зберемо, то росія побачить і може щось прилетіти", – наголосив ветеран АТО і військовий експерт Олексій Гетьман.
"Є інші військові місії, які можуть виконувати ті ж самі французькі військові. Це місія по розмінуванню, як варіант, бо в нас серйозна проблема, тому французькі спеціалісти будуть дуже доречні. Це можуть бути оператори ракетних комплексів, протиповітряної оборони, РЛС, РЕБ, кібербезпеки. Тобто є галузі, де можуть знадобитися французькі спеціалісти і це не обов’язково на лінії фронту", – зауважив військовий експерт Олександр Коваленко.
Про лінію фронту подбали чехи. І знайшли аж 800 тисяч артилерійських снарядів різного калібру на суму пів мільярда євро. Окрім Праги, гроші на БК дали 18 країн. Тим часом Болгарія відправила в Україну першу партію бронетранспортерів. Загалом планують передати 110 одиниць. Активізувалася і Литва.
"Вони вважають, що є небезпека для Литви, і вони навіть просять про те, щоб ми з ними уклали угоду, де ми будем гарантувати для них безпеку. Не вони для нас, а ми для них. Тобто, якщо на них нападуть, ми введемо свої війська і будемо захищати їх від росії чи білорусі", – розповів ветеран АТО і військовий експерт Олексій Гетьман.
Насамперед, кажуть аналітики, риторика Заходу змінилася через те, що Європу насторожує ймовірна перемога Трампа на виборах у США. Тоді фінансування України на себе змушений буде перейняти ЄС.
"Пане Шольце, ну, як ми починали – 10 000 шоломів і все, більше нічого. Зараз уже дискусія: то "Тауруси" будуть чи не будуть? Французи теж розігнали свою допомогу вже до 2,6 млрд євро допомоги Україні, німці – 18 млрд євро. Тобто це шалені кошти і Макрон мені дуже подобається, бо все ж починалося як класична політика Франції – ми поїдемо поспілкуємося. Це навіть, ну, ніхто не ображався, бо у Франції це стандартне, за замовченням така функція. Зараз усе навіть дійшло до того, що ми готові відправити в Україну війська, "червоних ліній" немає", – зауважив консультант комітету ВР із питань національної безпеки, оборони та розвідки Ігор Ступак.
Стимулювала Захід мобілізуватися і Америка, яка декілька місяців не допомагає Україні ні фінансово, ні зброєю. Повністю покрити американські можливості військової допомоги Україні європейці не зможуть. Але мають робити все для того, кажуть аналітики, щоб уникнути зіткнення з росією в майбутньому. Відправити своїх армійців в Україну разом із Францією погодилися Литва, Латвія та Естонія. Тим часом міністр закордонних справ Польщі заявив: війська НАТО вже є в Україні.
Марта Шикула, "5 канал"
Дивіться також:
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Дивіться також фотогалерею за темою:
рф здійснила чергову атаку на Україну – фото наслідків масштабного обстрілу
