В Україні знову заговорили про відкриття аеропортів. Уряд створює робочу групу, експерти ж кажуть про ризики. Чи реально повернути авіасполучення під час війни і хто візьме на себе відповідальність, якщо щось піде не так, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Марти Шикули.
Політичний сигнал чи реальний план
На 4-й рік повномасштабної війни в Україні офіційно почали готуватися до можливого відновлення польотів. У Міністерстві розвитку громад створили спеціальну робочу групу. Її завдання – розробити сценарії запуску цивільної авіації та знайти рішення, як захистити летовища від атак.
"Ну, на мій погляд, це, знаєте, така як передумова до певних переговорів, які ведуться. Тому це як із факторів, які потрібно показувати, що ось-ось і вже завершиться війна, ось-ось наступить мир. І нам потрібно це все внормовувати, потрібно робити все для того, щоб створювати видимість, що є позитивні якісь результати або ми їх очікуємо ось-ось", – розповів економіст, член економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарчук.
Тобто мова не лише про транспорт. А й про політичний сигнал – що Україна готується до миру. Деякі аналітики кажуть, а чому б і ні. Мовляв, в Ізраїлі та Об'єднаних Арабських Еміратах літаки літають, попри дрони та балістику. І Україна може взяти на озброєння їхню практику.
"А в чому принципова різниця між Ізраїлем і нами? Ізраїль всю свою історію воює з ХАМАС, Хезболла, хуситами. Розумію, що там немає стратегічної авіації та масованих крилатих ракет. Їхні ракети – балістичні, відносно прості. Iron Dome перехоплює до % у своєму радіусі. Але Україна має оперативну глибину, а Ізраїль немає. І Львів був би дуже добрим плацдармом для відновлення авіасполучення. До польського кордону – 70 км. Як тільки борт набирає 150 метрів висоти – він у повітряному просторі, де працює польська ППО НАТО. Регіон зазнає обстрілів, але незрівнянно менше за центр і схід країни. І попит є. Перевізники чекають", – заявив співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін.
Безпека, страхування і відповідальність
Але між сигналами і реальністю – велика різниця. Бо навіть якщо аеропорти технічно готові – питання безпеки ніхто не скасовував.
"Пригадайте, два чи три роки тому, коли російські МіГи почали літати, повітряні тривоги тривали по кілька хвилин або навіть годину без очевидного ракетного нальоту. З Офісу президента надійшов сигнал, що треба щось зробити і скасувати ці тривоги, бо вони нібито безпідставно відволікають людей. Мовляв, ідея хороша: якщо все одно нічого не прилітає – значить, і тривоги не має бути. Але військові пояснили, що ймовірність небезпечного розвитку подій залишається. І якщо хтось бере на себе особисту відповідальність заявити, що це не є загрозою – саме він і відповідатиме. Те саме з аеропортами зараз. Ймовірність удару по них у конкретний момент може бути низькою, але вона існує. Якщо балістика влучить у відкритий аеропорт – хто за це відповідатиме?", – наголосив керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук.
"Це, вочевидь, складна історія. Наскільки це реалістично? Я не бачу, як це зараз можна вирішити, навіть якщо брати аеропорти, які дуже близько до кордону – Чернівці, Ужгород, які часто згадуються в цьому контексті, або навіть Львів, де для літака відстань від аеропорту до перетину кордону з Європейським Союзом не така велика. Ці ідеї давно обговорювалися. Проблема в тому, що абсолютно немає готовності страхових компаній страхувати ці борти", – заявила народна депутатка від "Голосу" Інна Совсун.
Навіть якщо знайти спосіб прикрити небо – залишається інша проблема. Гроші. Жодна авіакомпанія не підніме літак, якщо його ніхто не застрахує. А страхові компанії не працюють там, де є ризик прямого удару. Тобто, щоб запустити бодай один рейс, потрібно не просто рішення уряду. Потрібна ціла система: ППО, гарантії, страхування, політичні домовленості.
"Що ми можемо зробити, якщо захочемо: домовитись із партнерами про конкретну угоду – один додатковий Patriot під Львів (наприклад, з Польщі) в обмін на відкриття аеропорту. Польща, Нідерланди, Німеччина мали б це зрозуміти – відкритий Львів для них не менш символічний, ніж для нас. Кабмін виступає гарантом першого рівня страхування. Держава бере частину ризику – страховики заходять на решту. Зерновий коридор працює саме так. Починати з пілоту: не "відкрити аеропорт для всіх", а запустити рейси на день від українського перевізника. Так обходимо регуляторну пастку – перевізник добровільно бере ризик на себе", – заявив співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future Анатолій Амелін.
"Пробувати варто, але лише після завершення реформування і створення малої протиповітряної оборони. Ми розуміємо, що загрози ударів російської балістики й аеробалістики залишатимуться, адже ті ж "Циркони" та "Онікси" мають дуже малий час підльоту до наших міст. Східні міста – це хвилини, Київ – це хвилини, західні міста – також лічені хвилини. Тому це питання залишається відкритим. Пробувати однозначно варто, але для цього потрібно виконати багато домашніх завдань, отримати фінансування від партнерів і накопичити запаси зброї, щоб прикривати ці летовища, адже зараз у пріоритеті – центр прийняття рішень і військові об'єкти", – заявив виконавчий директор українського центру безпеки і співпраці Дмитро Жмайло.
"Ілюзія відкритого неба": жорстка критика експертів
Інші експерти категоричніші і запевняють: обіцянки відкрити аеропорти – це чергова пігулка для українців, нібито війна от-от завершиться. Насправді ця ідея не має жодного шансу на реалізацію.
"Ви знаєте, це вже було раніше, і практика довела, що це неможливо. Подивіться на зруйновані торговельні центри, дитячі лікарні та інше. Я не уявляю, як можна організувати рух, якщо балістика може долетіти за кілька хвилин у будь-яку точку України. Я не знаю, хто буде там літати і звідки. Страхування – міжнародна асоціація цивільної авіації, на мою думку, ніколи на це не погодиться. Ми ж пам'ятаємо, що навіть були спроби звинуватити нас у збитті "Боїнга", бо ми не закрили свій повітряний простір", – заявив голова керівної ради Центру безпекових досліджень CENSS Вадим Черниш.
Разом із бажанням показати, що країна рухається вперед, Україна справді готується до відкриття неба. Але поки що – це лише план. Бо для реальних польотів потрібне головне: безпека, яка є недосяжною через війну. І поки ракети літають швидше, ніж літаки – небо залишатиметься закритим.
Марта Шикула, 5 канал
Нагадаємо, в Україні було створено робочу групу щодо підготовки до відновлення функціонування аеропортів. Вона координуватиме дії між усіма залученими сторонами на міжвідомчому рівні.
Читайте також: чи запрацює аеропорт "Бориспіль" під час війни: які перспективи відновлення цивільної авіації.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.