Для фінансування проєктів з декарбонізації економіки Україні знадобиться 102 млрд євро капітальних інвестицій за 10 років, і українські металургійні компанії вже розпочали інвестиційні програми задля скорочення викидів СО2 – про це пише "Обозреватель" із посиланням на "Бізнес Цензор".
Як повідомляється, суму у 102 млрд – для зменшення викидів парникових газів до 35% від рівня 1990 р. – назвав прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
Найбільший обсяг інвестицій в екопроєкти заявила група "Метінвест", сказано в матеріалі: минулоріч її інвестиції в оновлення зросли на 30% – до $500 млн.
Як повідомляється, на частку підприємств "Метінвесту" припадає 16% викидів в Україні, а вклад групи в екопроєкти становить 40% від загального обсягу.
"На відміну від сумного тренду в країні, а саме – деіндустріалізації, "Метінвест" обрав інший шлях – інвестиційний – він у довгостроковій перспективі повинен нам дозволити зберегти стратегічно важливу індустрію і бути екологічно чистими", – заявив на міжнародному форумі "Декарбонізація сталевої індустрії: виклики для України" в Києві гендиректор "Метінвесту" Юрій Риженков.
За його словами, компанія вивчає різні технологічні рішення для скорочення викидів, зокрема має перейти на європейську систему моніторингу та звітності парникових газів та впровадити дорожню карту для скорочення викидів. До речі, як зазначається, аналогів такій дорожній карті в Україні ще немає. Також група уклала меморандум із Primetals Technologies – міжнародною компанією, що надає повний комплекс технологій, продуктів і послуг для підприємств металургійної промисловості, а також із K1-MET – провідним австрійським дослідним центром в металургії. Як сказано в матеріалі, це потрібно для реалізації спільних проєктів зі скорочення парникових викидів.
"В найближчі чотири роки група інвестує винятково в екологічні проєкти $1,5 млрд", – йдеться у статті.
Мовиться також, що група Ferrexpo, яка керує Полтавським та Єристовським гірничо-збагачувальними комбінатами (ГЗК), планує найближчими роками інвестувати в зменшення вуглецевого сліду 300 млн грн.
Трубно-колісна корпорація "Інтерпайп" у 2012 р. відкрила електросталеплавильний комплекс з найнижчими в галузями викидами СО2 – інвестиції становили $1 млрд, повідомляє джерело.
Повідомляється також, що DSH Steel, яка входить до гірничо-металургійного дивізіону групи DCH, в останні три роки інвестувала в екопрограми близько 500 млн грн.
І додається, що корпорація Centravis, яка входить у десятку найбільших виробників безшовних нержавіючих труб, почала програму екологічної модернізації вартістю 140 млн грн.
Наразі фінансування проєктів з декарбонізації залишається головною проблемою впровадження низьковуглецевих технологій в усьому світі і Україна – не виняток, пише джерело.
За оцінками аналітиків GMK Center, процес очищення виробництва від парникових викидів потребуватиме від української металургії $25 млрд інвестицій – основне фінансове навантаження при цьому припаде на 2030–2070 рр.
"Самостійно такі суми грошей компанії не зможуть знайти без підтримки держави. Європейський союз, наприклад, частково компенсуватиме витрати своїх компаній на декарбонізацію. В тому числі – і за рахунок зібраних з українських постачальників грошей через механізм СВАМ. Саме тому, щоб український бізнес не був вимушений фінансувати декарбонізацію сусідніх європейських країн, держава повинна ухвалити рішення про участь у фінансуванні проєктів декарбонізації", – сказано у статті.